ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Парад Брондошів

300 років тому, мешканці Мараморощини написали сторінку історії, яка сьогодні відсутня в підручниках, але вона присутня в серцях людей і в місцевих легендах.

Парад Брондошів
Парад Брондошів

, 09.01.2018, 07:20

300 років тому, мешканці Мараморощини написали сторінку історії, яка сьогодні відсутня в підручниках, але вона присутня в серцях людей і в місцевих легендах. Осінь 1717 року залишила за собою пошкодження, глибокі рани, мертві, десятки спалених церков, а також героїчні події, про які говорять сучасні топоніми та літні люди.

Тут ми зустрічаємо Татарський стовп, Поляну татар, майже кожне село має долину, місце, пам’ятник, що нагадує про цей вогневий рік. Крім того, легенди, сплетені навколо останньої татарської навали, є надзвичайно численними, і протягом часу вони народили звичаї, які зберігаються рік за роком, яким є приклад брондошів з н.п. Кавнік, розташованого приблизно в 30 кілометрах від м. Бая Маре.

Про цей звичай розповість Іоана Петруц, менеджер Культурного Будинку Кавнік: Цей звичай зберігся з 1717 року, тому в цьому році ми відзначаємо 300 років традиції, і ми поставили за мету відзначити як слід цей момент, організуючи парад цих Брондошів. Місцеві жителі дотримуються традиції і одягаються в ці білі народні марамороські костюми, постоли, і на головах наносять маску з овечої шкіри. На плечах та грудях носять дзвіночки, що створюють оглушливий шум. Ці Брондоші бродять по вулицях та помешканнях протягом трьох Різдвяних днів.

У Кавніку, в районі біля Татарського Стовпа, місцеві жителі під керівництвом Тоадера Кречуна, селянина, про якого кажуть, що був нібито капітаном знаменитого гайдамаки Пітня Хороброго, носили маски і за допомогою дзвіночків налякали коней і вигнали татар. Розповідає Іоана Петруц: Кажуть, що в минулому ці брондоші вигнали татар, які прибули сюди до Кавніку у 1717 році, а в наші дні вони виганяють злих духів. Про це розповідають літні місцеві мешканці і від тоді зберігається цей звичай.

Брондоші, молоді хлопці з масками і озброєні дзвіночками виганяють у наші дні злих духів. У свідомості тогочасних людей, боротьба з татарами була у всякому разі боротьбою між добром і злом, бо татари спалювали церкви, воюючи з християнами. Слід зазначити, що справжній костюм Брондоша повинен мати обов’язково овечу маску та упряж зі дзвіночками, хоча ці елементи також можна знайти в інших народних костюмах: білий одяг народного марамороського костюму, широкий пояс, і постоли. Більше того, у районі Кавнік (Ерштіол), парад брондошів відбувається на початку січня, коли люди тут святкують Старе Різдво тобто вони дотримуються давніх звичаїв, коли Різдво відзначалося за старим стилем.

Хто такі брондоші, розповідає Іоана Петруц, менеджер Культурного будинку Кавнік: Всі діти приходять зі школи і більшість хлопчиків носять ці спеціальні костюми, до них потім приєднуються дорослі мешканці Кавніку. Минулого року їх було близько ста брондошів, однак тому що цього року парад буде більшим, то сподіваємося що їх буде близько двісті.

У народі кажуть, що якщо брондоші переступлять поріг вашого дому, то в новому році буде вам краще. І теж з привітанням звертається до вас Іоана Петруц: Щасливі свята і приїжджайте до Кавніку, щоб побачити нас, бо напевно не пожалієте!

Літні місцеві жителі стверджують, що колись лише справжнім чоловікам було дозволено бути брондошами, але у наші дні традицію продовжують, зокрема, молоді хлопці та діти. Проте цей звичай заборонений для дівчат. Одяг можна орендувати. Бажаючі повинні витягнути з кишені на це від 500 до 1000 лей.

Гонщик Міхай Александреску (Foto: Iulia Opran/RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 28 Жовтня 2025

Як стати ралійним пілотом?

Румунський автоспорт може похвалитися рекордами, які важко перевершити,...

Як стати ралійним пілотом?
Афіша туру Musica Prohibita (джерело фото: fbDianaJipaViolinist)
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Жовтня 2025

Знову навколо світу

На початку цього року були визнані єдиними музикантами у світі, які за менш ніж 100...

Знову навколо світу
Французька модельєрка румунського походження Вікторія Даролці (фото: Facebook /
Неповторна Румунія Вівторок, 14 Жовтня 2025

Від румунської вишивки до от кутюр

Вікторія Даролці вже 30 років живе у Франції та здобула визнання у сфері художньої...

Від румунської вишивки до от кутюр
табір польотів facebook.com/TabaradeZbor
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Жовтня 2025

Табір польотів для дітей

Упродовж літніх канікул близько 200 дітей отримали задоволення від досвіду, який...

Табір польотів для дітей
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Вересня 2025

Стіл, що об’єднує

Всі, молоді й старі, багато хто вдягнений у традиційні костюми, прийшли, щоб сісти...

Стіл, що об’єднує
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Вересня 2025

Актор з вадами слуху

Рік тому широкому загалу був представлений дуже успішний короткометражний фільм...

Актор з вадами слуху
Неповторна Румунія Вівторок, 16 Вересня 2025

Історії з кондитерської «Casa Capșa»

У часи, коли Бухарест був відомий як Маленький Париж, тут існувала кондитерська...

Історії з кондитерської «Casa Capșa»
Неповторна Румунія Вівторок, 09 Вересня 2025

Архівне фото відтворює всесвіти через 150 років після народження королеви Марії

П’ятра Нямц, Валя Жіулуй, Алба Юлія, Фелтічень, Бухарест, Пітешть, Куртя де Арджеш,...

Архівне фото відтворює всесвіти через 150 років після народження королеви Марії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company