Механізми румунської економіки
Румунська економіка зафіксувала аванс у розмірі 7% у 2017 році порівняно з попереднім роком, оголосив Національний інститут статистики, це будучи найбільш значним зростанням за останні 9 років.
Corina Cristea, 16.02.2018, 05:09
Румунська економіка зафіксувала аванс у розмірі 7% у 2017 році порівняно з попереднім роком, оголосив Національний інститут статистики, це будучи найбільш значним зростанням за останні 9 років. Ці цифри розміщують Румунію на позицію європейського чемпіону економічного зростання, але деякі аналітики сприймають цю ситуацію з деяким скептицизмом. Вони, з одного боку, нагадують, що цей ритм зростання базується на енергійному споживанні та, з іншого боку, що не завжди економічне зростання є синонімом розвитку.
Головним двигуном зростання було споживання домогосподарств, яке стимулювалося зниженням податків та збільшенням заробітної плати. Державні інвестиції поступово знижуються вже другий рік поспіль, – нещодавно попередила Європейська комісія, згідно з якою економічний розвиток Румунії сповільниться до 4,5% цього року і 4% наступного року. Ці цифри віддзеркалені у проміжних економічних прогнозах, опублікованих ЄК, і є аналогічними з прогнозами останнього аналізу Світового банку. В інтерв’ю Радіо Румунія, прес-секретар Національного банку Румунії Дан Сучу пояснив, що якщо уважно подивитися, то можна побачити, що це зростання відбувається в основному за рахунок споживання.
Щоправда, однак, у нас був рекордний рік промислового виробництва, і це хороша частина ситуації. Але насправді, споживання було переважаючим і воно призвело до такої еволюції цін, наприклад, тому що високий попит підвищує ціни, це економічний закон, якому ми не можемо ніколи протистояти. Я не хочу піддати критиці підвищення заробітних плат, не йде мова про це. Це лише спостереження та заклик до реакції. Отже, ми підвищили заробітну плату, тож ми повинні подумати, як ми можемо підвищити продуктивність, щоб запобігти цим штучним зростанням. Давайте подивимося, яким чином може румунська економіка мати більше двигунів зростання, бо вона має потенціал для зростання, і не тільки за рахунок споживання та промислового виробництва. Економіка може зростати і за рахунок державних інвестицій, і за рахунок багатьох інших елементів, які ця економіка має у своєму розпорядженні. Ми зробили ставку на один двигун чи півтора двигуна, і це недостатньо, – каже Дан Сучу.
Той факт, що головним двигуном економічного зростання було споживання, негативно вплинуло на дефіцит торговельного балансу, який в 2017 році збільшився на 30%, наголосив губернатор НБР Мугур Ісареску під час презентації останнього звіту про інфляцію. Серед структурних проблем, з якими стикається економіка, окрім зростання дефіциту товарообігу, Мугур Ісареску заявив, що було б більш важливим відновити внутрішній ринок, ніж збільшити експорт і навів приклад агропродовольчої сфери. Фінансовий аналітик Ауреліан Докія пояснює: Зрозуміло, що з точки зору задоволення потреб споживання румунів, певні сектори економіки не відповідають і не можуть задовольнити споживчий попит. І, очевидно, найкращим прикладом є агропродовольча промисловість, оскільки там існує виробничий потенціал. Приклад, який навів сам губернатор НБР, – це виробництво фруктів і, особливо, яблук. На жаль, хоча у нашій країні є величезні сади та виробничі потужності, ці продукти не доходять на полиці магазинів, в основному через слабку організацію виробників.
Іншою структурною проблемою, висвітленою Мугуром Ісареску є та пов’язана з накопиченням напруженості та недоліками на ринку праці. Якими є наслідки такої ситуації? Знову, Ауреліан Докія: На ринку праці ми нещодавно спостерігали за зростанням напруженості, оскільки попит з боку компаній більше не може бути задоволений, як за кількістю, так і, зокрема, щодо структури, і це, очевидно, негативно впливає як на кошти із робочою силою, так і на структуру виробництва. Тому що ми не можемо претендувати на розвиток економіки у секторах з високою доданою вартістю, якими є наприклад певні галузі промисловості або послуг, якщо у нас немає відповідної робочої сили для цих секторів. І якщо ми не вирішимо цю проблему, існує ризик того, що ми залишимося в зоні економічного виробництва виробів з малою доданою вартістю, що означає для всіх нас рівень розвитку та дохід на душу населення, який навіть не може досягти середнього рівня ЄС.
Румунія мала один з найшвидших темпів інфляції в Європі у другій половині минулого року, коли лише за півроку вона виросла з 0,9 до 3,3%, сказав губернатор Ісареску.
