Підсумки саміту «Б9»: спільна відповідь на загрози та підтримка України
Саміт «Бухарестської дев’ятки» у Бухаресті засвідчив посилення єдності союзників перед безпековими викликами та підтвердив незмінну підтримку України.
Василь Каптару, 20.05.2026, 07:44
У середу, 13 травня, у столиці Румунії Бухаресті відбувся одинадцятий саміт «Бухарестської дев’ятки». Захід зібрав лідерів держав Центральної та Східної Європи, а також високопосадовців із країн-партнерів і міжнародних організацій.
Учасники саміту та розширення формату співпраці
У саміті взяли участь Президент Естонії Алар Каріс, Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, Президент Литви Гітанас Наусєда, Президент Польщі Кароль Навроцький, Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Словаччини Петер Пеллегріні та Президент Чехії Петр Павел. Також були присутні представники Болгарії та Угорщини.
На саміт було запрошено Президента України Володимира Зеленського, що підкреслило важливість українського питання у регіональному безпековому порядку денному. Крім того, до заходу долучилися Президент Фінляндії Александр Стубб, Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, а також заступник державного секретаря США з питань контролю над озброєннями та міжнародної безпеки Томас ДіНанно.
Окрім цього, у саміті взяли участь представники Ісландії, Норвегії та Швеції. Цей формат регіональної співпраці, створений з ініціативи президентів Румунії та Польщі в листопаді 2015 року, і котрий об’єднує держави-члени Альянсу зі східного флангу НАТО, став важливою платформою для обговорення безпекових викликів у регіоні, координації політики держав-членів та зміцнення співпраці в межах євроатлантичного простору.
Оборонні пріоритети, підтримка України та спільна позиція щодо миру
Лідери 14 країн східного та північного флангів НАТО, які зібралися в Бухаресті, висловили рішучість збільшити військові видатки на тлі зростаючих загроз з боку Росії. Вони наголосили на нагальній потребі посилення протиповітряної оборони, зокрема для захисту від ракетних і безпілотних атак.
У підсумковій заяві саміту країни групи «Б9» разом із північними союзниками рішуче засудили збройну агресію Росії проти України та підтвердили незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У документі наголошується, що країни «Бухарестської дев’ятки» разом із державами Північної Європи підтвердили «відданість раніше ухваленим рішенням щодо євроатлантичних прагнень України, зафіксованим на попередніх самітах НАТО. Водночас вони підкреслили, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й внеском у власну безпеку, відзначивши зростаючу роль України у зміцненні спільної оборони». Окремо було підтверджено готовність і надалі забезпечувати найнагальніші оборонні потреби України, використовуючи всі доступні механізми та інструменти, зокрема ініціативу НАТО щодо Переліку пріоритетних закупівель для оборони України (PURL).
Країни «Бухарестської дев’ятки» разом із державами Північної Європи виступили за досягнення справедливого й тривалого миру в Україні на основі норм міжнародного права та надійних, дієвих гарантій безпеки. Вони «привітали безперервні мирні зусилля Сполучених Штатів, які знаходять підтримку серед партнерів, і відзначили конструктивну позицію України в цьому процесі». Водночас було наголошено на необхідності посилення міжнародного тиску на Росію з метою припинення незаконної агресії та її залучення до змістовних і відповідальних мирних переговорів.
Президент Румунії підбив підсумки
Президент Нікушор Дан, виступаючи за підсумками саміту «Бухарестської дев’ятки», заявив, що країни-учасниці мають спільні виклики та стикаються з єдиною загрозою – з боку Росії. Глава держави підкреслив, що ключові домовленості стосуються не лише збільшення оборонних витрат, а й ефективного перетворення цих ресурсів на реальний військовий потенціал, який посилить готовність Альянсу до сучасних ризиків.
