Соціолог Дімітріє Густі (1880-1955)
Найвидатнішим представником румунської соціології першої половини ХХ-го століття був Дімітріє Густі.
Steliu Lambru, 12.03.2013, 15:42
Найвидатнішим представником румунської соціології першої половини ХХ-го століття був Дімітріє Густі. Мало досягнень в соціології не повязані з його імям. Був університетським професором, членом Румунської академії, міністром освіти з 1932 по 1933 рр, засновником Румунського соціального інституту та керівником видань по спеціальності. Він був ініціатором відомих “змішаних команд», що складалися зі студентів і дослідників з багатьох сфер, які проводили дослідження результатом яких було видання монографій про села Румунії. Він був ініціатором соціальних послуг, шляхом яких наукове дослідження поєднувалось з соціальною роботою і соціальною педагогікою. Його ідеалом було покращення становища селян і перетворення їх на громадян румунської держави, що була збудована після 1918 року. У 1936 році Дімиітріє Густі заснував Музей Села в Бухаресті.
Дімітрія Густі вважають засновником найбільш важливої румунської школи соціології. Дімітріє Густі та “Школа Густі” були знову піддані аналізу французьким журналом по спеціальності Les Etudes Sociales у двох номерах, що побачили світ в 2011 році під назвою “Соціологія і політика в Румунії (1918-1948) рр.” Соціолог Вінтіле Міхейлеску відповів на запитання чи був Густі новатором: “Густі не є новатором, ані попередником, він є представником румунської традиції сільських досліджень. Це дуже делікатне питання. Той, хто хотів зробити соціологію національною наукою міг це зробити, тобто, щоб вона служила нації. Але не націоналістичною. І Густі демонструє це дуже ясно: стільки часу скільки національний розвиток є основним завданням сучасного суспільства, соціологія займається і цим питанням. Якщо в ХХІ столітті соціологія б займалась лише проблемою поневолення селян було досить дивно. Соціологія повинна перейти в інший контекст. Але в контексті, коли більше 85% населення жило на селі, звинувачувати чи підозрювати соціолога, що займається тільки селянством, це трохи дивно. “
Дімітріє Густі був засновником Школи соціології в Бухаресті, яка спостерігала за змінами в суспільстві та за тим, як можна передбачити тенденції і аналізувати соціальні процеси. Він утверджував метод монографічного дослідження за допомогою якого було відомо, якщо тема була досліджена з перспективи декількох дисциплін. Соціолог Думітру Санду відповів на запитання журналу Les Études Sociales, чи була школа створена Густі насправді школою?: “Даваймо спробуємо відповісти на запитання “якою була школа Густі”? Я думаю, що це була школа. Проблема в тому, яка це школа? Назви нам відомі: школа Густі, соціологічна школа в Бухаресті, монографічна школа та румунська школа. Якщо проведемо аналіз, існує три види шкіл: школа методу, школа з теорії та школа методології-епістемології. Я хочу додати до цієї класифікації школу з просування моделі соціальної дії, а саме школу втручання. Школа Густі має всі ці складові.”
Французький журнал, між іншим, закинув Густі, що він був прихильником фашизму. Лектор Бухарестського факультету журналістики та комунікації Антоніо Морнок розповів про твердження Густі, які викликали звинувачення у фашизмі: “У Румунському соціальному інституті проходили дебати у яких брала участь інтелігенція того часу. Йдеться про деякі твердження Дімітрія Густі під час дебатів про доктрини політичних партій. Це було в 1922 році, і робота побачила світ в 1924 році. Це був період початку італійського фашизму. У Румунії в той час не існувало фашистського руху. Він зявляється лише в 1922-1923 роках як реакція на Конституцію, що була прийнята 1923 року. У 1920-х роках, підтримка екстремістських партій була досить низькою десь на рівні 3-4%. У 1920 році фашизм викликав зацікавлення. Але тільки Дімітріє Густі торкається фашизму, тобто фашизму Муссоліні. Ніхто з присутніх не вважав те, що відбувалось в Італії важливим. В якому контексті Густі робить твердження з якого можна зробити висновок про те, що він прихильник фашизму? Він робив різницю між політичними партіями і з його точки зору, у відповідності до своєї власної системи політичної та етичної соціології, є два види партій: партіїї, які мають програми і опортуністичні партії. З його точки зору, фашистська партія мала програму. Він хотів відмітити, що є ентузіазм і емуляція у зв’язку з цією партією. Це все, що він сказав про італійський фашизм. Тому звинувачувати його у фашизмі занадто багато.”
Після війни, Дімітріє Густі співпрацював з комуністичною партією. А це доказ того, що, як і багато інших інтелектуалів, які повязували науку з політикою, ніхто не позбавляється впливу, який має час на особистість.
