Румунсько-український парламентський діалог: підсумки візиту
Нещодавно відбувся робочий візит делегації Верховної Ради України до Румунії, під час якого сторони провели низку зустрічей, спрямованих на поглиблення міжпарламентського діалогу та зміцнення стратегічного партнерства між двома державами.
Василь Каптару, 29.07.2026, 06:29
15–16 квітня Румунію з робочим візитом відвідала делегація Верховної Ради України, до складу якої увійшли народні депутати — члени групи міжпарламентських зв’язків з Румунією. Українську делегацію очолив голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов. До складу групи також увійшли народні депутати Сергій Рудик, Максим Дирдін, Святослав Юраш, Ігор Кривошеєв та Богдан Торохтій. Візит відбувся на запрошення Миколи-Мирослава Петрецького, голови Групи дружби з Україною в Парламенті Румунії та представника української меншини у Палаті депутатів. З румунського боку у спільних зустрічах взяли участь заступник голови групи, депутат Йоан Балан, а також депутати Йонел Овідіу Богдан, Крістіан Бріан і Гал Каролі.
У межах програми сторони зосередилися на посиленні міжпарламентського діалогу між Україною та Румунією. Переговори підтвердили високий рівень двосторонніх відносин і позитивну динаміку політичного та економічного співробітництва. Особливу увагу приділили розвитку парламентської взаємодії та активізації взаємних візитів як одного з ключових інструментів зміцнення стратегічного партнерства. Учасники підкреслили важливість парламентської дипломатії як ефективного механізму прямої комунікації між законодавчими органами. Окремо відзначили роль груп дружби як платформи для поглиблення співпраці, просування спільних ініціатив і реалізації проєктів у сферах взаємного інтересу.
Посилення міжпарламентського діалогу
Голова Парламентської групи дружби з Україною Микола-Мирослав Петрецький наголосив, що парламентська дипломатія є важливим інструментом, який доповнює традиційну дипломатію та забезпечує більш гнучкий і безпосередній діалог між представниками парламентів. Він відзначив, що такі групи дружби відіграють практичну роль у розвитку двосторонніх відносин і сприяють реалізації спільних ініціатив, зокрема у стратегічних сферах. За його словами, вони є дієвою платформою для взаємодії між парламентами двох країн і формування спільних проєктів.
Він також підтвердив незмінну підтримку Румунією України, зокрема у питаннях безпеки, захисту українських біженців та розвитку інфраструктури. Окремо було відзначено євроінтеграційні зусилля України та проведення реформ в умовах повномасштабної війни. Також наголошено на зацікавленості Румунії у процесі відбудови України та важливості тристороннього формату Румунія–Україна–Республіка Молдова, зокрема у контексті безпеки Чорноморського регіону та формування нової архітектури регіональної безпеки.
Окрему увагу приділили ролі румунської громади в Україні та української громади в Румунії як важливих мостів між державами, а також захисту прав національних меншин, зокрема доступу до освіти рідною мовою як складової демократичного суспільства.
Роль парламентської дипломатії та стратегічного партнерства
Своєю чергою голова української делегації Денис Маслов зазначив, що цей візит є підтвердженням відданості принципам, закладеним у Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Румунією, підписаній у березні цього року президентами обох держав. Він подякував Румунії за послідовну підтримку України у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, а також за солідарність у складний період.
Денис Маслов підкреслив, що візит є внеском парламентаріїв у наповнення Декларації про стратегічне партнерство практичним змістом через розвиток міжпарламентського діалогу, поглиблення співпраці між профільними комітетами та активізацію контактів між законодавчими органами. Він висловив переконання, що така взаємодія надалі сприятиме зміцненню стратегічного партнерства між двома державами.
Зустрічі у парламентських комітетах: аграрна співпраця та підтримка експорту
У межах візиту українська делегація провела також низку зустрічей у комітетах з питань правової політики, сільського та лісового господарства і харчової промисловості, а також освіти Палати депутатів і Сенату Румунії. Обговорювалися актуальні питання двостороннього порядку денного та конкретні кроки щодо поглиблення співпраці, включно з можливістю проведення спільних засідань профільних комітетів.
Під час зустрічі з Комітетом з питань аграрної політики було відзначено важливу роль Румунії у забезпеченні українського аграрного експорту. Зокрема, підкреслювалося, що в один із найскладніших періодів через румунський напрям проходило близько 70% експорту української сільськогосподарської продукції, що стало суттєвою підтримкою для аграрного сектору та економіки загалом.
Також обговорювалася подальша співпраця між українськими та румунськими виробниками сільськогосподарської продукції для збереження традиційних ринків збуту та розширення присутності на нових ринках. Українська сторона висловила зацікавленість у вивченні досвіду Румунії щодо впровадження європейських стандартів в аграрній сфері в контексті євроінтеграційного курсу України.
Голова Комітету з питань сільського та лісового господарства, харчової промисловості та спеціальних послуг Палати депутатів Румунії Йонел Чунт запевнив у подальшій співпраці між двома країнами та підтвердив, що Румунія залишається надійним партнером України. Він наголосив, що в надзвичайно складних умовах, у яких опинилася Україна, Румунія була не лише сусідом, а й справжнім другом.
Освіта та рідна мова
Під час обговорень у Комітеті з питань освіти основну увагу приділили ролі освіти як інструменту зміцнення співпраці між державами, протидії дезінформації та захисту прав національних меншин, включно з доступом до освіти рідною мовою.
