Історик Давид Продан (1902-1992)

Румунія мала дуже хороших істориків у 20 столітті, одним із них був академік Давид Продан, людина та історик, сучасник великих подій свого століття. Можна сказати, що йому пощастило мати погляд очевидця в поєднанні з поглядом історика на зміни...

Steliu Lambru, 08.01.2024, 06:04

Румунія
мала дуже хороших істориків у 20 столітті, одним із них був академік Давид
Продан, людина та історик, сучасник великих подій свого століття. Можна
сказати, що йому пощастило мати погляд очевидця в поєднанні з поглядом історика
на зміни, які принесли 1918, 1945 і 1989 роки.

Давид
Продан народився 1902 року в повіті Алба на півдні Трансільванії і помер 1992
року в Клужі у віці 90 років. Він був першою дитиною в селянській родині. Навчався
в угорськомовному реформатському
коледжі Kocsárd Kún в Ораштії та в Клузькому
університеті.
Захоплювався соціальною історією, особливо історією румунського селянства,
більшості населення Трансільванії до 1918 року. Темою його докторської
дисертації, захищеної у 1938 році та розширеної до книги у двох томах на 1370
сторінках, було повстання Хорі,
широкомасштабний селянський протестний рух 1784-1785 років. Вільно володіючи
угорською та латинською мовами, якими були написані документи про середньовічну
та сучасну історію Трансільванії, Продан став авторитетом у своїй дослідницькій
галузі.

В інтерв’ю 1991 року,
у віці 89 років, яке було знайдено в архівах Центру усної історії Румунського радіомовлення, Давид Продан
назвав тему своєї об’ємної докторської дисертації такою, яку завжди можна
переписати: Історія
повстання Хорі – це історична тема, завжди відкрита, невичерпна, матеріал
величезний, і ніхто не може сказати, що він охопив все, що тема досягла свого
кінця. Маємо книгу історика Денсушіану з 19-го століття про повстання Хорі, є книга
20-го століття про повстання Хорі, написана мною, і можливо буде написано
книгу про повстання Хорі на рівні завтрашнього дня та на рівні завтрашнього
дослідження. Це неосяжність, там десятки томів і документації. Ніхто не може
сказати, що тема вичерпана.

Cвоїм
існуванням і всім, що він писав, Продан був пов’язаний з Трансільванією. Ось як сам історик охарактеризував себе: Я мешканець Трансільванії та селянин
і все. Я місцевий житель,
що я ще можу сказати? І син цього румунського народу, який не випадково означає не лише Трансільванію. Трансільванія – це коріння румунської нації. Звідси
вона поширилася всюди, до Волощини,
до Молдови, і звідси почалося дако-румунство. Це не можна заперечувати.
Трансільванія – це ключ. Трансільванія відкрила нам ворота романства. Міст Траяна поруч, Дунай
поруч, практично все пов’язано з історією нашого народу, незалежно від того,
звідси ми чи звідти. Ми – східна римлянщина.

Зосередженість на
соціальній історії принесла користь його кар’єрі після встановлення
комуністичного політичного режиму після 1945 року. У 1948 році Продан став
університетським професором, завідувачем відділу в Інституті археології в
Клужі, а в 1955 році Академія Румунської Народної Республіки прийняла його до
своїх лав. Він продовжував писати про соціальний стан румунського кріпацтва в
Трансільванії, про політичні права румунської нації в Трансільванії, про
важливі імена в історії румунів Трансільванії. Симпатизуючи ідеям соціалізму та
комунізму, Продан якимось чином зумів зберегти дистанцію від войовничої,
образливої історії, яку практикували
деякі надмірно завзяті партійні історики. Будь-який народ виправдовує своє
існування зверненням до минулого та історії, знущання над історією в ті роки відчув
і Продан: Ще нікому не вдалося дати
визначення історії. Історія сама себе визначає, вона вам каже, питайте її, не
питайте історика, бо історик знає лише те, що знає. Історія сама по собі.
Історик може робити те, що може робити людина: збирати матеріал, присягатися,
що це правда, коли ніхто не може дізнатися історичної правди, що це правда, яку
люди можуть з’ясувати, і все. Але те, що може зробити історик, не є правдою.

Продан був
пристрасним істориком, але професія була не єдиною його пристрастю. Як
будь-який інтелектуал, він був відкритий до мистецтва взагалі, і музика була
одним із них: Музика, я б сказав, була професією екстрасенса, у порівнянні з історією, яка була інтелектуальною
професією. Музика має іншу природу, вона проникає в інші сфери людської душі. Я
дуже захоплювався класичною музикою, мистецтвом, живописом. Наше покоління
хотіло, щоб ми були не тільки фахівцями, а щоб ми в усьому були якомога
кращими, щоб у нас було повноцінне життя. Нашим Богом був Бах, ідеологія всіх
видів.

Давід Продан був
істориком, який написав найбільш послідовні тексти про соціальну історію
румунської нації в Трансільванії до 1800 року. Хоча він менш відомий широкому
загалу, важливість його робіт є протилежною славі, якою він користується.