ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Різдвяні звичаї за старим стилем у Вишівській Долині

Сьогодні, на перший день Різдва за Юліанським календарем, про різдвяні звичаї розповість вчителька історії Марія Папарига з села Вишівська Долина Марамороського повіту, керівник вокально-інструментального гурту «Молоді гуцули».

Різдвяні звичаї за старим стилем у Вишівській Долині
Різдвяні звичаї за старим стилем у Вишівській Долині

, 07.01.2021, 08:31

З давніх-давен у селі Вишівська Долина Марамороського повіту, яке розміщене на кордоні з Україною, живуть етнічні українці гуцули, які зберегли звичаї і традиції, успадковані від своїх дідів та прадідів. Сьогодні, на перший день Різдва за Юліанським календарем, про різдвяні звичаї розповість уродженця села вчителька історії Марія Папарига, керівник вокально-інструментального гурту «Молоді гуцули».


Святий вечір

Для
Різдва жінки піклуються про чистоту в хатах, а останні дні до свята присвячені
підготовці найкращих страв. Чистота має бути не тільки матеріальною, але й
духовною, ось чому люди тримають піст. За два дні до Надвечір’я Різдва
Христового жінки готують страви, що містять м’ясо, але напередодні Різдва жінки
присвячують час готуванню пісних страв. Вранці діти йдуть до домів людей, щоб
побажати їм щасливих свят, тобто вінчувати. У цей день всі постять (люди нічого
не їдять і не п’ють), а всі дванадцять страв, пісних, будуть готові ввечері,
коли кожна сім’я сяде за стіл.
Є
деякі правила, які слід поважати тоді, коли приготовляється сім’я до столу: скатерка
повинна бути білою, це нагадує про пелюшки Ісуса, під столом потрібно ставити
отаву, знак того, що Ісус народився у яслах, весь будинок кадити ладаном, щоб
вигнати злих духів, на столі запалити свічку, її світло означає світло зірки,
яка показала волхвам дорогу до місця, де народився Ісус. На столі є домашній
хліб, який виготовляється у нашому селі тільки на Різдво і називається «христільник»
або «васильок». Серед традиційних страв, які розміщені на столі на Святвечір,
можна згадати: гриби з часником, гриби з соусом (гриблянка), варена пшениця,
сушені сливи, пісні голубці із грибами, пісний горох та інші. Після того, як
люди повечеряли, малі діти приходять колядувати. Вони питають господарів чи
приймають коляду: «Приймаєте, чесні газди, Христову колядку?». Якщо приймають,
вони входять до хати, колядують і отримують за це гроші. Пізніше збираються
групи колядників різного віку, котрі колядують під вікнами хат, а після
завершення коляди та вінчовань господарі запрошують їх до хати і пригощають.
Такі ватаги колядують кожен вечір аж до третього дня свята. Колядують до після
півночі, а о третій годині люди збираються до церкви, щоб брати участь на
релігійній службі, яка у нас називається Осоночне.


Символи свята

Групи дітей, які ходять з колядою на Святвечір, не пропускають наступні речі: Дзвоник – хлопчики приходять до хати з бучком і дзвоником, символ пастухів. Зірка або звізда, яка позначила шлях магів до житла Ісуса, входить до дому людей кожного свята Різдва Христового. Прикрашена папером або оловом різних кольорів, крепірованим папером та репрезентативними фігурами, маленькими значками та маленькими іконами. Усередині можна розмістити ліхтарик для світла.


Стара коляда

Це
група людей, особливо кураторів, які весь день колядують в людей, отримуючи за
це гроші. Зі заробленого частина віддається до Церкви, а частина грошей
залишається колядникам, щоб організувати вечірку після свят. «Стара Коляда»
запитує кожних господарів яку колядку хочуть послухати, і вони зазвичай
вибирають старі колядки. Цю групу колядників супроводжує музикант, що грає на
скрипці, а прибуття групи в кожне господарство оголошується трубачем. Після
завершення коляди є такий звичай «Гоп, старому на чізми!», коли молодиці або
дівки запрошені до танцю, а музикант і танцюрист отримують невелику суму грошей
за те що запросили до танцю. Цього року, на жаль, гостинне не буде, але ми з
радістю чекаємо цю «стару коляду», щоб колядувала на нашому подвір’ї.


