Масові вбивства в Одесі

Масові вбивства в Одесі - так були названі події, що відбулися з 22 по 25 жовтня 1941 року, коли румунська армія вивела все єврейське населення міста зі своїх домівок та ліквідувала його...

Steliu Lambru, 20.08.2018, 06:54

Масові вбивства в
Одесі – так були названі події, що відбулися з 22 по 25 жовтня 1941 року, коли румунська армія вивела все єврейське населення міста зі своїх домівок та ліквідувала
його. Дія була каральною проти євреїв, які вважалися
винуватими за обвалення будівлі командування штабу румунської армії в Одесі. 22 жовтня 1941 року бомба
вбила 16 румунських офіцерів, в тому числі військового коменданта міста, генерала Іона Глогожану, 46 солдатів і сержантів, кількох цивільних осіб і чотирьох німецьких військово-морських
офіцерів. Так як справжні злочинці не були спіймані, румунські військовики почали каральну операцію
проти євреїв міста, яких вважали прихильниками радянців та партизанів. Уповноважений координуванням
операцій з ліквідації євреїв, генерал Йосиф Якубович повідомив, що багато євреїв
було повішено на центральних площах, на стовпах, інші були розстріляні на місці, а інші були
вивезені за
межами міста і страчені. Число жертв коливається в межах від 22 до 40 тисяч євреїв, вбитих у ті дні.

Флорін Стан,
співробітник Дипломатичного Архіву МЗС Румунії, є автором книги
про історію євреїв під час Другої
світової війни. Він сказав, що обставини масового вбивства в Одещині ми повинні розтлумачити з огляду
на бої
початку Другої світової війни: «Для того, щоб зрозуміти, що сталося в жовтні 1941
року, ми повинні трохи повернутися в часі і побачити орієнтири розгортання фронту після визволення Бессарабії і Північної
Буковини, в кінці липня 1941 роки. 6 серпня 1941 року, в Бердічеві, що зараз в Україні, Іон Антонеску, керівник
румунської держави, провів зустріч в Штаб-квартирі фюрера на східному фронті і підтвердив
останньому готовність
румунської
держави продовжувати
військові дії на сході поряд із силами Вермахт-у. Дослідник того періоду підкреслив, що серед
союзних Рейху країн, тільки двох можна вважати по-справжньому
учасницями поряд з Німеччиною в антирадянській війні, а саме Фінляндію та Румунію, які діяли на околицях
східного фронту і
користувалися збоку Німеччини широкою автономією. Всім відоме прагнення Антонеску виявити потенціал румунської армії в
цій війні для визволення і завоювання Одеси, яка була
дуже важливим стратегічним
пунктом на східному фронті».

На початку 40-х років,ідеологія ненависті,
нетерпимості та расизму, фашизм став способом уявити не лише політику, режим і державу, алей формулою організації повсякденного
життя. Кліше, використовувані військовою пропагандою, були незаперечними істинами.
Флорін Стан вважає, що антисемітизм – це ставлення, яке передувало одеському масовому
вбивству,
логічний ефект всього клімату ненависті, яка опанувала тоді
всією Європою, особливо для виправдання
невдач: Той факт, що завоювання
Одеси затягувалося, змусило уряд та керівництво
румунської держави шукати пояснення. Таким чином, 5 вересня 1941 р. Іон Антонеску стверджував
що Сатаною є єврей, зазначивши
що (цитую) без єврейських
комісарів, ми були би давно в Одесі. У бюлетені контррозвідки у період з 10 по 14 вересня 1941 року, перейнявши
слова Антонеску,
прийшлося до
висновку, що всі євреї ведуть війну проти румунських військ. Так
доходимо до узагальнень,
тобто оголошення єврейського населення ворогом. До 22, 23, 25 жовтня, до масового
вбивства в Одесі,
ми повинні враховувати, що сталося між 16 жовтня і початком масового
вбивства. 16
жовтня відбувається завоювання Одеси, вступ румунських військ в місто, що, практично, було покинуто
оперативними радянськими військами. Невдовзі військові патрулі позначували єврейські будівлі. Потім, 18 жовтня, було
створене Одеське гетто, в місцевій в’язниці, і до моменту вибуху і того, що
послідувало згодом, частину євреїв, які чекали із готовими
багажами вислання,
було позбавлено тих багажів.

Але певні особи реагували на ті жахливі злочини. Навіть місцева влада дійшла висновку, що провину не можна встановити так
легко. Флорін Стан: Нам
відоме ставлення
мера Одеси, Германа Пинті, який на світанку 23 жовтня був наляканий тим, що він міг
бачити на вулицях міста. Він обурений передав офіцерам, що ніхто не зможе покращити
імідж Румунії в очах цивілізованого світу після
такого злочину,
тим більше що не було доведено, що страчені були в чомусь винними. Було
проведено розслідування, генерал Константин Васіліу представив Іону Антонеску
в листопаді 1941 року свої висновки, коротке розслідування та повідомив, що жертв
не можна було звинуватити в закладені вибухового пристрою та підриву будівлі комендатури румунської армії в Одесі.

Масові вбивства в Одесі, в жовтні 1941 р.,було одним з обвинувачень проти групи Іона Антонеску, що складалася з чотирьох підсудних. Засуджені до смертної кари, вони
були розстріляні
в червні 1946 року, а в 2006 р., після оскарження цього судового
рішення сином
одного з тих чотирьох засуджених, Бухарестський апеляційний суд підтвердив
вирок до смертної кари, винесений 60 років тому.