Відбудова України як спільний європейський проєкт
У Бухаресті під егідою МЗС Румунії та України відбувся Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», організований New Strategy Center.
Василь Каптару, 17.12.2025, 10:50
11–12 грудня в Бухаресті під егідою Міністерства закордонних справ Румунії та Міністерства закордонних справ України відбувся Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», організований центром Нова стратегія (New Strategy Center). За інформацією організаторів, протягом двох днів пройшло 28 панельних дискусій і паралельних сесій за участю близько 130 представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертного середовища з Європи, Північної Америки та Азії.
Тематика обговорень охопила широкий спектр питань: безпеку й оборону, інфраструктуру, фінансування та інвестиції, зелену енергетику, цифровізацію, людський капітал, захист прав національних меншин і транскордонну співпрацю.
Відкриття форуму: Румунія як сусід і стратегічний партнер
Перший день Міжнародного форуму «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» відкрив президент New Strategy Center Йонел Ніцу. У вітальному слові він нагадав, що Румунія підтримує Україну з першого дня повномасштабної агресії Російської Федерації, і ця підтримка мала багатовимірний характер, зокрема й в економічній сфері. Він наголосив на важливості створення потужної платформи для діалогу щодо відбудови України, яка б об’єднала центральні органи влади, приватний сектор і місцеві прикордонні адміністрації.
«Румунія є сусідом України і ми добре знаємо проблеми, з якими вона стикається. Наша головна мета – через ці дебати створити платформу для діалогу за участю державних діячів. Я вдячний міністрам закордонних справ, спікеру Сенату, державному раднику президента Румунії, парламентарям і головам комісій за підтримку цієї ініціативи. Також дякую компаніям, присутнім у залі, не лише за підтримку організації заходу на високому рівні, а й за їхню безпосередню зацікавленість в участі у процесі відбудови України.»
Йонел Ніцу підкреслив, що Румунія, як країна-сусід, добре розуміє ситуацію на місцях і має потенціал відігравати стратегічну роль у процесі відбудови, в тому числі у трикутнику Румунія–Україна–Республіка Молдова. Географічна безперервність простору, розвиток логістичних і виробничих центрів поблизу України, а також спільний Чорноморський регіон і Дунай створюють умови для формування регіонального хабу відновлення, зокрема за участі портів Констанци, Джурджулешт, Рені та Ізмаїла, – сказав він.
Перша панель: Роль Румунії у відбудові України
Під час першої панелі, присвяченої ролі Румунії у відбудові України, радник президента з питань зовнішніх відносин Влад Йонеску заявив, що відновлення України є політичною, економічною та безпековою необхідністю для всієї Європи. За його словами, попередня оцінка вартості відбудови вже перевищила 500 мільярдів євро, а масштаб руйнувань, зосереджених переважно в прифронтових регіонах, означає, що йдеться не про просте відновлення, а про побудову сучасної держави.
«Процес відбудови безпосередньо пов’язаний з європейським курсом України: реформи стають умовою фінансування, а інституції вибудовуються паралельно з інфраструктурою. Таким чином, відбудова перетворюється на інструмент європейської інтеграції для економічного середовища й відкриває один із найбільших інвестиційних ринків останніх десятиліть. Проєкти охоплюватимуть транспорт, енергетику, сільське господарство, житлове будівництво та технології. Йдеться про довгострокову стратегію, адже рішення, ухвалені сьогодні, визначатимуть архітектуру безпеки Європи. Попит є колосальним: потрібні проєктування, контроль якості, управління та стандартизація. Румунія має потенціал стати важливим гравцем завдяки стратегічному розташуванню, ресурсам і зацікавленості. Майбутнє України вирішується зараз. Стабільність Європи формується зараз, і ця відповідальність є колективною.»
Влад Йонеску також наголосив, що порт Констанца, транспортні мережі, енергетичний сектор, ІТ та академічне середовище Румунії можуть зробити вагомий внесок у відбудову України, сприяючи не лише економічному розвитку, а й регіональній безпеці та зменшенню вимушеної міграції.
