Відзначення рідної мови українцями в Румунії
З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 2000 року, 21 лютого українська меншина в Румунії віддала пошану рідній мові.
Христина Штірбець, 27.02.2014, 11:00
З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 2000 року, 21 лютого українська меншина в Румунії віддала пошану рідній мові. Загалом у світі говорять приблизно на шести тисячах різних мов, але половині всіх мов загрожує зникнення. Мета відзначення Міжнародного дня рідної мови є привернути увагу до підтримки мовного та культурного різноманіття. Українці в Румунії зберігають рідну мову, вони мають можливість вивчати українську мову, можуть слухати богослужіння на рідній мові, читати українські газети та книги, які видаються за фінансуванням Союзу українців Румунії, також вони мають свого представника в Парламенті.
Вже стало традицією, щоб з нагоди Міжнародного дня рідної мови бухарестська українська громада брала участь у заході під назвою “Єдність у різноманітності”, організованого мерією четвертого района міста Бухарест, про що розповість радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило: “На цей раз брали участь у цьому заході: євреї, болгари, росіяни-липовани, македонці, чехи, рроми, албанці, греки та українці. Були присутні й представники Факультету словянських мов Бухарестського університету. Було дуже приємно бачити, що всі шанують рідну мову. Ми взяли участь з ансамблем “Зоря”, який діє при Бухарестській філії СУР-у. Виступили ми з віршем “Заповіт” на українській та румунській мовах та з букетом пісень, які лунали на два і три голоси, акомпаніював нам маленький оркестр до складу якого входили: акордеон, гітара та скрипка. Ми сказали присутнім, що цього року є рік Шевченка і що ми маємо намір організувати різні заходи. Тому що Україна проходить через важкі моменти, слава Богу, що вияснюється на користь України, ми, з великою наполегливістю і любов’ю до України, звернулися з пропозицією до присутніх провести хвилину мовчання для вшанування память загиблих. Як українці, так і румуни співчувають з українцями, з Україною. З іншого боку, дійсно ми за те, щоб Європа підтримувала українську меншину, але і всі інші меншини у світі. Як голова Бухарестської філії СУР-у та як мати трьох дітей, яких я навчила українську мову, традиції, культуру і пісні, вважаю, що рідна мова – це мова, якою потрібно говорити і передавати її як щось святе, тому що як стверджував наш поет: “Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. “
У партнерстві з українським ліцеєм ім. Тараса Шевченка та Шкільним інспекторатом, Марамуреська філія СУР-у також провела цікаві заходи з нагоди Дня рідної мови, деталі подає Микола Петрецький економічний радник СУР-у: “Гості були прийняті у ліцеї ім. Тараса Шевченка, де вчителі розповіли про свою працю з учнями та про досягнуті результати. Також були представлені перспективи та розвиток єдиного в Румунії українського ліцею та різні пропозиції для учнів українського походження, які бажають вчитися у цьому навчальному закладі. Потім, у приміщенні філії СУР-у, присутні могли побачити виставку давніх народних костюмів із різних зон Марамуреського повіту. Після відвідання осередку СУР-у, в Будинку культури міста Сігету-Мармацієй відбулась культурна подія за участі понад 250 учнів та вчителів. Одягнуті у святкові українські народні костюми учні та вчителі зі всіх шкіл повіту Марамуреш, де викладається українська мова, дуже гарно виступили на сцені та зачарували присутню публіку. Міжнародний день рідної мови дав можливість познайомитися із традиціями всіх сіл де проживають українці, починаючи з Русь-Полян, Кричунова, Рускови, Верхньої Рони, Луга над Тисою, Великого Бичкова, Реміт та Сеготу. Головне не забувати, що мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.”
