Фестиваль банатських ковбас

Наприкінці січня десятки видів ковбас позмагалися в Тімішоарі на девятій традиційній “Дегустації банатських ковбас“ - “Worschtkoschtprob, організованій щороку редакцією щотижневої газети німецькою “Banater Zeitung.

Ana-Maria Cononovici, 10.02.2015, 10:41

Наприкінці січня десятки видів ковбас позмагалися в Тімішоарі на дев’ятій традиційній “Дегустації банатських ковбас“ – “Worschtkoschtprob”, організованій щороку редакцією щотижневої газети німецькою “Banater Zeitung”. У змаганні взяли участь як приватні виробники, так і торгові компанії по виробництву ковбас. Десятки мешканців Тімішоари скуштували м’ясні вироби, представлені на “Дегустації банатських ковбас“.

Зігфрід Тіел, редактор Тімішоарського бюро “німецької газети, розповів нам про традицію цього фестивалю, який дійшов до 24 випуску: “Цей фестиваль, ця дегустація банатських ковбас була розпочата ще в 70-их роках тодішніми головними редакторами газети “Neuer Banater Zeitung” і зупинена у 80-их роках. В ті часи цей фестиваль був трішки “підривним“, тому що було двоє речей, які призвели до його припинення, а саме: гадаю, що тодішня влада не була в захваті від зустрічі громади нацменшини, яка святкувала в редакції, а з іншого боку — треба згадати й тодішню економічну ситуацію. Фестиваль означав дегустацію банатських ковбас, кожен приносив з дому ковбасу, вино чи горілку, а в магазинах не було що купити. Це була образа тодішній економічній ситуації. А в 1994 році керівництво газети відновило низку припинених заходів. Тоді відбулася спроба в приміщенні редакції із 25 особами, включно редакторами. І коли ми побачили, яким великим був інтерес, то наступного року ми провели його в нашому місці, в будинку Адама Мюллера-Гуттенбрунна, на цей раз із 300 учасників. Захід виріс, завоював інтерес, і зараз, якщо газета не оголошує нічого в грудні, люди самі шукають нас і запитують.“

Зірками цьогорічного фестивалю були копчені та пікантні м’ясні вироби зі свинини, яловичини та баранини, а журі вирішило, що найкращу банатську ковбасу виготовляють в Саткінезі, до складу якої входить свинина й телятина. З подробицями Зігфрід Тіел: “Було понад 30 приватних учасників, ми записуємо до конкурсу й ковбаси чи інші м’ясні вироби від торгових виробників, і проводимо класифікацію, оцінення. Ми не ущемляємо нікого, тому що даємо дипломи, і не називаємо найслабших. У конкурсі приватних ковбас кожен приносить пробний зразок, встановлене редакцією журі проводить оцінювання. Це справедливий конкурс, ніхто не знає до кінця змагання, що буде переможцем, пункти збираються незалежно, і виграли знову ті, хто робить ковбаси за швабськими рецептами. Виграв Тімотей Цінтой з комуни Саткінез, друге місце зайняв тімішорянин Мірча Паску, а третє — Едуард Клінг родом з Ченар Тімішського повіту, але який вже 25 років проживає в Німеччині і який, прочитавши про цей захід, вирішив взяти в ньому участь.“

Найкращий кухар в мистецтві приготування ковбас Тімотей Цінтой є переможцем трьох послідовних випусків. Цей 53-річний тімішорянин здобув всі три нагороди протягом останніх трьох видань. Тімотей Цінтой родом із Саткінезу, але вже багато років проживає в Тімішоарі. Вийшовши на пенсію, чоловік вдосконалив свій талант в гастрономічному мистецтві, успадкованому частково й від своїх попередників. За його словами, у всіх трьох відділах конкурсу він використав рецепти, вивчені від свого батька й дідуся, щоб таким чином віддати їм шану. Він вразив членів журі двома рецептами домашніх ковбас. Одна з них, у якому він використав свинину й телятину, належить його дідусеві, й він записав її до конкурсу в його ім’я, отримуючи ІІІ місце, а в ковбасі, яка зайняла І місце, він використав лише свинину. Тімотей Цінтой частково розкрив рецепт успіху: “Свинина щоб була вирощена вдома, м’ясо щоб було свіжим, а людина — голодною“. Ковбаса-переможиця в Тімішоарському конкурсі була приготована з Саткінезі, де Цінтой має й коптильню, а премії, які він здобув дотепер, є для нього верхом айсберга, через що він оголосив, що братиме участь у конкурсі лише почесно, “щоб дати виграти й іншим виробникам ковбас.“

Зігфрід Тіел сказав нам, що окрім самої дегустації “Worschtkoschtprob” є й приводом для спілкування з читачами газети: “Я гадаю, що спочатку, напередодні Революції, це було головною ідеєю. Як й інші проводять заходи публікації й запрошують на зустріч з читачами, з друзями газети, спонсорами та бізнес-партнерами, так і ми, “Банатська газета“, святкували б 10 листопада нашу річницю. І тому що 10 листопада немає ковбас, немає приводу організовувати подібний захід, ми перенесли його в останній четвер січня. І поєднуємо двоє речей: святкування газети і ще одну річ, яка трішки зв’язана з традицією німецьких публікацій, принаймні в Банатах, а саме зберігати традиції, зближати читачів із традиціями, тому що я дізнався, що є люди, які вже багато років через вік не робили ковбас у власному дворі, а цього року через їхнє бажання бути тут зробили бодай стільки, щоб взяти участь у заході. Ми робимо газету відомою, про неї говорять принаймні в цей період, і ми робимо щось для збереження традицій, тому що для швабів Банату свиня, різання свині та приготування свинини було завжди надзвичайно важливим. Кілограми свині завжди показували достаток того селянина, і це й зараз не зникло повністю.“

І ось так цей дещо “підривний“ в час комунізму захід, який проводився в редакції газети, став заходом із сотнями учасників, святом швабських традицій.