Музей румунських рекордів

Мало хто знає, що на одній з вулиць Бухареста знаходиться Музей румунських рекордів.

Ana-Maria Cononovici, 21.08.2018, 06:59

Мало хто знає, що на одній з вулиць Бухареста знаходиться Музей румунських рекордів. Чи мова йде про найбільшу колекцію предметів, що прикрашені едельвейсом чи ми говоримо про штопори або румунську філателію з найдавніших часів до наших днів, музей є наслідком пристрасті щедрого колекціонера. Як розповів нам, Іон Кіреску, на відміну від колекціонерів, які ховають свої зібрані предмети, щоб самі милувалися ними, він показує їх з радістю тим, хто цікавиться такими колекціями.

Як він почав збирати?: Це моє давнє хобі. Можемо сказати, що збирати це як наркотик. Є люди, які мають таке хобі. Ми всі знаємо, коли ще були дітьми, є люди, що збирають марки, серветки, всілякі дрібні речі. Це як вірус. З огляду на це, я почав збирати дрібні речі, марки, фотоапарати, і те, що, мені здалося, найцікавішим у цій галузі були стародавні об’єкти. Мене завжди вабили старовинні предмети, речі, яких сьогодні не зустрічаємо, тому що технологія їх усунула.

У музеї знаходяться звичайні речі, як розповідає наш співрозмовник: «Зазвичай музеї є місцем для колекцій картин та скульптур. У мене трохи інакше. У моєму музеї є велика колекція прасок, що здається дивним, але вони дуже цікаві, звичайно ж, старі, не йде мова про нові пластмасові. Є колекція штопорів, знову ж простий об’єкт, загальновідомий, але протягом багатьох років багато громад і країн намагалися поліпшити і полегшити видалення пробки з пляшки. Це також колекція підставок для прасок, колекція марок, всі румунські марки, які з’явилися в світі, від першої румунської марки з головою зубра, до наших днів. Колекція фотоапаратів, над якою ми працюємо, починаючи з 1840 року, період Дальгуера, аж до 2000 року, коли фотоапарат зник.

Засвідчена як світовий рекорд книгою Гіннесса, колекція у даний час налічує 30 000 штопорів та 35 000 прасок, але у момент сертифікації було менше експонатів. І якщо хтось хоче відвідати музей, слід зазначити, що відвідування має бути заплановано, і що музей, як правило, відкритий для організованих груп. І це тому, що візит займає кілька годин, і враження є сильними. Ми запитали Іона Кіреску, як реагують відвідувачі: Існують, як правило, несподівані реакції, тому що мало хто мав можливість побачити ці прості побутові предмети, які покращилися протягом багатьох років, і ніхто не міг передбачити, наскільки цікавими вони були і є.

Звичайно, мало хто з вас бачив дуже маленькі праски, які згладжували коміри єлизаветських часів. І також мало хто знає, що спочатку праски були … виготовлені з каменю, скла або дерева. Всі ці предмети колекціонеру дуже подобаються.

Що стосується організації колекції, Іон Кірескку хвалить свою команду: Найголовнішою була команда, яка мені допомагала. Ми створили команду з друзів та людей, які займалися такою справою. Придбані предмети були очищені, відремонтовані або перероблені. Ми почали організувати музей і розставляти предмети. Але найголовніше, мені здається, є те, де ми їх виставляємо. Я вірю, що в музеї важливо, щоб світло було дуже добре орієнтоване на експонат, щоб добре бачити його.

Колекції музею зростатимуть. Заплановано, щоб цей музей поповнили всі румунські рекорди, від найвищого хреста на гірській вершині, Караїманський хрест, до найменшої купюри, десять бань, 1917 року.