Окремо він звернув увагу на занепокоєння румунських громадян через випадки порушення повітряного простору російськими дронами. За його словами, це питання обговорювалося з генеральним секретарем НАТО, а проєкт «Східний вартовий», який нині активно розвивається, має на меті посилення захисту в тому числі й населення Румунії.
«Сторони ухвалили спільну заяву, в якій чітко визначено, що Росія становить загрозу для наших держав. У документі окремо наголошено на Україні та підтверджено подальшу підтримку з боку наших країн – як у вигляді військової допомоги на поточному етапі, так і у формі безпекових гарантій у майбутньому.»
Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що підтримка України залишається твердою і послідовною. Він також зазначив, що зустріч «Бухарестської дев’ятки» стала важливим етапом підготовки до саміту НАТО, запланованого на липень, та підкреслив ключове значення трансатлантичної єдності.
Двосторонні переговори: безпека, партнерство та нові ініціативи
На полях саміту «Б9» відбулася також двостороння зустріч президентів Нікушора Дана та Володимира Зеленського. Під час переговорів сторони обговорили стан і перспективи румунсько-українських відносин, зосередившись на питаннях безпеки, економічної співпраці та підтримки України в умовах війни.
Окрему увагу було приділено координації зусиль у сфері регіональної безпеки, зокрема в контексті викликів у Чорноморському регіоні. Лідери також торкнулися теми подальшої взаємодії в межах євроатлантичних структур та зміцнення партнерства між двома державами.
«Ми провели чудові двосторонні консультації, продовживши діалог, розпочатий два місяці тому під час офіційного візиту президента Зеленського до Румунії», — повідомив президент Нікушор Дан у дописі на Facebook.
«Ми рішуче налаштовані робити конкретні кроки для реалізації нашого нового Стратегічного партнерства, зосередившись на зміцненні торговельних відносин, транскордонній співпраці, енергетичній безпеці, інноваціях у сфері оборони та освіти», – зазначив глава румунської держави.
Нікушор Дан наголосив, що Україна зробила вирішальні кроки, щоб стати постачальником безпеки, використовуючи накопичений досвід застосування нових технологій на полі бою, зокрема у сфері дронів та протидронових заходів.
«Ми хочемо, щоб наша промисловість скористалася українським досвідом у розробці та виробництві нових оборонних технологій. Румунія й надалі буде рішучим прихильником європейського курсу України», – додав Нікушор Дан.
Окремо він подякував за те, що Україна враховує пропозиції румунської спільноти в питаннях організації навчального процесу мовою нацменшин.
Своєю чергою, глава української держави подякував за запрошення на саміт «Бухарестської дев’ятки». «Сьогодні ми проговорили багато питань. Важливо, що ми рухаємося з партнерами в напрямі технологічної кооперації», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент України запропонував співпрацю у спеціальному форматі Drone Deal та поінформував, що Україна вже підписала відповідну угоду з Литвою. Володимир Зеленський і Нікушор Дан домовилися, що в наступні місяці команди опрацюють усі деталі.
Під час зустрічі також ішлося про євроінтеграцію України. Володимир Зеленський зазначив, що Україна прагне якомога швидше перейти до відкриття переговорних кластерів і розраховує на підтримку з боку Румунії в цьому питанні. Президенти обговорили й реалізацію домовленостей у різних сферах, досягнутих під час візиту президента України до Бухареста в березні.
Зустріч перших леді
Президент України прибув до Бухареста разом із дружиною Оленою Зеленською. Вона мала окрему програму зустрічей із першої леді Румунії Мірабелою Гредінару та взяла участь у підписанні меморандумів про приєднання румунських університетів до Глобальної коаліції українських студій.
З цієї нагоди Мірабела Гредінару представила ініціативу «Румунія у світлі», започатковану в Адміністрації Президента як майданчик для діалогу між державними органами, фахівцями та громадянським суспільством з метою пошуку кращих рішень для дітей, молоді та вразливих верств населення.
