Трансільванські замки, між знімальними майданчиками та історіями кохання

У Трансільванії збереглося чимало дворянських резиденцій, які приваблюють відвідувачів як своєю цінною архітектурою, так і маловідомими історіями родин, що в них мешкали.

Данієль Оня і Христина Штірбець, 29.10.2026, 08:12

У Трансільванії збереглося чимало дворянських резиденцій, які приваблюють відвідувачів як своєю цінною архітектурою, так і маловідомими історіями родин, що в них мешкали. У повіті Муреш дві такі історичні пам’ятки відкривають різні перспективи на минуле регіону: замок Бетлен у селищі Кріш — ренесансна споруда, яка слугувала місцем для зйомок фільмів, та замок Редей у Сенджорджу-де-Пидуре — місце, де розпочалася історія кохання, що поєднала цю дворянську родину з королівською родиною Великої Британії.

Перша зупинка — село Кріш у комуні Данеш, розташоване менш ніж за 20 кілометрів від середньовічної фортеці Сігішоара. Тут розташована резиденція дворянського роду Бетлен — укріплений комплекс із захисними стінами, бастіонами та вражаючою лоджією з аркадами, збудований у стилі трансільванського Ренесансу та нещодавно відроджений завдяки масштабній реставрації. Родина Бетлен відіграла важливу роль у політичній та військовій історії Трансільванії. Відвідувачі, які заходять у приміщення замку, можуть побачити на різьблених кам’яних елементах герб родини. Походження цього герба поєднує місцеву легенду з реальними історичними подіями Середньовіччя. Археолог Золя Левенте пояснює цей зв’язок: «Легенда розповідає, що члени родини перемогли людиножерного змія з боліт, а потім перейняли герб із зображенням змія. Історія в деяких аспектах збігається з легендою. Родина використовує цей герб з середини XV століття. У той час глава родини, Гергей, брав участь у військовому поході короля Сіджізмунда в Північну Італію, де воював проти військ родин Сфорца та Вісконті. Герб родини Вісконті зображував дуже схожу змію, яка тримала в пащі дитину. Фактично вони перемогли «людожерську змію» і перейняли її герб. Це дуже цікава історія».

Автентична архітектура замку в Кріші, його внутрішній двір та масивні стіни протягом десятиліть приваблювали румунських та іноземних кінематографістів — від класичних румунських історичних фільмів, таких як «Міхай Вітязул», до стрічок голлівудських студій. Деякі декорації, створені спеціально для зйомок, збереглися всередині будівлі й сьогодні є частиною екскурсійного маршруту: «У підвалі розташована в’язниця, де, перш ніж звертати увагу на що-небудь інше, я запрошую вас доторкнутися до ґрат, щоб побачити, з якого матеріалу вони зроблені, адже це одна з таємниць замку. Тут відбувалося чимало зйомок: режисер Серджіу Ніколиєску зняв чотири чи п’ять фільмів, проекти продовжувалися й після 2000 року, а в цій в’язниці у 2011 році студія Universal Pictures зробила зйомок фільму Werewolf: The Beast Among Us. Я переконаний, що в цьому замку ніколи не було такої в’язниці, адже це була родинна резиденція, а не резиденція графства, щоб утримувати десятки в’язнів. Проте ми зберегли цю декорацію, бо вона виглядає дуже цікаво і змушує відвідувачів задуматися».

Окрім укріплених будівель, маєток у Кріші в минулому був відомий також своїм садом. Старі фотографії та документи свідчать, що тут був великий парк, у якому росли навіть екзотичні рослини. Золя Левенте, археолог і каштелян, розповідає про історію цієї зеленої зони: «Навколо замку розкинувся парк площею майже три гектари. На щастя, збереглося кілька оригінальних дерев з англійського саду XIX століття. У свій час сюди було привезено садівника з імператорського двору у Відні, що свідчить про те, що це був не звичайний сад. На одній із фотографій цієї місцевості можна побачити пальми та бананові дерева. Не знаю, як їм вдалося вирощувати їх у нашому кліматі, але, безперечно, садівник дуже добре володів своєю справою. Я знаю, що за замком також була оранжерея».

Також у повіті Муреш, у долині річки Тирнава-Міке, у місті Сенджорджіу-де-Пидуре, розташований замок Редей. На відміну від фортифікаційної споруди в Кріші, ця будівля не мала військового призначення, а була спроєктована як затишна дворянська резиденція, типова для початку XIX століття. Відвідувачі можуть ознайомитися з історією цього місця за допомогою голограм, окулярів віртуальної реальності та мультимедійних інсталяцій, оглядаючи виставку «Таємниці резиденції Редей» у 12 тематичних залах. Виставка була реалізована за рахунок європейських коштів після масштабних історичних досліджень. Центральною темою виставки в Сенджорджіу-де-Пидуре є доля графині Клаудії Редей. Її історія кохання з герцогом Александером фон Вюртембергом вийшла за межі соціальних норм тієї епохи.

Про початок цієї історії розповідає нам Гаспар Петер, екскурсовод у замку Редей: «Клаудія Зсузанна Редей народилася 17 вересня 1812 року в цьому замку, який був літньою резиденцією родини, тоді як постійною резиденцією був Клуж. Вона була хрещена, прийняла конфірмацію та похована у крипті під реформатським костелом, що розташований через дорогу. Це була дуже вродлива молода дівчина, яка отримала вишукану освіту. У віці 17 років, перебуваючи в Клужі, вона тяжко захворіла. Місцеві лікарі врятували їй життя, але батьки вирішили відвезти її до Відня, де на той час працювали найкращі лікарі Європи, щоб вона повністю одужала. Віденські лікарі призначили їй прогулянки верхи, і під час однієї з таких прогулянок, як свідчить її щоденник, вона звернула увагу на цікавого чоловіка: Александра фон Вюртемберга, одного з принців Королівства Вюртемберг у Німеччині. Це було кохання з першого погляду, і вони хотіли одружитися, проте родина принца вважала, що родина Редей була нижчого рангу, і виступила проти шлюбу».

Незважаючи на початковий опір, вони одружилися у 1835 році. В результаті цього шлюбу Клаудія Редей отримала титул графині Гогенштайн, але їхні діти не мали права успадкувати престол Королівства Вюртемберг. Життя графині трагічно обірвалося у 1841 році, коли їй було лише 29 років, внаслідок нещасного випадку під час верхової їзди. Однак завдяки своїм нащадкам родина з Сенджорджіу-де-Пидуре увійшла в європейську історію: онука Клаудії Редей, Мері де Тек, стала королевою Великої Британії як дружина короля Джорджа V, будучи  прабабусею нинішнього британського монарха, короля Чарльза III— того самого, хто відвідав Сенджорджіу-де-Пидуре, щоб віддати шану своїм трансільванським кореням.

Ці два замки в повіті Муреш сьогодні відкриті для відвідувачів, і тут можна ознайомитися з архітектурою, легендами та аристократичною історією Трансільванії.