ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Румунський танець фечореск увійшов до спадщини ЮНЕСКО

Танець, яким захоплюються румуни, отримав визнання ЮНЕСКО, тому що представляє цінність для нематеріальної спадщини людства.

Румунський танець фечореск увійшов до спадщини ЮНЕСКО
Румунський танець фечореск увійшов до спадщини ЮНЕСКО

, 22.12.2015, 10:54


Танець, яким захоплюються румуни, отримав визнання
ЮНЕСКО, тому що представляє цінність для нематеріальної спадщини людства. Після
келуша, дойни, кераміки з Хорезу та звичая колядувати чоловічими ватагами в
Румунії та Молдові, танець фечореск увійшов у спадщину ЮНЕСКО.




Науковий
дослідник, член Національної комісії по захисту нематеріально культурної
спадщини та фольклорної комісії Міністерства культури, Дежеу Замфір розповів
нам про важливість цієї перемоги: Танець фечореск цінний і особливий. По-перше, завдяки його різноманітності,
а також своєму повідомленню: це танець ініціювання, в першу чергу, коли
починається в домі танців чи хорі села, чи, як кажуть на Мараморощині чи Оаші, в грибі. Юнаки
потихеньку збираються і починаюь танцювати фечореск. Із собою приводять
музиканта, якому платять. Вони кладуть банкноту в 100 леїв у смичок і кажуть: Грай
музиканте, я танцюю. І починають танцювати, коли
збираються й дівчата. Звичайно, існують певні симпатії між юнаками й дівчатами,
і вони починають потанцювати в парі. Цей танець виконується кількома способами.
У деяких місцях танець фечореск є більш видовищним, як Кимпія Трансільванії з
півдня Трансільванії, де юнаки поплескують ноги, стегна і гомілки, він
стає танцем віртуозності. Це була амбітність з мого боку, тому що першим до
спадщини ЮНЕСКО записався танець келуш. І я вирішив, що треба ввести туди і
танець фечореск, тому що він більш комплексний, аніж келуш, і проходить на
більшому просторі. Келуш, наприклад, має три танці, які чергуються: хора,
бриуль і наприкінці сирба. Тоді як фечореск має 9 варіантів і пропонує багато цікавого кінетичного
матеріалу.




Від нашого співрозмовника ми дізналися, що підготовка
папки для визнання фечореска і внесення у спадщину ЮНЕСКО почалася 5 років
тому, щоб необхідна для атестації документації змогла бути поданою два роки
тому. Ми запитали Дежеу Замфіра, що дає це визнання людям, які зазвичай
виконують танець фечореск: Гордість
даної громади. Я мав згоду подати папку від більш ніж 60 громад. Вони повинні
гордитися цим успіхом і сподіваюсь, що ми зустрінемося на великому концерті в
Клужі у лютому чи березні наступного року.




У
Намібії, де пройшла цьогорічна сесія ЮНЕСКО, яка схвалила фечореск як елемент
спадщини, Румунія буля присутня з танцем фечореск із Тікуша. Цей танець
специфічний громаді з Тікуша, місцевості, розташованій в 70 км від Брашова, в
Цара Фегерашулуй, і практикується чоловіками від 5 до 70 років з різних нагод.
Один з ведучих танцю залучає гурт, в той час як інший диктує їм ритм. Окрім
художньої частини, цей танець має й соціальну складову, маючи на увазі те, що
танцівники є румунами, угорцями й циганами.




Ми запросили Ліджію Фулгу, директора Музею етнографії з
м. Брашов, сказати нам декілька слів про це міжнародне визнання: Це перемога. Хай живе Румунія! Це важлива культурна
подія, тому що ми входимо в серію універсальних цінностей з фольклорним явищем,
який ще зберігається в Румунії, будучи одним з найдавніших традиційних танців.
Тікуш відноситься до серії сіл, розташованих з правого й лівого берега Олту,
які зберігають традиційні цінності. На відміну від інших, більш урбанізованих
зон, ці села ще зберігають традиції тих місць. Я маю на увазі ватагу юнаків – фечорів – з
нагоди різдвяних свят, маю на увазі Плугарул, аграрний весняний звичай, чи
реміснича діяльність як вишивання поясів
бісером чи виготовлення чоловічих кептарів. Ми відкрили в цьому році
цикл виставок, які просувають нематеріальну спадщину і, звичайно ж, першим
представленим був танець фечореск з Тікуша, тому що Тікуш був клопотанням пана
Дежеу, разом з іншими селами Трансільванічї. Це загальне явище. В Румунії, і
особливо в Трансільванії, зберігається цей спонтанний танець, це не танець для
сцени. Важливо, що в танці бере участь уся громада, від старих і до молоді,
танець вивчається у сім’ї і містить низку танців, від повільного кроку до
крещендо наприкінці. Це вражаюче, тому що ти усвідомлюєш, що він повен
автентичності, люди є носіями традицій спонтанно, і костюми, які вони носять, є
місцевими костюми, які відрізняються від інших сіл. Тому цей титул для них дуже
сильний, тому що вони розуміють, що є цінними, що є носіями традиції, елементів
автентичності
, – підкреслила наша співрозмовниця.





І ми
радіємо цьому визнанню й очікуємо зимових свят, на яких танець фечореск буде
присутній безумовно.

Марарони (foto: Mariana Chirita/ RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 28 Липня 2026

Традиції зі смаком

Спіралки, макарони, локшина-гнізда або лешкуце та інші назви, що походять з...

Традиції зі смаком
Публічні виступи та самопізнання з Аліс Ніколає
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Липня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань...

Публічні виступи та самопізнання
Кажани (фото: pixabay@salmar)
Неповторна Румунія Вівторок, 14 Липня 2026

Мовою кажанів

Попри поширені повір’я, що кажани завдають шкоди, заплутуються у волоссі людей...

Мовою кажанів
CERN (фото: pixabay.com)
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Липня 2026

Фізика. Магія. Прогрес  

Європейська організація з ядерних досліджень у Швейцарії, відома як CERN, має у...

Фізика. Магія. Прогрес  
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Червня 2026

«Маршрут слідами Емінеску»

Поет Міхай Емінеску, який є знаковою постаттю румунської культури, може...

«Маршрут слідами Емінеску»
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Червня 2026

Свято автолюбителів

На початку червня в місті Пітешть відбувся шостий фестиваль POLI AutoFEST – найбільший...

Свято автолюбителів
Неповторна Румунія Вівторок, 16 Червня 2026

Нове бачення колива

Коливо (рум. colivă) — це традиційна ритуальна страва, що займає особливе місце в...

Нове бачення колива
Неповторна Румунія Вівторок, 09 Червня 2026

Качині перегони в Клужі

Щороку 1 червня, у День захисту дітей, річки по всій країні стають ареною...

Качині перегони в Клужі

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company