ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Фестиваль банатських ковбас

Наприкінці січня десятки видів ковбас позмагалися в Тімішоарі на девятій традиційній “Дегустації банатських ковбас“ - “Worschtkoschtprob, організованій щороку редакцією щотижневої газети німецькою “Banater Zeitung.

Фестиваль банатських ковбас
Фестиваль банатських ковбас

, 10.02.2015, 10:41

Наприкінці січня десятки видів ковбас позмагалися в Тімішоарі на дев’ятій традиційній “Дегустації банатських ковбас“ – “Worschtkoschtprob”, організованій щороку редакцією щотижневої газети німецькою “Banater Zeitung”. У змаганні взяли участь як приватні виробники, так і торгові компанії по виробництву ковбас. Десятки мешканців Тімішоари скуштували м’ясні вироби, представлені на “Дегустації банатських ковбас“.



Зігфрід Тіел, редактор Тімішоарського бюро “німецької газети, розповів нам про традицію цього фестивалю, який дійшов до 24 випуску: “Цей фестиваль, ця дегустація банатських ковбас була розпочата ще в 70-их роках тодішніми головними редакторами газети “Neuer Banater Zeitung” і зупинена у 80-их роках. В ті часи цей фестиваль був трішки “підривним“, тому що було двоє речей, які призвели до його припинення, а саме: гадаю, що тодішня влада не була в захваті від зустрічі громади нацменшини, яка святкувала в редакції, а з іншого боку — треба згадати й тодішню економічну ситуацію. Фестиваль означав дегустацію банатських ковбас, кожен приносив з дому ковбасу, вино чи горілку, а в магазинах не було що купити. Це була образа тодішній економічній ситуації. А в 1994 році керівництво газети відновило низку припинених заходів. Тоді відбулася спроба в приміщенні редакції із 25 особами, включно редакторами. І коли ми побачили, яким великим був інтерес, то наступного року ми провели його в нашому місці, в будинку Адама Мюллера-Гуттенбрунна, на цей раз із 300 учасників. Захід виріс, завоював інтерес, і зараз, якщо газета не оголошує нічого в грудні, люди самі шукають нас і запитують.“



Зірками цьогорічного фестивалю були копчені та пікантні м’ясні вироби зі свинини, яловичини та баранини, а журі вирішило, що найкращу банатську ковбасу виготовляють в Саткінезі, до складу якої входить свинина й телятина. З подробицями Зігфрід Тіел: “Було понад 30 приватних учасників, ми записуємо до конкурсу й ковбаси чи інші м’ясні вироби від торгових виробників, і проводимо класифікацію, оцінення. Ми не ущемляємо нікого, тому що даємо дипломи, і не називаємо найслабших. У конкурсі приватних ковбас кожен приносить пробний зразок, встановлене редакцією журі проводить оцінювання. Це справедливий конкурс, ніхто не знає до кінця змагання, що буде переможцем, пункти збираються незалежно, і виграли знову ті, хто робить ковбаси за швабськими рецептами. Виграв Тімотей Цінтой з комуни Саткінез, друге місце зайняв тімішорянин Мірча Паску, а третє — Едуард Клінг родом з Ченар Тімішського повіту, але який вже 25 років проживає в Німеччині і який, прочитавши про цей захід, вирішив взяти в ньому участь.“



