ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Перспектива румунської видобувної промисловості

Зелений пакт для Європи або Європейський зелений курс, представлений у грудні 2019 року є стратегією поступового перетворення Європи до 2050 року в перший кліматично нейтральний континент планети з точки зору викидів парникових газів.

Перспектива румунської видобувної промисловості
Перспектива румунської видобувної промисловості

, 12.03.2021, 12:03

Як досягнути цієї мети? Шляхом численних
заходів, починаючи від інвестицій в економічні технології та підтримки
промислового сектору, до використання менш забруднюючих транспортних засобі,
від підвищення енергоефективності будівель до співпраці з міжнародними
партнерами для покращення екологічних стандартів у світі.




А також шляхом декарбонізації
енергетичного сектору. Однак впровадження цього завдання створить серйозні наслідки
в Румунії, країні з давніми традиціями видобутку корисних копалин, яка все ще
забезпечує значну частину своїх енергетичних потреб за допомогою вугільних
електростанцій.




На сьогодні Румунія використовує
вугілля на теплоелектростанціях, які підпорядковуються двом
енергопідприємствам на півдні країни – Олтенія та Гунедоара. Якщо до 1989 року в видобувному
секторі Румунії працювало близько 100
000 людей, на приблизно 450 шахтах, то за останні три десятиліття ситуація в
цій галузі кардинально змінилася. Більшість шахт були закриті, в тому числі найдавніша
вугільна шахта в Румунії, відкрита у 1859 році в Петрілі. За офіційними даними,
станом на 2017 рік кількість тих, хто працював у гірничодобувній галузі, становила
приблизно 3000 працівників. А з того часу було закрито ще кілька шахт. Низька вартість
видобутого вугілля та високі виробничі витрати, зумовлені застарілою
технологією, відсутність інвестицій для підвищення ефективності, зростання
витрат для досягнення екологічних стандартів та низький внутрішній попит на
вугілля є основними причинами закриття шахт. Невдовзі офіційний Бухарест
повинен представити план повної відмови від використання вугілля для
виробництва енергії, оскільки цей ресурс не має майбутнього, – сказав перший віце-президент
Європейської комісії Франс Тіммерманс. Румунія має в розпорядженні європейські
фонди, – додав Франс Тіммерманс, – а якщо кошти на справедливий перехід будуть
використовуватися розумно, для звільнених працівників будуть створені робочі
місця.




Експерт у гірничодобувній галузі,
колишній генеральний директор енергетичного комплексу Гунедоара Міхай Мелцер в
інтерв’ю нашій радіостанції розповів про перспективу цієї галузі у Румунії. «За
нормальних обставин, коли невиправдано стрімко ростуть витрати, а видобуток
вугілля стає нерентабельним, ніхто не продовжує видобуток вугілля лише заради
справи. Зазвичай робиться переорієнтація на інші енергетичні сегменти, які
можуть принести менші витрати, більші доходи та процвітаюче життя. В долині річки
Жіу видобування вугілля надзвичайно складне, оскільки неможливо використовувати
передові технології. Природа не була такою щедрою як, наприклад, з Польщею, у
гірничодобувній галузі. Ні! У нас речі дещо складніші. А ті, хто працює у цій галузі, це дуже добре обізнані у цих питаннях
люди. Продовження видобувної діяльності означатиме колосальні суми, закопані в
землю, які насправді є не виправданими.»




Ці кошти можна витрачати на нові
джерела енергії, що забезпечуватимуть стійке майбутнє. На сьогодні можна точно сказати, – вважає Міхай Мелцер,
колишній радник у Міністерстві енергетики, – що енергетичний комплекс Хунедоара
доживає свої дні. «Це організм, який перебуває у комі і підтримується субсидіями,
державною допомогою, румунським урядом, відповідно румунськими платниками
податків. Та, наскільки я розумію, Міністерство енергетики хоче створити два
нових держпідприємства: майбутній енергетичний комплекс Долини річки Жіу, який
включатиме чотири гірничі шахти та теплоелектростанція Парошень, з одного боку,
та теплоелектростанцію Мінтія. На превеликий жаль хочу
сказати, що з першого дня роботи вони будуть збитковими, а румунська держава
буде зобов’язана субсидіювати їх безпосередньо або приховано, оскільки самостійно
вони не зможуть продовжувати свою діяльність. І я переконаний, що так і станеться!
Я буду радий, якщо це робитиметься паралельно з програмами урізноманітнення діяльності
цих підприємств.»




