ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Нове життя румунської вишиванки

Румунські народні костюми знову в моді. Підтягнуті до шиї, з ключем або без, збірчасті чи прямі, простіші чи більш витончені, румунські вишиванки здобувають нове життя.

Нове життя румунської вишиванки
Нове життя румунської вишиванки

, 24.12.2019, 04:11




Румунські народні костюми знову в
моді. Підтягнуті до шиї, з
ключем або без, збірчасті чи прямі,
простіші чи більш витончені,
румунські вишиванки здобувають нове життя.




Народившись у Бістріца-Несеудському
повіті, у родині, в якій всі її члени вишивали народні сорочки, Вірджинія Лінул
пишається сьогодні своїм будинком музеєм і зібрала біля себе 50-60 жінок, з
якими вона працює. Але зізнається, що почала краще усвідомлювати важливість її
праці в 1999 році, після участі Румунії у Вашингтоні на фестивалі «Smithsonian
Folklife»з народними костюмами, традиційною
кухнею та фольклором. Вірджинія Лінул каже, що її робота – це велика
відповідальність: Спочатку ми вишивали народні вбрання специфічні нашому Бістріца-несеудському
повіту, потім почали вишивати народні костюми з інших регіонів країни. Техніка
роботи схожа, тільки моделі різні. І це нам вдалося в результаті серйозних попередніх
досліджень, як у музеях, так і в селах. Я не вишиваю будь-як ці народні
костюми, не займаюся підробкою народних костюмів, бо відчуваю велику
відповідальність перед майбутнім поколінням, тому що знаю, що якщо ми одягнемо наших
дітей підробленим одягом, то коли виростуть, вони подумають, що так правильно поступати.
Ми, як батьки, несемо відповідальність перед майбутніми поколіннями правильно
їх одягати: народний костюм, який повинен бути справжнім румунським, вишитим
вручну, щоб дитина мала уявлення про те, що означає автентичний румунський
народний одяг.







Вірджинія Лінул також розповіла, що наша країна має 450
етнографічних районів: У 2011 році прибув до нас французький
дизайнер Філіп Гілер, який працював культурним директором у посольстві Франції
в Румунії. Він відвідав Румунію, закохався в нашу країну. Він зумів бачити
мистецтво в кожному предметі, кожному ювелірному виробі і вивів його на
сцену, створивши колекцію, яка називалася «100%.ro.
упередження». За допомогою цього іноземця,
який приїхав і працював зі мною, 60% предметів колекції було відпрацьовано тут. Він працював з
майстрами з Марамуреша, з майстрами з Буковини, з майстрами з Брашова, з
Олтенії, працював з румунськими майстрами з усіх куточків
країни. І просуваючи цей захід, він запросив телебачення, а також різних
особистостей одягнути в Національний день Румунії вишиванку. Через рік
Андрея Тенесеску, засновниця «La
Blousee Roumaine», почала просувати у Facebook румунську народну
вишиванку і організовувати заходи повсюди.







Інша примітна присутність народних
костюмів в онлайн-середовищі представлена ​​асоціацією Зшиті знаки,
яка з червня цього року присутня в GoogleArtsandCulture із виставкою
Одягнені в казках і досліджує ремесло виготовлення традиційних
румунських сорочок та представляє історії кожної тканини, розшифровуючи кожен
колір та символ. Це подорож на межі між мистецтвом і традицією. Іоана Кордуняну,
ініціатор асоціації «Зшиті знаки», розповіла нам про вишиванки як про історію
кохання: Я сподіваюся, що все більше і більше ми відмовимося від дешевих полотен
і вирішимо використовувати, як цього робили наші прабабусі, льон, коноплю, шовк
та шерсть, бо вони є здоровішими для нас та для нашої планети. Вони є більш
цінними, благороднішими матеріалами, а цього заслуговують наші вишиванки.




Теж від Іоани Кордуняну ми
дізналися, що члени громади «Зшиті знаки» особливо люблять вишивати: Переважно
вони вишивають ці сорочки із задоволенням, адже вишивка – це мистецтво та
розслаблення. Вони вишивають їх для себе, щоб мати що одягнути, вишивають їх
для членів сім’ї, для своїх близьких, друзів, і найбільш щедріші члени нашої
громади вишивають їх для виставок.






