Дні української культури в Тульчі

7-8 листопада 2014 року в Тульчанському повіті, на південному-сході Румунії, пройшли “Дні української культури. Проект був ініційований Тульчанської філією Союзу українців Румунії в партнерстві з Міністерством культури.

Христина Штірбець, 13.11.2014, 12:35

7-8 листопада 2014 року в Тульчанському повіті, на південному-сході Румунії, пройшли “Дні української культури”. Проект був ініційований Тульчанської філією Союзу українців Румунії в партнерстві з Міністерством культури. 7 листопада українські художні колективи з Тіміського, Мараморського, Ясcького і Тульчанського повітів виступили на сцені Культурного центру імені Жяна Барта у місті Тульча, а 8 листопада у Будинку культури у місцевості Караорман.

Ініціатор цієї культурної події, голова Тульчанської філії СуР-у Дмитро Черненку сказав, що основною метою проекту є утвердження українських традицій, а також стимулювання української громади брати активну участь у збереженні українського фольклору та передачі молодому поколінню традицій українського народу та його надбань. “Ми також сподіваємось, що українська молодь стане активним промоутером української культури через пісню, танець та поезію. Як у місті Тульча, так і в Караормані виступили колективи із Тіміського, Марамуреського, Яського і Тульчанського повітів. Це була добра нагода обмінюватися досвідом. Українці — співучий народ. Кажуть, де троє українців, там цілий хор. Ми не випадково вирішили, щоб українські народні колективи виступали і в Караормані, оскільки ця місцевість дуже ізольована. Ми хочемо передати послання підтримки українським місцевостям повіту Тульча” — додав пан Черненку.

У місті Тульча діє вже понад 20 років ансамбль “Задунайська січ”, члени якого, разом з паном Дмитром Черненку, доклали багато зусиль для того щоб гості, які прибули до цього краю відзначили “Дні української культури”, дуже добре почували себе. Пані Валентина Батаке-Буркова член ансамблю розповідає як пройшла ця культурна подія: “7 листопада приїхали до нас гості з Мараморощини і Тімішу та Ясс. Ми зустріли їх із хлібом та сіллю. У приміщенні театру імені Жана Барта присутні мали нагоду бачити виставлені українські книги та журнали, видані Союзом українців Румунії, а також вишиванки зроблені нашими жінками. З привітальним словом до всіх присутніх звернувся організатор заходу, голова Тульчанської філії СУР-у Дмитро Черненку, який відмітив важливість цієї події. Святкову концертну програму відкрив народний ансамбль “Задунайська січ” з міста Тульча, під керівництвом Дана Міронова, який чудово виконував народні пісні, такі як “Ой калино-малино”, “Чом ти, Галю, не співаєш” та “Ой, за мостом, мостом”. Далі виступили наші гості. Було багато молодих, але і старшого віку виконавців, одягнутих у прекрасних українських народних костюмах із різних регіонів країни. Якщо іншим разом переважала пісня, на цей раз, було представлено переважно танці. Після концерту газди та гості разом співали різні народні пісні. Було весело і приємно, всі раді були познайомитися один з одним. Нарешті пішли всі відпочивати, бо наступного дня рано-раненько треба було прокидатися, бо пароплав не чекає. 8 листопада на дворі туман, “Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно,” як каже наша українська пісня. Пароплав стоїть як камінь через той туман. А ми чекаємо, щоб він піднявся. Дав Бог і вийшло сонце і наш пароплав поплив вниз по Дунаю у похід до села Караорман. Там нас зустріли дуже гостинні люди. Вони були раді, що ми прибули до них, саме коли вони відзначали престольне свято храму святого великомученика Димитрія за старим стилем. Було дуже цікаво. Тут вперше виступили гості, три колективи з тією ж назвою “Веселка” з Луга над Тисою Мараморощини, “Веселка” з Ясського повіту та “Веселка з Караорману, також ансамбль “Молода надія” з Соки, Тіміського повіту, вокальний гурт “Барвінок” з Кричунова- Марамуреш, “Рибалка” з Крішана та “Чорне Море” з Сфинту Георге –Тульча. Наприкінці, всі разом заспівали пісню “Розпрягайте, хлопці, коні”. Наші газди з Караорману супроводжували нас саме до пароплава. Ми перевтомлені, але дуже раді повернулися в місто Тульча, а гості далі поїхали до своїх домівок до Мараморощини і Тімішу.”

Поділився своїми враженнями від перебування у Тульчі на захолі “Дні української культури” і священик Крістіан Арделян з місцевості Сока Тіміського повіту, який є керівником ансамблю “Молода надія”: “На запрошення голови Тульчанської філії СУР-у Дмитра Черненку, наш ансамбль пісні і танцю “Молода надія” мав нагоду брати участь у заході “Дні української культури”. Після довгої дороги, у п’ятницю ввечері в переповненій залі у місті Тульча ми заспівали народні пісні “Ой на горі два дубки” та “Ой забава аж до рання”, а потім наші танцюристи представили перед присутньою публікою українські народні танці “Козачок” і “Гопак”. Наступного дня наш ансамбль виступив на сцені будинку культури у Караормані, де також відбулась гарна артистична програма. Таким чином ми могли познайомитися з іншими людьми, обмінятися досвідом, бачити де живуть нащадки славних січових козаків. Наші діти дуже добре почували себе. Вони були дуже раді, що мали можливість бачити дельту Дунаю та Добруджу. Ця поїздка надовго залишить свої спогади в наших серцях.”

Слід уточнити, що українці, які проживають в Тульчанському повіті, це нащадки славних запорізьких козаків, які після скасування Катериною II у 1775 році “Запорізької Січі” переселилися у гирлі ріки Дунай та заснували 1813 року в Верхньому Дунавці “Задунайську Січ”. Задунайські козаки посприяли збереженню національної ідентичності українців. Водночас, треба визнати той факт, що тамтешні українці мають свій внесок у збагаченні національної культури Румунії. У серпні 2014 року, відомий кінорежисер та документаліст Валентин Сперкач з Києва презентував в Тульчанському театрі документальний фільм про задунайських українців, нащадків запорізьких козаків, після проведених зйомок упродовж двох тижнів влітку 2013 року в місцях компактного проживання українців.

Проведені Дні української культури у Тульчі є добрим прикладом того факту, що українців Румунії шанують свої споконвічні традиції. Беручи участь у такого роду заходах, молоде покоління, у свою чергу, продовжує берегти чудові українські пісні, танці, ношу та мову.