Політичний вимір і логістика відбудови
Спікер Сенату Румунії Мірча Абрудян підтвердив готовність Бухареста й надалі надавати Україні багатовимірну підтримку – у протидії агресії, на шляху європейської інтеграції та в майбутньому процесі відбудови. Він наголосив, що Росія залишається головною довгостроковою загрозою для Чорноморського регіону та євроатлантичної безпеки, а Румунія послідовно підтримуватиме справедливий і тривалий мир з надійними гарантіями безпеки для України.
«Хочу підкреслити, що Румунія перебуває в надзвичайно вигідному географічному положенні для сприяння процесу відбудови України. Порти на Чорному морі, зокрема Констанца, порти на Дунаї, а також залізничні й автомобільні сполучення, що активно розвиваються, можуть і повинні перетворити Румунію на мультимодальний логістичний хаб. Енергетична інфраструктура та існуючі або заплановані міжсистемні з’єднання створюють додаткову стратегічну перевагу. Окрім географії, Румунія може зробити суттєвий внесок завдяки своїм інституціям і бізнес-середовищу, глибокому знанню регіону та напрацьованим зв’язкам. У попередні роки наша роль була важливою у сфері гуманітарної допомоги й транзиту українського експорту, і вона лише зростатиме на етапі відновлення.»
Мірча Абрудян підкреслив, що відбудова України нерозривно пов’язана з її інтеграцією до Європейського Союзу та має супроводжуватися глибокими реформами. За його словами, Румунія виступає за регіональний підхід, який охоплює також Республіку Молдова й Чорноморський простір, з огляду на спільний рух до єдиного європейського ринку.
Дипломатія, мир і безпека
Друга панель об’єднала спікерів із Румунії, України, Франції, Італії, США та Туреччини, які обговорили динаміку мирних переговорів і роль ключових глобальних акторів. У дискусії взяли участь міністри закордонних справ Румунії та України — Оана Цою та Андрій Сибіга.
Оана Цою наголосила на принциповому значенні справедливого й тривалого миру відповідно до міжнародного права, відзначила дипломатичні зусилля США та активну роль європейських держав і України. Вона підкреслила, що будь-який мирний процес має передбачати реальні та надійні гарантії безпеки для України, а також підтвердила тверду підтримку Румунією європейської інтеграції України та Молдови, зокрема в межах формату Одеського трикутника.
«Румунія має такі внутрішні переваги, як близькість, потенціал і знання, але одного лише географічного чинника недостатньо. Ми вжили конкретних кроків для покращення транспортного сполучення: реалізується генеральний план розвитку доріг, відкриваються нові пункти пропуску, будується автомагістраль, що з’єднає Бухарест з молдовським та українським кордоном. Крім того, Румунія використовує нові фінансові інструменти, зокрема механізм SAFE, для підтримки інфраструктурних проєктів. Пропускна здатність Дунаю вже суттєво зросла, а переговори з Україною та іншими країнами Дунайського басейну спрямовані на посилення безпеки й логістичної ролі цієї річки.»
Погляд України: Чорне море і повоєнна стратегія
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у форумі онлайн. Він подякував румунській стороні за послідовну підтримку та наголосив на стратегічному характері українсько-румунського партнерства. Міністр відзначив конкретні результати співпраці в межах Одеського трикутника, зокрема запуск прямого залізничного сполучення між Києвом і Бухарестом та розвиток прикордонної інфраструктури.
Глава МЗС України окремо підкреслив значення Чорного моря та Дунаю для регіональної безпеки й економіки, а також перспективи співпраці у сфері відновлюваної енергетики.
