Різдвяна ялинка у Румунії

Одним із найважливіших різдвяних ритуалів, поряд із колінням кабана, співом колядок та даруванням подарунків, є прикрашання ялинки.

Steliu Lambru, 03.01.2022, 06:14

Одним із найважливіших різдвяних ритуалів, поряд
із колінням кабана, співом колядок та даруванням подарунків, є прикрашання
ялинки. Цей ритуал настільки добре увійшов у свідомість румунів, що Різдво майже
неможливо уявити без ялинки. Проте ялинка увійшла в життя румунів зовсім
недавно і це результат впливу західної культури в ХІХ-му столітті.

Модернізація румунського простору, починаючи з
1800 року, означала створення Румунської держави в 1859 році шляхом об’єднання королівств
Молдови та Волощини, закладення основ капіталістичної економіки та запозичення ідей
та моди із Заходу. Вони вважалися віхами оновлення. А одним із двигунів
оновлення румунського суспільства став перехід до конституційної монархії в
особі представника династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, першого короля
Румунії Кароля I, який у 1866 році розмістив у Бухаресті першу ялинку.

Разом з музейницею Національного музею Котрочень у
Бухаресті Штефанією Діну ми зробили короткий екскурс в історію різдвяної ялинки
у Румунії. «З приходом принца Кароля I все почало мало-помалу змінюватися, а
місцеві традиції почали переплітатися з німецькими. Пізніше, з появою при дворі
принцеси Марії Единбурзької та Саксен-Кобург-Готської, почали поширюватися й
англійські традиції. Ялинка походить зі скандинавського простору, а в німецькому
просторі про неї є кілька легенд. Кароль I був уродженцем німецького міста Зігмарінгена
і вирішив прикрасити першу різдвяну ялинку взимку 1866 року, щойно після того
як зійшов на трон Об’єднаних князівств у травні.»

Принц,
а згодом король Кароль I прибув до Бухареста у 1866 році і разом з представниками румунської еліти та суспільства починає будівництво
грандіозного проєкту сучасної Румунії. А різдвяна ялинка з його рідної Німеччини займала
дуже важливе місце у проєкті сучасної Румунії,
каже Штефанія Діну. «Є кілька історій, пов’язаних із
прикрашанням ялинки у палаці Котрочень чи в Королівському палаці по вулиці Каля Вікторієй. Новий правитель, після прибуття в Румунію зупинився в одному
з будинків родини Голеску. Моду прикрашання ялинки
перейняли великі боярські родини у Бухаресті і
так прикрашена різдвяна ялинка стала з’являтися в їхніх оселях. Мало-помалу прикрашена ялинка стала з’являтися і в
громадських місцях, а масовим звичаєм це стало набагато пізніше, між двома світовими
війнами, у 30-х роках минулого сторіччя.»

У наші дні ялинку прикрашають різноманітні кульки
та іграшки, верхівка, мішура, гірлянди тощо, але як виглядала ялинка 155 років
тому? Чи були тоді всі ці предмети? Розповідає Штефанія Діну. «На початку таких
прикрас було менше. Було більше цукерок, фруктів, кренделів, саме вони були
головними прикрасами. Так само біли різні вогники та свічки. Поступово цукерки,
фрукти та кренделі почали замінюватися такими прикрасами як кульки, янголи,
зірки, як це було при дворі принца Фердинанда в Котрочень. Ці ялинкові прикраси
привезли з Нюрнберга, Німеччини. Канцлер палацу Котрочень Евген Бухман написав
у своїх мемуарах, що вони були найкрасивішими з тих, які він коли-небудь бачив.»

Ми запитали Штефанію Діну, як румунське суспільство
сприйняло різдвяну ялинку, яку німецька династія привезла до Румунії. «Це була
радість для всіх, Королівський дім завжди був зразком для наслідування.
Автоматично особи з близького оточення королівської родини намагалися
наслідувати чи вивести на перший план те, що трохи відрізнялося від того, що
вони відчували раніше. Радість святкової зустрічі всієї родини біля різдвяної
ялинки також є запозиченням від королівської родини. У Котрочень і в
Королівському палаці на Каля Вікторієй королівська родина збирала весь персонал
навколо ялинки. Це були в першу чергу члени королівської сім’ї, усі службовці
як вищого, так нижнього рангу, члени
свити, іноді також члени уряду і парламенту. Спочатку це були неофіційні
зібрання, а після того як гості розходилися, члени королівської родини
залишалися біля ялинки. Це відбувалося завжди у переддень Різдва, а після розподілу
подарунків з-під ялинки мала місце святкова вечеря.»

Різдвяна ялинка настільки припала до душі румунам,
що її навіть сприйняли консервативні кола Церкви та в сільській місцевості, – каже
Штефанія Діну. «Вона була швидко прийнята тому, що з 17-18 століть у
суспільстві існували ритуали з ялинкою. Ялинки прикрашали на весілля, вона була
й похоронним деревом, тому різдвяна ялинка фактично стала доповненням до цих
ритуалів. Ялинка у цих ритуалах символізувала дерево життя, завжди зелене. Є
ціла символіка, пов’язана з присутністю ялинки в громадах. У сільській
місцевості ялинка була присутня з 17 століття, в міській місцевості її
присутність була зафіксована напередодні Різдва.»

Різдвяна ялинка осучаснила румунську ментальність
і доповнила давніші румунські традиції. Вона стала одним з найгарніших переплетінь,
якому всі радіють до наших днів.