Астрономія в румунському просторі

Сучасна людина переконана, що Всесвіт і Бог не можуть бути разом, раціональне та ірраціональне буття не в змозі функціонувати один з одним. Але історія астрономії підтвердила нам, що, навпаки...

Steliu Lambru, 04.03.2019, 03:36

Люди
завжди захоплювалися небом та величчю всесвіту, незалежно
від рівнів цивілізації суспільств і освіти. Із небом пов’язаний також політ, з метою дізнатися, що саме знаходиться за його межами, тими межами, що завжди є таємницею людської
цікавості. Наше сприймання небесного склепіння і Всесвіту поза тим, що ми бачимо неозброєним оком
або за допомогою інструментів, є одним з найбільш привабливих історій світу. Історія
астрономії є настільки ж звивистою, сповненою непередбачуваності і це всупереч деяким відкриттям.

Нинішнє уявлення астрономії, науки
про космічний простір, пов’язане з непоправним конфліктом між наукою і
релігією. Сучасна людина переконана, що Всесвіт і Бог не можуть бути разом,
раціональне та ірраціональне буття не в змозі функціонувати один з одним. Але історія
астрономії підтвердила нам, що, навпаки, найчастіше
можна говорити про спільні зусилля вчених, які найчастіше
були людьми Церкви. І в румунському просторі астрономія йшла пліч-о-пліч з релігією, першим астрономом будучи монах Діонісій
Малий, який жив між V-м і VI-м століттями в Томісі, нинішній Констанці.
Астрономи вважають його винахідником християнської ери і встановлення року 1-ого поточного
календаря. Відмінний знавець грецької та латинської мов, Діонісій Малийнаписав трактат християнської
догми.

Астроном Магда Ставінскі вважає Діонісія Малого одним з великих імен історії
астрономії, автором важливих наукових творів: «Існують докази того, що й на території Румунії
люди захоплювалися Всесвітом, світом в якому ми живемо, з наукової точки зору.
Мабуть, найбільш відомим прикладом є Діонісій Малий або Діонісій Смиренний, який
жив в Малій Скіфії, в Томісі, злободенній Констанці. У 525 році він написав «Liber
de Paschate» або «Книгу Великдня». На мій погляд, Діонісій Малий був двічі
геніальним. Перш за все тому що, через 500 років після народження Ісуса Христа він
визначив його дату народження, щоправда з помилкою між 4 і 7 роками. Якщо ми за
допомогою сучасних технологій та історичних знань, не можемо точно визначити цю
дату, то мені здається, що Діонісій був великою людиною. Він був не тільки монахом,
не тільки запрошений Папською курією визначити календар, де рівнодення і
Великдень не були такими далекими один від іншого. Той факт, що він зумів
своїми знаннями історії, іноземних мов, математики, астрономії, встановити з такою
точністю дату народження Ісуса було великим досягненням. Він зробив так, щоб
дата народження Ісуса Христа стала відомою у всьому світі незалежно від
релігії. Якщо людям не відомі інші історичні дані, принаймні дату народження
Христа вони знають».

В румунському просторі, як і в Західній Європі, монастирі були центрами
культури та виховання до сучасності XVIII-го століття. Із дослідженням неба в румунському світі
пов’язане також ім’я князя Констянтина Бринковяну (1688-1714 рр.), будівельника церков і
прихильника художніх течій свого часу. Але Бринковяну також був прихильником
науки. Магда Ставінскі: «За часів Костянтина
Бринковяну жив дуже цікавий персонаж, Хрисант Нотара. Він був греком, в ті часи
багато вчителів і вчених прибували звідти. Він був покликаний Костянтином Бринковяну
бути наставником його дітей. Бринковяну також робив те, що ми робимо сьогодні,
посилав своїх дітей на навчання за кордон. Він відправляв їх до найвідоміших
університетів світу. У 1667 році була заснована Паризька астрономічна
обсерваторія, заснована Людовіком XIV, під керівництвом італійця, який отримав французьке
ім’я – Жан Домінік Кассіні. Цей Кассіні безпосередньо співпрацьовує з Хрисантом
Нотарою, і в 1716 році цей Хрисант Нотара надрукував книгу «Introductio ad
geographia et sphaeram», яка має розділи тригонометрії, астрономії та наук.
Можна сказати, що це перша наукова книга, опублікована на румунських
територіях. Хрисант Нотара був вченим, він зробив спостереження, я особисто
знайшла його підписи на ефемеридах Обсерваторії в Парижі, він був в
обсерваторії в Падуї, в Лондоні, здається, і у Москві. Тим не менш, у церковній
ієрархії він досягає гідності патріарха Єрусалимського. Він робить компроміс і
представляє модель Птолемея і модель Коперника як два варіанти інтерпретації
Всесвіту. На мою думку, це компроміс, тому що той, хто працює в Астрономічній
обсерваторії в Парижі, в Падуї чи Лондоні, не розуміє, що варіант Коперника є
справжнім».

Астрономія
в румунському просторі була пристрастю, а також науковим зусиллям деяких людей,
які шукали пояснення для них
та інших про фізичний і духовний світ. Конфлікт між наукою
та релігією в Європі та Румунських князівствах був одним і тим самим типом пошуку.