«Румунія, інші країни-партнери та компанії мають брати активну участь у цьому процесі, щоб не дозволити Росії розв’язати нову війну. Для цього потрібні надійні гарантії безпеки, зокрема сильна армія та комплексний пакет стримувальних заходів. Чорноморський регіон має значний потенціал, щоб стати основою нової архітектури безпеки, володіючи потужними енергетичними ресурсами, які необхідно ефективно задіяти. Україна здатна стати великим виробником зеленої енергії, тоді як Румунія перетворюється на важливого виробника морського газу. У сукупності цей регіон може стати наріжним каменем європейської енергетичної безпеки. Румунський проєкт Neptune Deep, флагманська ініціатива з видобутку морського газу, є наочним прикладом таких можливостей, а досвід України в обороні узбережжя додатково зміцнює регіональну безпеку. Поєднання енергетичного потенціалу та безпекових спроможностей дозволяє відновити Чорне море як невід’ємну складову європейської архітектури безпеки.»
Підсумки першого дня
У другій половині першого дня форуму відбулися найбільш стратегічні та орієнтовані на майбутнє дискусії, у межах яких було підкреслено ключову роль регіональної співпраці, цифрової стійкості, фінансових інструментів і ефективного управління на місцях у процесі відновлення України.
Обговорення закріпили спільне розуміння того, що відбудова України потребує скоординованих регіональних зусиль, цифрової та інфраструктурної стійкості, а також тісної й змістовної взаємодії між державним і приватним секторами.
Особливу увагу було приділено технологіям і цифровій стійкості, зокрема хмарним рішенням, кібербезпеці та швидкому законодавчому прогресу, який створює для України можливості розвивати суверенну й водночас сумісну з європейськими стандартами цифрову інфраструктуру.
Фінансові та страхові інструменти визначалися як ключові чинники залучення інвестицій і прискорення масштабної відбудови. Водночас голоси представників регіонів, що найбільше постраждали від конфлікту, нагадали про людський вимір цього процесу – про громади, які крок за кроком відновлюються в умовах постійних викликів.
Підсумок другого дня форуму «Відбудова України»
Другий день форуму «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» був зосереджений на стратегічному баченні майбутнього та практичних кроках багатовимірної відбудови держави. Дискусії розпочалися з критичної оцінки регіональної безпекової ситуації з прицілом на 2026 рік, який учасники визначили як переломний момент для Європи. Представники Румунії, України та міжнародні експерти дійшли спільного висновку: Європа має прискорити рух до оборонної автономії, зберегти непохитну підтримку України та скоординувати масштабні інвестиції у критично важливі безпекові спроможності. Особливу увагу було приділено питанню використання заморожених російських активів і стабільності в Чорному морі як ключових тестів для майбутньої архітектури регіональної безпеки.
Подальші панелі зосередилися на інфраструктурі стабільності, насамперед на ролі Дунайського коридору, який після 2022 року став життєво важливою артерією для українського експорту та ланцюгів постачання. Учасники наголосили, що модернізація інфраструктури, розвиток систем спостереження та поглиблення співпраці між Україною, Румунією та Молдовою є безальтернативними умовами євроатлантичної стабільності.
Економічний блок дискусій засвідчив високий рівень взаємозалежності прикордонних регіонів, водночас виявивши інфраструктурні вузькі місця, які стримують транскордонну торгівлю. Пріоритетами було визначено інвестиції в прикордонну інфраструктуру та розвиток спільних економічних проєктів. Завершальним акцентом стала тема реінтеграції внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, яку учасники розглядали як складову національної та європейської безпеки.
Загальний висновок форуму був чітким: відбудова України потребує комплексного підходу, що поєднує безпеку, стійку інфраструктуру, економічний розвиток і соціальну згуртованість. Саме така інтегрована стратегія здатна зміцнити не лише Україну, а й довгострокову стабільність усієї Європи. Форум у Бухаресті засвідчив, що шлях до відновлення України лежить через партнерство, інновації та скоординовані інвестиції, а Румунія готова відігравати в цьому процесі одну з ключових ролей.
