ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Тематична святкова зустріч українців у Клужі

З-поміж численних сучасних свят для багатьох найулюбленішими є зимові. Можливо через їхню протяжність (від Нового Року (31 грудня) і аж до Водохрещі (19 січня)) чи від насиченості традційними новорічними обрядами.

Тематична святкова зустріч українців у Клужі
Тематична святкова зустріч українців у Клужі

, 31.01.2017, 07:02

З-поміж численних
сучасних свят для багатьох найулюбленішими є зимові. Можливо через їхню
протяжність – від Нового Року (31 грудня) і аж до Водохрещі (19 січня) – чи від
насиченості традиційними новорічними обрядами. Можливо, тому що обіцяють
зустріч із чимось таємничим, дають надію, що прийдешній час буде кращим, ніж
минулий. А може через той піднесений настрій і то ті розмови в родинному колі,
які пояснюють звичаї та їх значення; спогади про колишні святкування та про
людей, що за них горить на столі свічка…Якою б не була причина – святкування
пов’язують нас з історичною та культурною спадщиною наших прадідів. Щоб ми не
відмічали – ми розділяємо радість святкування, радість єднання поколінь, часу і
людей. Це найбільш приємний і найпростіший спосіб збереження і передачі
духовних традицій, народних звичаїв, моральних засад, які так потрібні для
формування сильної, впевненої і здорової особи.


Вже хрестоматійним став
вираз: «осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна
зрозуміти сьогодення, уявити майбутнє». Беручи до уваги цю думку та
актуальність вивчення національної спадщини, збереження традицій клузька
громада ось уже 6-ий раз присвячує січневу зустріч саме низці зимових свят і
пов’язаних з цим звичаїв та обрядів. Першим вступне слово сказав голова
місцевої повітової Союзу українців Румунії, пан доктор-лектор Іоан Гербіль. Пан
депутат Микола Петрецький, голова СУР-у, привітав зі святами всіх присутніх та подякував
організаторам за запрошення. Він також високо оцінив рівень клузьких зустрічей
і поділився з присутніми планами про залучення до цих зустрічай членів сусідніх
повітових організацій СУР-у.


Перша доповідь: «Цікаві
факти про святкування Різдва Христового», зачитана паном І.Гербілем, стала
короткою і цікавою екскурсією в історію українського святкування відомих і
важливих зимових свят. В Україні Новий Рік і тепер святкується двічі. Але і
раніше не було простіше. У минулому Новий Рік святкували то в березні, то у
вересні, а вже потім у січні. Не менш
важливим є святкування Різдва Христового, яке теж не завжди було у грудні чи
січні, як зараз. Пройшли довгий шлях змін і пов’язані з цим святом традиційні
прикрашання ялинок та дарування подаруночків.


Варто нагадати, що у
світогляді наших предків Новий рік – це
межа, що відокремлює старе від нового, вмираючи від ще ненародженого. Цей день
вважався своєрідним порталом у майбутнє. Вірили, що в ніч під Новий рік
оновлюється небо і земля: небо буває в цей час відкритим, тому збуваються усі
бажання, якщо встигнути опівночі їх подумки продумати чи побажати чогось
хорошого іншим. Так і зародилися вірування в хороші побажання до нового року.
Існувало переконання, що від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності
вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. Така собі наша
українська Карма – веди себе ввічливо і достойно, і доля тобі віддячить за те.


Робота пані Мотрі
Крамар: «Українська новорічна обрядовість: Щедрий вечір,Коза, Маланка та
традиційні щедрівки» стала продовженням і доповненням попередньої.Традиції в Україні цікаві й
самобутні, але й дуже різноманітні. Навколо зимового циклу церковного та
громадянського календаря склався чи не найбагатший комплекс звичаєвості -
щедрування, засівання, колядування, вечеря, обряди та ігри з масками
(Маланка, Коза) та ін. Побутують численні прикмети, заборони, обмеження і
ворожіння. Авторка зосередилась на описах і розкритті найпоширеніших з них.
Роботу можна використовувати як інструкцію, для тих, хто готується до зустрічі
новорічних свят.


Наступні два реферати
мали темою Водохреща: «Водохреща. Значення і християнські традиції» Михайла
Боднарюка та «Історія і традиції Водохреща» Серйожа-Іоан Грінь. Перший автор
звернув нашу увагу на церковному трактуванні цього свята – його походження,
історія та звичаї. Другий – підкреслив народні звичаї та обряди пов’язані з
підготовкою та проведенням Йордану, їх різноманіття та значення.Це традиційне церковне свято
з’явилося в українській культурі разом із християнством. Центральне місце під
час свята Водохреща займають обряди, пов’язані з водою. За давньою традицією
церемонія хрещення води відбувається просто неба, на найближчій водоймі.Найголовніші звичаї та обряди
цього дня пов’язані саме зі зберіганням та використанням цієї чудо-води. Їхня
головна мета та завдання: забезпечити добробут і щастя родини, щасливий шлюб
для молоді, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло,
передбачити майбутнє і вплинути на нього.


