ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Благодійні організації у міжвоєнній Румунії

Благодійність і доброзичливість були поступово майже знищені комуністичним режимом в Румунії.

Благодійні організації у міжвоєнній Румунії
Благодійні організації у міжвоєнній Румунії

, 15.07.2013, 03:02

Благодійність і доброзичливість були поступово майже знищені комуністичним режимом в Румунії, хоча він стверджував, що є вищим проявом людяності і співчуття. Це пояснюється, перш за все, строгою етатизацією економічного і політичного життя. Під час комунізму, життя залежало дуже багато від державних установ, а ініціативи самодопомоги були під строгим контролем, в результаті чого люди відчували дуже рідко бажання займатися благодійністю.



Але, до комунізму ситуація була іншою. У капіталістичній Румунії до 1945 року, діяльність благодійних організацій поширюється. Є кілька видів благодійності, а численні економічні, релігійні та політичні установи допомагали малозабезпеченим людям: вдовам ветеранів війни, дітям-сиротам, безробітним, інвалідам. При великих фабриках діяли професійно-технічні училища, професійні асоціації, профспілки, дрібні власники майстерень, медичні працівники, вчителі, юристи, які надавали свої послуги безкоштовно тим, хто не мав матеріальної можливості. Дружини багатих головували у комітетах, фундаціях, асоціаціях та благодійних організаціях.



Однією з визначних постатей румунської філантропії була Марія Бреілою, яка народилась у сім’ї Лаговарі, старого боярського роду, що брала активну участь у політичній діяльності Консервативної партії. У відповідності до релігійних і консервативних поглядів Марія Бреілою допомагала дівчатам- сиротам. Діна Балш, нащадок аристократичної сім’ї, розповіла в 1996 році Центру усної історії румунського радіомовлення про благодійну акцію Марії Бреїлою, в 1919 році, на якому вона була присутня: “Пані Бреїлою мала маєток у населеному пункті Серулешти (південь), і вона була хорошою людиною, робила тільки добрі речі. Вона працювала з благодійними організаціями “Кіндія” і «Тімішою.” Остання була благодійною організацією, яка допомагала дітям-сиротам та дівчаткам-сиротам. І вона збудувала на своєму маєтку хату де ростила цих дітей. Коли її запитали, що робитиме з цими дітьми, вона відповіла: “Я хочу підготувати хороших дружин і добрих матерів!” Вона вчила їх готувати їжу, шити, займатися дітьми, вязати гачком, ну бути хорошою дружиною і матірю. Я вам розповім про дуже цікавий випадок. На відкриття цього приміщення, добре оснащеного, зведеного виключно за її кошти, був запрошений і тодішній міністр освіти. Всі сіли за стіл у саду, а страви подавали дівчатка. І міністр освіти приніс пані Бреїлою нагороду, і хотів вручити їй. Вона раптом встала на ноги, і сказала: “Ні.” “Чому пані Бреїлою, ви зробили так багато для цих сиріт”- сказав міністр. Але вона відповіла: “Не я зробила, а Господь наш Ісус Христос. Якби не він, я нічого б не зробила. Йому дайте нагороду, а не мені.” І ніяк не хотіла взяти нагороду. Міністр нарешті поклав медаль у кишеню і пішов. Йдучи по дорозі він сказав: “Це цікава дама, дуже цікава! А яка характерна,” Він був дуже здивований, що пані Бреїлою відмовилась від нагороди.”



Але були і організації, які просували культуру і національну специфіку. Діна Балш нагадала і про благодійну організацію “Кіндія”: “Хочу зазначити, що я вмію дуже добре танцювати румунські народні танці. У цьому сенсі наші батьки, створили спеціальну організацію саме для того, щоб румунські народні танці і музика не зникли. І кожні два тижні ми збиралися у залі Ріхтера, зал для гімнастики, що знаходився в центрі Бухареста. І там ми танцювали румунські танці. Ми одягали румунські народні костюми, і танцювали під народну музику. Благодійна організація була створена Марією Бреїлою. Але хто не був членом благодійної організації “Кіндія”. Багато високопоставлених людей.”



Важливі імена румунської культури були членами культурних організацій де обговорювались різні проблеми того часу. Однією з таких організацій була “Парантеза” (Душка), про яку розповідає Діна Балш: “Було багато культурних діячів та цінувателів культури. І вони збиралися, а їх бесіди були дуже цікаві, тому що вони торкались різних теми. Вони переходили від однієї теми до іншої. І регулярно збиралися, і зустрічі були дуже приємними і корисними, Треба було тільки сидіти і слухати, про що вони говорять між собою. Було надзвичайно приємно і цікаво. Деколи з ними приходили їхні дружини.”



Благодійність йшла рука об руку з товариськістю, а румунське суспільство до 1945 року довело свою життєздатність. Але в роки двох світових війн благодійні акції були організовані на високому рівні, а люди проявили найбільшу щедрість.

Істро-румун, кінець 19 сторіччя
Сторінки історії Понеділок, 13 Жовтня 2025

Румуни на півострові Істрія

Не всі румуни живуть у Румунії, так само як і інші народи не живуть повністю у...

Румуни на півострові Істрія
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 06 Жовтня 2025

З історії румунської жандармерії

Румунська держава почала створювати свої силові структури з середини XIX...

З історії румунської жандармерії
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 29 Вересня 2025

Реабілітація Лукреція Петрешкану

16 квітня 1954 року адвокат Лукреціу Петрешкану, провідний член Румунської...

Реабілітація Лукреція Петрешкану
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 22 Вересня 2025

КПР поза законом

З початку свого створення Румунська комуністична партія діяла як терористична...

КПР поза законом
Сторінки історії Понеділок, 15 Вересня 2025

Залізниця Сальва-Вішеу

На півночі Румунії, між сучасними повітами Марамуреш і Бістріца-Несеуд, у...

Залізниця Сальва-Вішеу
Сторінки історії Понеділок, 08 Вересня 2025

Заводи «23 серпня»

Законом № 119 від 11 червня 1948 року комуністична держава націоналізувала...

Заводи «23 серпня»
Сторінки історії Понеділок, 01 Вересня 2025

Румунські друки для Леванту

Між XVI та XIX століттями румунські країни були частиною східного культурного...

Румунські друки для Леванту
Сторінки історії Понеділок, 25 Серпня 2025

Сталінградська битва

В історії великих збройних зіткнень є битви, які запам’ятовуються або...

Сталінградська битва

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company