Найкращий кухар в мистецтві приготування ковбас Тімотей Цінтой є переможцем трьох послідовних випусків. Цей 53-річний тімішорянин здобув всі три нагороди протягом останніх трьох видань. Тімотей Цінтой родом із Саткінезу, але вже багато років проживає в Тімішоарі. Вийшовши на пенсію, чоловік вдосконалив свій талант в гастрономічному мистецтві, успадкованому частково й від своїх попередників. За його словами, у всіх трьох відділах конкурсу він використав рецепти, вивчені від свого батька й дідуся, щоб таким чином віддати їм шану. Він вразив членів журі двома рецептами домашніх ковбас. Одна з них, у якому він використав свинину й телятину, належить його дідусеві, й він записав її до конкурсу в його ім’я, отримуючи ІІІ місце, а в ковбасі, яка зайняла І місце, він використав лише свинину. Тімотей Цінтой частково розкрив рецепт успіху: “Свинина щоб була вирощена вдома, м’ясо щоб було свіжим, а людина — голодною“. Ковбаса-переможиця в Тімішоарському конкурсі була приготована з Саткінезі, де Цінтой має й коптильню, а премії, які він здобув дотепер, є для нього верхом айсберга, через що він оголосив, що братиме участь у конкурсі лише почесно, “щоб дати виграти й іншим виробникам ковбас.“



Зігфрід Тіел сказав нам, що окрім самої дегустації “Worschtkoschtprob” є й приводом для спілкування з читачами газети: “Я гадаю, що спочатку, напередодні Революції, це було головною ідеєю. Як й інші проводять заходи публікації й запрошують на зустріч з читачами, з друзями газети, спонсорами та бізнес-партнерами, так і ми, “Банатська газета“, святкували б 10 листопада нашу річницю. І тому що 10 листопада немає ковбас, немає приводу організовувати подібний захід, ми перенесли його в останній четвер січня. І поєднуємо двоє речей: святкування газети і ще одну річ, яка трішки зв’язана з традицією німецьких публікацій, принаймні в Банатах, а саме зберігати традиції, зближати читачів із традиціями, тому що я дізнався, що є люди, які вже багато років через вік не робили ковбас у власному дворі, а цього року через їхнє бажання бути тут зробили бодай стільки, щоб взяти участь у заході. Ми робимо газету відомою, про неї говорять принаймні в цей період, і ми робимо щось для збереження традицій, тому що для швабів Банату свиня, різання свині та приготування свинини було завжди надзвичайно важливим. Кілограми свині завжди показували достаток того селянина, і це й зараз не зникло повністю.“



І ось так цей дещо “підривний“ в час комунізму захід, який проводився в редакції газети, став заходом із сотнями учасників, святом швабських традицій.

CERN (фото: pixabay.com)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Лютого 2026

Фізика. Магія. Прогрес  

Європейська організація з ядерних досліджень у Швейцарії, відома як CERN, має у...

Фізика. Магія. Прогрес  
фото: facebook.com/scenanoua
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Лютого 2026

Про простір по-іншому

Рій зірок носить ім’я Берлад. Це явище вперше було помічене людським оком в...

Про простір по-іншому
Платформа eteatru.ro
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Січня 2026

День румунської національної культури відзначили на eteatru.ro

Починаючи з 15 січня – Дня румунської національної культури, носії румунської...

День румунської національної культури відзначили на eteatru.ro
Конкурс «Світового майстра шоколаду» Foto: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Січня 2026

Румун Марінел Бежан візьме участь у фіналі конкурсу «Світового майстра шоколаду»

У 2002 році він почав працювати у сімейному бізнесі, кондитерській з лабораторією в...

Румун Марінел Бежан візьме участь у фіналі конкурсу «Світового майстра шоколаду»
Неповторна Румунія Вівторок, 13 Січня 2026

Ретроспектива 2025 року

З новим роком! Ми починаємо рік з надією, що мир, краса і правда запанують у світі і...

Ретроспектива 2025 року
Неповторна Румунія Вівторок, 06 Січня 2026

Роботи для освіти!

Ана-Марія Станку є генеральною директоркою Bucharest Robots — першого в Румунії...

Роботи для освіти!
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Грудня 2025

Румунські зимові традиції

Коза, Ведмідь, Маскати, Мошоаєле, а також Зірка і Плугушор – це традиції, які в...

Румунські зимові традиції
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Грудня 2025

Життя на страусиній фермі

Перші страуси, вирощені на фермах у Румунії, з’явилися після 2000 року....

Життя на страусиній фермі

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company