Голова комітету Александру-Міхай Гіджу підтвердив підтримку європейського курсу України та Республіки Молдова, а також роль парламентської дипломатії у розвитку двосторонніх відносин. Окремо він наголосив на важливості підготовки вчителів української мови в Румунії за участі носіїв мови як важливої складової якісного освітнього процесу. Водночас він звернув увагу на потребу конструктивного підходу з боку України щодо реорганізації мережі академічних ліцеїв з викладанням румунською мовою, починаючи з 2027 року, у контексті положень Закону про освіту, ухваленого у 2017 році.
Українська сторона подякувала Румунії за підтримку з початку війни, привітала розвиток стратегічного партнерства та запросила членів освітніх комітетів відвідати навчальні заклади в Чернівцях, з можливістю проведення аналогічних візитів до Сучаву або Марамурешу. Сторони підкреслили, що проголошення Дня румунської мови в Україні 31 серпня, а також щорічне святкування Дня української мови в Румунії 9 листопада підтверджують бажання співпраці між двома державами, а також існування мостів зв’язку через культуру та освіту.
Робочі зустрічі в міністерствах Румунії
На другий день візиту, 16 квітня, делегація провела низку зустрічей у Міністерстві закордонних справ, Міністерстві транспорту та інфраструктури, Міністерстві юстиції та Міністерстві освіти і досліджень. Обговорення були спрямовані на зміцнення двостороннього діалогу та розвиток галузевої співпраці.
У Міністерстві закордонних справ під час обговорень із державним секретарем Аною Тінкою було наголошено на важливості підтримання міцних, прагматичних і конструктивних двосторонніх відносин, а також на ключовій ролі парламентської дипломатії у зміцненні політичного діалогу та взаємної довіри. Румунська сторона підтвердила повну солідарність з Україною в контексті агресії Російської Федерації, засудивши удари по цивільній інфраструктурі та вкотре висловивши підтримку справедливому й тривалому миру відповідно до міжнародного права. Окремо було підкреслено роль румунської громади в Україні та української громади в Румунії як важливих мостів між двома державами, а також підтверджено готовність до співпраці задля забезпечення прав національних меншин.
Українська делегація порушила ключові для України питання забезпечення справедливості та притягнення держави-агресора до відповідальності. Голова української делегації Денис Маслов наголосив, що для України принципово важливим є повноцінне функціонування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та Міжнародного компенсаційного механізму. Він підкреслив, що агресор має понести відповідальність за всі злочини, руйнування, людські втрати та страждання, спричинені війною. Окремо було зазначено, що конфіскація заморожених російських активів є мінімальним, але необхідним кроком на шляху до відновлення справедливості.
У Міністерстві транспорту та інфраструктури сторони обговорили розвиток автомобільної, залізничної, річкової та морської інфраструктури. Румунська сторона підкреслила стратегічне значення різних ініціатив для полегшення руху вантажів і пасажирів, підвищення регіональної зв’язаності та зміцнення транспортних коридорів між двома державами. Також було відзначено їхній внесок у підтримку української економіки, підвищення ефективності логістики в поточних умовах і створення передумов для відбудови та сталого розвитку України в післявоєнний період.
У Міністерстві юстиції розглядалися реформи в контексті євроінтеграції України. Румунська сторона висловила готовність поділитися досвідом, набутим у процесі підготовки до вступу та після приєднання до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. Окрему увагу було приділено питанням організації адвокатської діяльності, зокрема імплементації положень Конвенції Ради Європи про захист адвокатської професії з метою зміцнення гарантій професійних прав, свободи слова та належного рівня захисту представників цієї сфери.
Завершальна зустріч у межах програми відбулася в Міністерстві освіти і досліджень, де українську делегацію прийняв державний секретар Джиджел Парасків. Діалог був зосереджений на питаннях освіти мовами національних меншин, відповідному законодавчому регулюванні, а також на стані шкіл з викладанням українською мовою в Румунії та румунською мовою в Україні. Сторони також обговорили розвиток двостороннього співробітництва у сфері освіти та результати взаємодії профільних міністерств. У цьому контексті румунська сторона наголосила на заходах підтримки, що надаються українським дітям-біженцям з метою полегшення їхнього доступу до освіти, інтеграції в освітню систему Румунії та збереження зв’язку з українською системою освіти.
У підсумку сторони підтвердили високий рівень двостороннього співробітництва та спільну зацікавленість у його подальшому розвитку. Українські парламентарі подякували Румунії за системну підтримку, підкресливши її значення для стійкості України, а також для регіональної безпеки та стабільності.
Зустріч із українською громадою в Бухаресті
Увечері 15 квітня делегація також відвідала Бухарестську філію Союзу українців Румунії. Під час зустрічі керівництво організації представило основні напрями діяльності у сфері культури, освіти та видавничої справи.
Було підкреслено, що Союз українців Румунії щорічно організовує понад 500 заходів, спрямованих на збереження та популяризацію української культурної спадщини. Окрему увагу приділено видавничій діяльності – щорічному випуску десятків книжкових видань та підтримці семи періодичних видань, які відіграють важливу роль у збереженні української мови та культури. Також наголошувалося на підтримці навчання українською мовою та активній участі організації у розвитку двосторонніх відносин Румунія–Україна, а також тристороннього формату Румунія–Україна–Республіка Молдова.
Водночас було відзначено внесок СУР у розвиток місцевих громад через представників у органах місцевого самоврядування, а також багатовимірну підтримку української молоді в процесі професійної та академічної інтеграції.
Українська делегація мала можливість безпосередньо поспілкуватися не лише з членами громади, а й з українськими біженцями, які поділилися своїми думками та потребами в атмосфері відкритого діалогу.
Завершився вечір культурною програмою за участі аматорського театру «Фаворит» українських біженців, що діє при Бухарестській філії Союзу українців Румунії. Вистава стала символічним завершенням події, ще раз підкресливши стійкість і солідарність української громади через мистецтво.