У Румунії перша леді України Олена Зеленська також провела зустріч із керівництвом університетів Бухареста, Клуж-Напоки та Сучави і взяла участь у підписанні меморандумів щодо приєднання цих закладів освіти до Глобальної коаліції українських студій.
«Сьогодні країна-агресор Росія веде криваву війну проти України, намагаючись знищити українців. Таку ж агресивну політику Росія демонструвала й у попередні століття, прагнучи знищити українську ідентичність. У час нинішніх складних випробувань взаємодія між академічними спільнотами та університетами допомагає протидіяти дезінформації та ворожим наративам», – зазначила перша леді України.
Зокрема, в Бухарестському університеті діють програми з української мови, літератури, культури, історії та цивілізаційних студій. Клузький університет імені Бабеша-Бояї вже понад 20 років провадить напрям української мови та літератури. Університет Штефана чел Маре в Сучаві має бакалаврську програму з української мови та літератури.
«Участь у коаліції розширить їхні можливості: з’являться нові академічні партнерства, дослідження, програми, ініціативи. Результат – Україну краще знатимуть і розумітимуть. А разом із тим слухачі студій краще знатимуть і розумітимуть історію Європи та світу», – наголосила дружина українського президента.
Академічна співпраця та гуманітарні ініціативи
Після приєднання до цієї міжнародної коаліції, університети Бухареста, Клуж-Напоки та Сучави відіграватимуть активну роль у розвитку українознавства та поглибленні академічної співпраці з установами України й інших країн. Меморандум передбачає взаємодію у низці ключових напрямів, зокрема розробку освітніх і дослідницьких програм, проведення конференцій, круглих столів і тематичних дискусій, організацію виставок і кінопоказів, а також реалізацію академічних і культурних обмінів та забезпечення доступу до спеціалізованих освітніх і наукових ресурсів. Окрему увагу в межах партнерства приділено протидії дезінформації – шляхом посилення міжнародної університетської співпраці та підтримки досліджень, присвячених Україні.
Олена Зеленська також подякувала першій леді Румунії Мірабелі Гредінару та її країні за послідовну підтримку України від самого початку повномасштабного російського вторгнення.
«Румунія, зокрема, допомагала очищувачами води після підриву росіянами Каховської ГЕС, долучилася до ініціативи Warmth for Ukraine цієї важкої зими, робила внесок до Фундації Олени Зеленської в межах проєкту із забезпечення учнів гаджетами для дистанційного навчання», – зауважила перша леді України.
Дружина президента запросила Мірабелу Гредінару на 6-й Саміт перших леді та джентльменів, який відбудеться в Києві восени.
«Щоразу беремо для обговорення найважливіші для всіх наших суспільств теми: безпеку, освіту, ментальне здоров’я, а потім робимо все, щоб вони трансформувалися в конкретні корисні результати для наших суспільств. Будемо раді співпрацювати з Румунією і в цьому теж», – сказала Олена Зеленська.
Перша леді України також відвідала виставку «Кольори розуму». На ній представлені роботи дітей і підлітків, що беруть участь у програмі «Мадригал для лікарень», спрямованій на підтримку арттерапії.
«Для юних авторів це арттерапія. Але й сторонньому глядачеві корисно побачити ці роботи. Бо вони показують вагомі речі: важливість чутливого ставлення суспільства до питань ментального здоров’я дітей, нашу потребу в підтримці ментального здоров’я взагалі, необхідність відкритої розмови на найболючіші теми, бо тільки якщо вони проговорені, намальовані, як на цих картинах, віднаходяться рішення та полегшення», – зазначила Олена Зеленська.
«Ця зустріч ще раз підтвердила близькість позицій Румунії та України у відданості базовим цінностям – турботі про дітей, солідарності та прагненню створювати безпечніші, більш чуйні й сповнені надії суспільні простори», – зауважила перша леді Румунії Мірабела Гредінару.
