Осінні дипломатичні баталії: нові кроки заради миру в Україні
Румунський аналітик Клаудіу Деджерату вважає, що обговорення передачі Україні ракет Tomahawk має радше стратегічну мету змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Василь Каптару, 22.10.2025, 13:40
Остання зустріч президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського у Білому домі стала одним із найобговорюваніших дипломатичних моментів осені 2025 року. Подія, яка спочатку виглядала як чергова робоча зустріч союзників, швидко перетворилася на складну політичну шахову партію, що виходить далеко за межі двосторонніх відносин.
Головною темою переговорів, за даними джерел у Вашингтоні, стало питання можливої передачі Україні крилатих ракет Tomahawk, здатних уражати цілі на великій відстані. Такий крок міг би суттєво змінити баланс сил у війні проти Росії, але водночас викликав би нову хвилю напруженості між Вашингтоном і Москвою.
На тлі обережних формулювань офіційних заяв, у кулуарах активно обговорюється ще один аспект – потенційна зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним, яка, за непідтвердженими даними, може відбутися найближчими тижнями в Угорщині. Цей дипломатичний сигнал сприймається неоднозначно: для одних – це спроба повернути США до ролі головного посередника у глобальній безпеці, для інших – ризик легітимізації агресора.
Візит Зеленського до Білого дому став тестом не лише для американсько-українських відносин, але й для самої архітектури західної підтримки України. Чи отримає Київ стратегічну зброю? І чи не стане майбутня зустріч Трампа з Путіним переломним моментом у міжнародній грі довкола війни в Україні питання, що наразі залишаються відкритими.
Tomahawk як дипломатичний аргумент
Військовий та політичний румунський аналітик Клаудіу Деджерату в інтерв’ю нашій радіостанції сказав, що дискусії щодо передачі Україні американських ракет Tomahawk спрямовані не стільки на негайне деескалаційне рішення, скільки на створення серйозного стратегічного та політичного важеля, який змусив би Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
«Це питання обговорюється насамперед для того, щоб показати російській стороні перспективу, яка для неї, м’яко кажучи, вельми неприємна. Проте я не вірю, що в короткостроковій перспективі Білий дім ухвалить рішення про постачання таких ракет. Це скоріше варіант на випадок, якщо Російська Федерація відмовиться від переговорів щодо припинення вогню та досягнення миру.»
Дехто каже, що президент Трамп свідомо формує умови, які могли б дозволити Путіну вийти з глухого кута, у якому опинилася Росія. Це може виглядати як прагнення надати російському лідерові «коридор для відступу», не принижуючи його публічно. У будь-якому разі такий підхід може бути спробою відкрити нове вікно для дипломатії, хоча й із непередбачуваними наслідками. Клаудіу Деджерату каже, що найімовірніше правда десь посередині:
«Я думаю, що правда десь посередині. Президент Трамп, ймовірно, розігрує щонайменше два сценарії: з одного боку – продовжити мирний процес, а з іншого – чинити тиск на Путіна, якщо стане очевидно, що той не справді зацікавлений у мирі. У такому разі він може запропонувати Україні суттєву військову підтримку, щоб частково змінити баланс сил на її користь. Не думаю, що Дональд Трамп проґавить момент, принаймні до кінця цього року, для ухвалення рішення: або змінити хід війни через масштабну допомогу Україні, або домогтися реальних поступок від Кремля.»
Українська сторона заявила про намір представити президенту Дональду Трампу власний план, який, за словами представників Києва, може змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. У його основі лежить стратегія завдання глибоких, точкових ударів по критичних військових і логістичних об’єктах Росії. Україна вже продемонструвала, що такі удари ефективніші за традиційні санкції і здатні прискорити досягнення миру. Ідея полягає в тому, щоб показати Москві: подальше затягування війни лише підвищує ціну агресії, тоді як переговори можуть відкрити шлях до припинення вогню на прийнятних для України умовах. Для Вашингтона ж цей підхід стає тестом – чи готові США надати Києву інструменти, здатні реально вплинути на позицію Кремля, не переходячи межу прямої ескалації. Клаудіу Деджерату:
«Думаю, що це найефективніший підхід як з української точки зору, так і, певною мірою, з американської. Йдеться про демонстрацію серйозної готовності до нової фази війни, в якій Україна ставитиме перед собою більш амбітні цілі. Зараз на її боці виступає широка європейська коаліція, у країни є ресурси, і нині очевидно, що саме Європа стає головним постачальником підтримки для України, а це поступово зміцнює довіру до її спроможностей. Той факт, що Володимир Путін погодився зателефонувати до Білого дому для обговорення питання ракет Tomahawk свідчить про те, що Москва справді не хоче бачити Україну, готову перейти до більш просунутої фази війни із можливістю завдавати ударів углиб російської території.»
