10 років членства Румунії в НАТО
У 2014 році виповнилосяся 10 років з часу вступу Румунії до НАТО, екслюзивного військово-політичного клубу найбільш успішних держав світу.
Steliu Lambru, 07.04.2014, 07:53
Румунія знаходиться сьогодні в найкращій геополітичній і військовій ситуації за всю історію країни. Вона є членом Європейського Союзу та НАТО, найбільш ексклюзивних клубів демократичних, процвітаючих і потужних країн світу, і має найвищий рі вень безпеки. Усе почалося 29 березня 2004 року, коли Румунія стала де-факто членом НАТО.
Відтоді минуло 10 років активної участі в місіях Альянсу на різних театрах військових дій. До тепер, на жаль, 26 румунських солдатів загинули в миротворчих місіях в Іраку й Афганістані.
Румунія увійшла в так-звану другу «хвилю» розширення НАТО. Адріан Поп, історик Бухарестської Національної школи політичних наук і державного управління пояснив чому Румунія не увійшла до першої «хвилі» розширення НАТО, коли до альянсу приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. “Румунія була спочатку включена до першої «хвилі» розширення в 1997 році, її кандидатура розглядалася на саміті НАТО в Мадриді. Тоді прагнення Бухареста не здійснилися, запрошення приєднатися отримали тільки три країни Центральної Європи. У той час Румунія не користувалася підтримкою ключових країн, які могли вплинути на рішення про її вступ в НАТО. Це, передусім, США та, в Європі, Німеччина. Існувало своєрідне суперництво в той час за контроль над 6-им Середземноморським флотом. Франція, яка підтримувала кандидатуру Румунії, прагнула отримати цей контроль, а входження країн південно-східного флангу сприяло б зміцненню позиції Франції в досягненні цієї мети. США хотіли зберегти контроль над цим флотом. Кандидатура Румунії не пройшла тоді як побічна жертва конфлікту інтересів між великими державами НАТО. Румунія також втратила шанс мати хороші відносини з Німеччиною, яка має переважну роль в Європі щодо НАТО. Румунія мала складні відносини з Німеччиною після 1990 року. Канцлер Німеччини Гельмут Коль хотів бути першим західноєвропейським лідером, який би здійснив офіційний візит до посткомуністичної Румунії. Але Уряд Румунії на початку 1990-го року цей візит любязно відклав. Першим чільним посадовцем однієї із західних країн, який відвідав Румунію став міністр закордонних справ Франції Ролан Дюма. Це була неприємна обставина в тому контексті. Але треба сказати, що й Румунія не зробила всі необхідні кроки в процесі підготовки до цього моменту.”
На перехресті ХХ-го і ХХІ-го століть світ змінювався, а варіанти закордонної політики основних глобальних гравців істотно змінилися. Терористичні акти 11 вересня 2001 року значною мірою сприяли переосмисленню ролі НАТО у світі. І Румунія скористалася цими змінами, але, водночас, здійснила ряд рішучих кроків у бік НАТО. Розповідає історик Адріан Поп. “Після терактів 2001 року загальний контекст радикально змінився. Знову Чорноморський регіон став надзвичайно важливим. Стало зрозумілим, що Чорноморський регіон є транзитною територією для транснаціонального тероризму, який кинув виклик глобальній безпеці. Стало дуже важливим, щоб такі країни, як Румунія і Болгарія приєдналися до західної системи безпеки, оскільки Захід міг краще захиститися від цієї загрози. Змінився контекст, який сприяв тому, що на саміті НАТО в Празі у 2002 році Румунію запросили приєднатися, що сталося фактично через два роки після ратифікації вступу в НАТО. І Збройні сили Румунії в 2004 році виглядали вже інакше, були набагато краще підготовлені, пройшовши дуже звивистий шлях. До 1989 року загальна чисельність румунської армії становила 370.000 військовослужбовців, але збройні сили були слабо оснащені й погано підготовлені. Вони пройшли крізь процес поступового скорочення і перевернення піраміди. Надмірна кількість вищих офіцерів була значно скорочена, і створена більш нормальна піраміда з точки зору структури командного і начальницького складу. Водночас внутрішній і зовнішній контексти, були такими, що полегшили вступ в НАТО.”
Які економічні вигоди отримала Румунія від членства в НАТО? Відповідає Адріан Поп. “Ми знаємо, що членство у військово-політичному союзі, а в цьому випадку йдеться про найуспішніший альянс в історії, є гарантією безпеки для капіталу потенційних інвесторів. Інвестиції збільшилися порівняно з попереднім періодом, хоча й не на бажаному Румунією рівні. Були навіть деякі проблеми з головним членом НАТО, з США, наші економічні відносини з цією країною залишали бажати кращого, навіть після вступу. Ситуація поступово була виправлена. Водночас ми опинилися під “парасолькою безпеки”, що гарантується статтею 5 Вашингтонського договору. У складному військовому контексті, включаючи нинішній, це дуже важливий аспект для країни, що знаходиться на кордоні НАТО та поблизу Російської Федерації.”
Жодна людина не хоче війни, яка приносить трагедії і смерть. Але стримування тих, хто хоче навязати свою недемократичну політичну гру і плекає імперіалістичні фантазії, означає відповідь, засновану на демократії, військовій силі та солідарності, що є фундаментальними цінностями всіх членів НАТО.