Будь-яка жінка, яка хоче
приєднатися до цієї громади, повинна зробити лише кілька простих кроків,
як зізналася Іоана Кордуняну: У
Google, набравши «Зшиті знаки» вони знайдуть там блог, робочу групу у
facebook, і все, що їм потрібно зробити, – це зайти в цю швейну групу, вивчити
трохи з того, що обговорювалося, що було зроблено, висловити своє бажання (приєднатися до нас)
сказати чому вони там, що вони хочуть
зробити, що хочуть пошити і вони отримають допомогу. Символи універсальні, це
візуальна мова, яку розуміють усі. Специфічним румунським є лише
граматика, тобто як скласти ці букви в реченнях. Це
робить нас унікальними. І ми можемо відрізнити румунську вишиванку від усіх
вишиванок наших сусідів, більше того, ми можемо відрізнити сорочку
так точно, що ми можемо знайти навіть село, якщо ні то, хоча б
регіон, в якому вона була вишита. Членами
нашої громади є жінки з Нідерландів, з Болгарії, з Японії, які також
цікавляться вишиванками і яким подобається вишивати їх, бо
вони розуміють, що це не суто румунська сорочка, символи нашої сорочки є
дійсними та універсальними в будь-який момент, і зараз, і в минулому
і в майбутньому.






І, гарна новина! Цього року, 1
грудня,з нагоди Національного дня Румунії,у Парижі, кілька жінок у
супроводі Іоани Кордуняну гордо носили, у Центрі
Помпіду, вишиванки, що були поєднані з блакитними сукнями.
Спочатку, ми не зрозуміли чому ці жінки
поєднали румунські вишиванки із блакитними сукнями, поки не побачили, що наплив
відвідувачів, які скористалися безкоштовним входом на виставку в першу
неділю місяця, бажали сфотографуватися з румунками, одягнутими
цими вишиванками, поруч із картиною Анрі Матісса La Blouse
Roumaine (квітень 1940 р.).

HortiURB/фото з особистого архіву Йоани Петреке
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Вересня 2026

Історії з саду

Вони є мешканцями столиці, у районі, де завдяки містобудівним планам зараз працює безліч будівельних майданчиків. Це, здебільшого, мешканці околиць Ун…

Історії з саду
Коливо Foto: Mariana Chiriță/RRI
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Вересня 2026

Нове бачення колива

Коливо (рум. colivă) — це традиційна ритуальна страва, що займає особливе місце в румунській культурі та духовності. Приготована з вареної пшениці, пі…

Нове бачення колива
фото: facebook.com/AnimestRO
Неповторна Румунія Вівторок, 25 Серпня 2026

Мистецтво для всіх

Ми щодня бачимо системні проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю — від фізичних бар’єрів і відсутності адаптованих послуг до соціальної ізоля…

Мистецтво для всіх
Завжди молоді душею
Неповторна Румунія Вівторок, 18 Серпня 2026

Завжди молоді душею

Кілька років тому навколо публікацій однієї жінки похилого віку згуртувалася значна кількість людей. Тоді її донька вирішила створити спільноту, яку, …

Завжди молоді душею
Неповторна Румунія Вівторок, 11 Серпня 2026

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу

Басейн Гацегу є одним із найважливіших місць у Європі для вивчення динозаврів пізнього крейдового періоду. Палеонтологи з Бухарестського університету …

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Неповторна Румунія Вівторок, 04 Серпня 2026

Румунка слідами Нансена

Багатонаціональна експедиція з дослідження полярних регіонів дійшла до Арктики на судні «Поларштерн» («Полярна зірка») — судні-лабіринті, наповненому …

Румунка слідами Нансена
Неповторна Румунія Вівторок, 28 Липня 2026

Традиції зі смаком

Спіралки, макарони, локшина-гнізда або лешкуце та інші назви, що походять з історичного місцевого словника Марамурешу, є різними сортами макаронних ви…

Традиції зі смаком
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Липня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань кампанії, започаткованої Театром Simplu під девізом «Ми досягли успіху!…

Публічні виступи та самопізнання

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company