Нагадаємо, що 16 жовтня, напередодні зустрічі з Володимиром Зеленським, Дональд Трамп провів телефонну розмову з Путіним, після якої заявив, що зустрінеться з главою Кремля у Будапешті, «щоб обговорити можливість припинення цієї безславної війни між Росією та Україною».
Президент США запевнив, що його можливі переговори з російським колегою відбудуться у тісній координації з президентом України. Водночас Дональд Трамп визнав, що Володимир Путін може намагатися затягнути процес або відтягнути ухвалення рішень. Питання, які нині активно обговорюють експерти, – якими є реальні шанси на успішні переговори у Будапешті та чи зможе цей формат створити умови для поступового врегулювання конфлікту, не обмежуючи стратегічні інтереси України. На думку румунського експерта Клаудіу Деджерату шанси на успішні переговори у Будапешті майже дорівнюють нулю, адже Кремль не зацікавлений у швидких поступках, а зустріч може стати радше демонстрацією дипломатичної активності, ніж реальною можливістю досягти миру.
«Шанси – мінімальні. Зволікання Росії, ймовірно, спрацює і в Будапешті та, певною мірою, це може влаштовувати Білий дім. Мабуть так і буде. Нагадаю, що схожа ситуація мала місце під час переговорів на Алясці, де сторони зробили ряд, скоріше символічних кроків на рівні міністрів закордонних справ та робочих груп, щоб зберегти канали комунікації. Проте скільки б Володимир Путін не тягнув час, Дональд Трамп розуміє: ресурси для подальшого зволікання у Кремля швидко вичерпуються. Європейці та українці готові виконати багато умов американської сторони, але вони очікують від Білого дому реальних результатів у прямій взаємодії з Москвою. Тому рішення, швидше за все, доведеться прийняти до кінця року.»
Нічого про Україну без України
Згодом Президент Франції Еммануель Макрон привітав домовленість про чергову зустріч президентів США та Росії, наголосивши, що коли йдеться про долю України, переговори мають відбуватися за участі української сторони. Макрон підкреслив, що аналогічно, коли обговорюються питання безпеки Європи, за столом мають бути представники європейських держав. За його словами, Україна продовжує чинити опір із великою відвагою, і не слід піддаватися дезінформації, яка нині циркулює. «Щодо зустрічі між президентом Трампом і президентом Путіним, я вважаю дуже добре, що президенти можуть зустрітися для обговорення свого двостороннього порядку денного. Але з тієї миті, коли вони говоритимуть про долю України, українці мають бути за столом переговорів», – наголосив Еммануель Макрон. Він також додав, що якщо йтиметься про питання безпеки Європи, то «європейці також мають бути за цим столом».
Знову глухий кут
Тим часом запланована на цей тиждень зустріч державного секретаря США Марко Рубіо з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим була відкладена на невизначений час. Глави зовнішньополітичних відомств США та Росії мали провести попередні переговори напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Будапешті. Причини перенесення зустрічі наразі залишаються невідомими. За неофіційними даними між Рубіо та Лавровим існують розбіжності в очікуваннях щодо можливого припинення війни в Україні.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не готова до негайного припинення вогню і «заморожування» конфлікту вздовж лінії фронту в Україні.
Європа солідарна з Україною
З іншого боку, у вівторок, 21 жовтня, європейські лідери оприлюднили заяву, яку підписав і Президент Володимир Зеленський, на підтримку негайного заморожування лінії фронту в Україні. Вони закликали до термінового припинення бойових дій вздовж нинішніх позицій, щоб відновити переговорний процес і «повернути імпульс до мирного врегулювання».