Перераховані авторами
зразки традиційної обрядовості – це
староукраїнські традиції, які ввійшли у нашу плоть і кров. Це накопичений
протягом століть позитивний досвід. Це не просто світовідчуття та
світосприймання нашого народу. Це ще й програмування соціальних відносин, норм
поведінки, пояснення взаємин між людьми, їхня психологія і свідомість. Це ті
неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших
всенаціональних справах. Тішить, що більшість молодого покоління відкрита до
зберігання та дотримання згаданих
у рефератах вікових звичок і традиційних обрядів.


Підсумковим став
виступ пана замісника декана Доріна-Іоана Кіра: «Зимове сонцестояння -
значення, зміст, місткість». Сам автор назвав свою роботу швидше роздумами. Від
огляду усіх найвідоміших людству божеств, які народилися у період зимового
сонцестояння, автор перейшов до однієї з головних ідей християнства -
освітлення, особисте зростання і розвиток: де його шукати і для чого. А
завершив пан доктор-лектор оптимістично – світло сильніше темряви. Роздуми, які,
безумовно, заставили прислухатися, задуматися…


Наш захід продовжувався
вже у довільному форматі -гарний настрій, музика, пісні, розмови, застілля.
Ми, українці, просто собі не уявляємо свят без розваг. Як і не уявляємо Різдва
без куті чи колядування, Нового Року без засівання, а Водохрещі без щедрування.Немилосердний час завжди
крокує вперед, та стародавні звичаї залишають нам згадку про те, у що вірили та
до чого прагнули наші далекі предки. Вже давно помічено, що по суті величезна
кількістю звичаїв і обрядів вчать чесно та щиро працювати, турбуватися за свої
успіхи, жити згідно за правилами та законами Бога і природи. Все це – символи
українського щасливого життя у злагоді з собою, з громадою, з оточуючим. Це ті
великі, гарні, вічні і прості людські вартості, які ніколи не будуть
перестарілими, чи не на місці, де б ми не жили. Це та
зброя, за допомогою якої можна перебороти любе лихо, розсіяти найтемнішу ніч.То
ж бережімо їх, вони нам ще знадобляться. (Автор: Ольга Сенишин)



















Проєкт "Дизайн у воєнний час"
Взаємини Середа, 18 Листопада 2026

Дизайн у воєнний час: як архітектура відповідає на виклики війни

Війна змінює не лише міста, архітектуру та звичний спосіб життя, а й саме розуміння того, яким має бути дизайн і для чого він потрібен. У час, коли су…

Дизайн у воєнний час: як архітектура відповідає на виклики війни
Міністри закордонних справ Румунії та України, Дан Некулеєску та Антрій Сибіга
Взаємини Середа, 11 Листопада 2026

Зустріч глав МЗС Румунії та України у Бухаресті

Передача Україні головування в Центральноєвропейській ініціативі від Румунії стала не лише символічною подією регіональної дипломатії, а й нагодою пог…

Зустріч глав МЗС Румунії та України у Бухаресті
Київ, наслідки російських бомбардувань
Взаємини Середа, 04 Листопада 2026

Холод як зброя, війна на виснаження і пошук сталого миру для України

Коли Росія не може досягти вирішальних успіхів на полі бою, вона знову вдається до тактики терору цивільного населення, намагаючись перетворити холод …

Холод як зброя, війна на виснаження і пошук сталого миру для України
Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»
Взаємини Середа, 28 Жовтня 2026

Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»

22–23 жовтня у Бухаресті пройшов третій міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», присвячений відновленню України. Орган…

Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»
Взаємини Середа, 21 Жовтня 2026

Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною

19 жовтня в Бухаресті відбувся перший Міжнародний антикорупційний форум IACF 2026, організований Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) за п…

Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною
Взаємини Середа, 14 Жовтня 2026

Виклики транзиту українського зерна через Румунію

Експорт українського зерна через Румунію став одним із найважливіших напрямів економічної співпраці двох країн після початку повномасштабного російськ…

Виклики транзиту українського зерна через Румунію
Взаємини Субота, 10 Жовтня 2026

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство

10 жовтня в місті Клуж-Напока, Румунія, відбулася урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України, яке очолив Серьожа Васіле Рускован. Відк…

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство
Взаємини Середа, 07 Жовтня 2026

Україна на порозі п’ятої зими повномасштабної війни

Війна Росії проти України вступає в нову зиму, і цього разу перспективи завершення конфлікту залишаються невизначеними. Через чотири з половиною роки …

Україна на порозі п’ятої зими повномасштабної війни

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company