З іншого боку, Міхай Мелцер привертає
увагу на соціальні наслідки. За його словами, цілком природно, коли певна галузь
занепадає, стискається з обмеженнями, на
її місце має бути поставлено щось інше, оскільки ми говоримо про людей, про
їхнє життя, кожний місцевий житель має право на чесне і процвітаюче життя.
Серед проєктів, розроблених для підтримки цих працівників у цих галузях, які
потребують перепрофілювання, є створення в Петрошанах Renew Acad – професійно-навчального
закладу щодо відновлюваних джерел енергії та розподілу електроенергії.
Впровадження цього важливого проєкту у регіоні дозволить жителям долини річки Жіу
вибрати іншу кар’єру. Інший проєкт був зосереджений на водні, паливі
майбутнього, – зазначив Міхай Мелцер: «Ще один дуже важливий проєкт, який
зупинився на певному етапі, розробляється разом з Інститутом кріогеніки у Римнику Вилча. Йдеться про водневий вузол,
побудований навколо ТЕС Парошень. Долина річки Жіу має дуже важливу енергетичну
інфраструктуру: ТЕС Парошень, трансформаційні підстанції, високовольтні лінії.
На мою думку, все це має бути використано, слід уникнути їх втрати.»




З урахуванням цього і був розроблений
проєкт водневого хабу, який буде важливою складовою енергетичного комплексу Долини
річки Жіу.

прапор США фото: Chris Hardy unsplash com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 13 Листопада 2026

Голосування з глобальним резонансом

Проміжні вибори у США, які вважаються перевіркою рівня підтримки президента, забезпечили демократам більшість як у Сенаті, так і в Палаті представникі…

Голосування з глобальним резонансом
Cистеми захисту від дронів Foto: Sorin Cealera/RRA.
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 06 Листопада 2026

Дрони та спостереження на Чорному морі

Однією з найважливіших змін, спричинених російсько-українською війною, стало перетворення Чорного моря на арену морських і повітряних зіткнень. Повітр…

Дрони та спостереження на Чорному морі
фото: Counselling / pixabay.com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 23 Жовтня 2026

Стрес — виклик XXI століття

Ми майже безперервно перебуваємо в мережі, маємо доступ до вражаючого обсягу інформації, стикаємося з тиском щодо результативності, з невпевненістю, з…

Стрес — виклик XXI століття
фото: facebook.com/MinisterulEnergiei
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 16 Жовтня 2026

Енергетична безпека Європейського Союзу

Європа наближається до зими в складних енергетичних умовах. Війна, яку Росія розв’язала проти України майже п’ять років тому, кардинально змінила євро…

Енергетична безпека Європейського Союзу
Взаємини Субота, 10 Жовтня 2026

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство

10 жовтня в місті Клуж-Напока, Румунія, відбулася урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України, яке очолив Серьожа Васіле Рускован. Відк…

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 09 Жовтня 2026

Результати тестування PISA – тривожний сигнал

Програма PISA, що реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), кожні три роки перевіряє учнів віком приблизно 15 років і…

Результати тестування PISA – тривожний сигнал
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Вересня 2026

Від лея до євро

Румунія, яка є членом Європейського Союзу з 2007 року, зобов’язалася перейти на єдину валюту, коли виконає необхідні умови, при цьому не існує автомат…

Від лея до євро
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Вересня 2026

Ризики цифрового світу  

Від спілкування та освіти до розваг і соціалізації — цифровий світ пропонує безмежні можливості. Однак вони супроводжуються низкою серйозних ризиків, …

Ризики цифрового світу  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company