Серед тих, хто підписав заяву – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Лідери ЄС наголосили, що рішуче підтримують позицію президента США Дональда Трампа, що бойові дії повинні бути негайно припинені, а нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів. «Ми залишаємося відданими принципу, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою», – йдеться у документі. У спільній заяві також підкреслено: «Ми повинні посилити тиск на економіку Росії та її оборонну промисловість, доки Путін не погодиться на мир. Ми розробляємо заходи для використання повної вартості заморожених суверенних активів Росії, щоб забезпечити Україні необхідні ресурси».
Ще 25 Patriot?
У цей час Україна та США готують домовленість про постачання 25 систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський, який додав, що відповідні переговори з оборонними компаніями та відповідними службами США вже ведуться, а контракт передбачає поступове отримання систем у різні роки, залежно від черги виробництва та політичної волі партнерів. Зеленський зазначив, що Patriot вже поставлялися Україні, в тому числі один із Румунії, але невідомо скільки з них наразі функціонують. Він підкреслив, що серед країн НАТО є як власні системи Patriot, так і американські, розташовані на їхніх територіях, і за умови координації США можуть допомогти Україні отримати необхідні комплекси. Глава держави також розповів, що фінансування угоди планується передусім за рахунок заморожених російських активів, а також у межах двосторонніх безпекових угод із іншими країнами. Він додав, що 25 систем Patriot – це запит від Повітряних Сил ЗСУ, а їхня поставка стане важливим кроком у зміцненні української оборони на тлі триваючої агресії Росії.
Patriot із Румунії – жест підтримки
Нагадаю, що у червні 2024 року Румунія оголосила про намір передати Україні один із своїх оперативних зенітно-ракетних комплексів Patriot, а вже у жовтні минулого року передала Україні одну з найсучасніших систем ППО Patriot PAC-3+, здатну ефективно перехоплювати балістичні ракети. Цей крок став важливим етапом у зміцненні української протиповітряної оборони, особливо в умовах постійних ракетних атак з боку Росії.
Варто зазначити, що Румунія придбала сім систем Patriot у 2017 році на суму близько 4 мільярдів доларів. Чотири з них були поставлені до 2023 року, а один з них було передано Україні. Для заміни переданої системи Румунія отримала фінансову підтримку від Норвегії в розмірі 127 мільйонів доларів. Це дозволило Бухаресту зберегти свою обороноздатність, не знижуючи рівень безпеки на своєму південно-східному фланзі НАТО. Передача комплексу Patriot від Румунії Україні стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності обох країн та демонстрацією солідарності в умовах агресії Росії.
Спільне виробництво дронів
Нещодавно Румунія та Україна розпочали активні переговори щодо спільного виробництва оборонних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Цей крок спрямований на зміцнення безпеки східного флангу НАТО та Європейського Союзу, зокрема в умовах зростаючої загрози з боку Росії. Румунія, що має спільний кордон з Україною завдовжки 650 км, вже зазнала понад 20 випадків порушення свого повітряного простору російськими дронами.
У рамках цієї ініціативи передбачається швидке розгортання виробництва БПЛА на території Румунії, що дозволить забезпечити потреби національної оборони, а також постачати продукцію союзникам по НАТО та ЄС. Фінансування проєкту здійснюватиметься через ініціативу SAFE Європейського Союзу, в рамках якої Румунія отримає 16,6 мільярдів євро на військові закупівлі протягом п’яти років.
Ця співпраця також підтримує загальноєвропейську концепцію створення «антидронової стіни» – інтегрованої системи повітряної оборони, що включатиме радари, акустичні сенсори та системи перехоплення дронів. Європейська комісія вже затвердила п’ятирічний план оборони, в якому передбачено реалізацію цієї стратегії до кінця 2027 року.
Спільне виробництво БПЛА між Україною та Румунією є важливим етапом у розвитку оборонної співпраці між двома країнами та їхніми союзниками, сприяючи зміцненню колективної безпеки та оперативної готовності НАТО і ЄС.