Вифлиєм
(Битлиєми)


Це
найважливіша особливість цього великого християнського свята. Кожен член цієї
групи колядників одягнений за своєю роллю. Вифлиєм складається з дванадцяти чоловік: два
ангели, чотири пастухи, три царі, Ірод та два масковані персонажі. На
третій день святкування ця група організовує вечірку, яка знаменує закінчення
урочистостей (розколяда) та завершення місії Вифлиєма, а через кілька тижнів
організується більша вечірка. Цього року і цих зустрічей між колядниками вже не
будуть організувати.


Колядки


Українці
з Вишівської Долини можуть похвалитися справжнім скарбом – колядками. Репертуар
українських колядок включає як старі колядки, що зберігаються від покоління до
покоління, так і нові колядки. У кожної колядки є своя мелодія. Довгий час люди
намагалися записувати колядки, щоб не забути та не загубити їх, але сьогодні ми
пишаємося тим, що у нас є колекція колядок, зібрана в книжці «Ясная засвітила
зоря» завдяки священику Юрію Сакалошу.

Як я вже сказала, цього року ми не будемо
святкувати точно так як іншими роками, але ми збережемо все що є рідним нам,
всі наші традиції та звичаї, сподіваючись, що ця ситуація мине і ми знову зможемо
святкувати як колись наші свята. Дякую Вам, шановні слухачі, за увагу й наприкінці прийміть від мене щирі вінчування:




Віншування




Вінчуємо, чесні газди,

Щастям, здоров’ям.


Та із вашим газдинятком,


Із вашим чадом,


Із хорошим любим родом,


Із пресвятим Паном Богом,


Ці всі свята ізкінчати,


Ще найкращих ся діждати.


На многая літ!

XIII-й Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», в Сату Маре
Українці в Румунії Четвер, 04 Грудня 2025

XIII-й Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», в Сату Маре

У повітовому музеї Сату Маре, 28-29 листопада 2025 року, пройшов вже традиційний...

XIII-й Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», в Сату Маре
Конкурс літературних творів та науково-дослідницьких ініціацій, у Клужі
Українці в Румунії Четвер, 27 Листопада 2025

Конкурс літературних творів та ініціації в наукові дослідження

День української мови в Румунії, який був затверджений у 2018 році у Парламенті...

Конкурс літературних творів та ініціації в наукові дослідження
День української мови в Румунії
Українці в Румунії Четвер, 20 Листопада 2025

У Бухаресті відзначили 35-річчя СУР та День української мови в Румунії

Заходи, присвячені 35-річчю від дня заснування Союзу українців Румунії та Дню...

У Бухаресті відзначили 35-річчя СУР та День української мови в Румунії
Відзначення 85-річчя українського письменника Михайла Михайлюка
Українці в Румунії Четвер, 13 Листопада 2025

Секція української мови Бухарестського університету

Секція української мови та літератури в Бухарестському університеті працює...

Секція української мови Бухарестського університету
Українці в Румунії Четвер, 06 Листопада 2025

235 річницю П. Гулака-Артемовського відсвяткувала українська громада в місті Клуж-Напока

25 жовтня, у незвично теплу та погожу днину, українська спільнота міста...

235 річницю П. Гулака-Артемовського відсвяткувала українська громада в місті Клуж-Напока
Українці в Румунії Четвер, 30 Жовтня 2025

Ярмарок лісових ягід в Ізвоареле Сучевей

Восьмирічна школа «Іон Афлоарей» комуни Ізвоареле Сучевей організувала 23 жовтня...

Ярмарок лісових ягід в Ізвоареле Сучевей
Українці в Румунії Четвер, 23 Жовтня 2025

У Лузі-над-Тисою був відкритий ігровий та спортивний майданчик для дітей

У селі Луг-над-Тисою Марамороського повіту, де проживає українська громада, 19...

У Лузі-над-Тисою був відкритий ігровий та спортивний майданчик для дітей
Українці в Румунії Четвер, 16 Жовтня 2025

Відзначення 85-річчя українського письменника Михайла Михайлюка

Бухарестська філія Союзу українців Румунії (СУР) провела у своєму Українському...

Відзначення 85-річчя українського письменника Михайла Михайлюка

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company