Концерт української пісні, поезії й танцю в Решіці
31 січня 2015 року, в Будинку культури міста Решіца Караш-Северінського повіту, відбувся Концерт української пісні, поезії й танцю, організований місцевою філією Союзу Українців Румунії, очоленою Іваном Лібером.
Христина Штірбець, 05.02.2015, 04:16
31 січня 2015 року, в Будинку культури міста Решіца Караш-Северінського повіту, відбувся Концерт української пісні, поезії й танцю, організований місцевою філією Союзу Українців Румунії, очоленою Іваном Лібером у співпраці з Повітовою радою, Театром з Решіци та Повітовим центром із питань збереження та утвердження традиційної культури в Караш-Северінському регіоні.
Ми запросили Івана Лібера, вчителя музики, композитора та збирача фольклору та автора збірок пісень з села Копашиле, диригента хору “Голос українців”, що діє при Карашсеверінській філії СУР-у, розповісти як пройшов вищезгаданий культурний захід: “Це була запланована на січень культурна подія організацією СУР-у міста Решіци. У Концерті української пісні, поезії й танцю взяли участь мішаний хор “Голос українців” Карашсеверніської організації СУР-у, під моїм керівництвом, жіночий вокальний гурт “Барвінок”, дівочий гурт “Барвіночок” під керівництвом Шушки Целі, танцювальний гурт “Барвіночки”, під керівництвом Михайла Бобика всі ці гурти з села Корнуцел, а також танцювальний гурт “Калина” з села Щука Тіміського повіту, яким керує Марянна Брашовяну. Концерт почався з піснею “Живи українська родино!”, тому що ця пісня завжди підбадьорує наших українців. Слова цієї пісні написав українець Юрій Павліш, член Спілки Письменників Румунії, автор багатьох збірок української поезії й прози, а музику склав я. Пісні, які прозвучали були зокрема обробки й авторські пісні, але були і народні пісні як наприклад: “Ой там, на товчку, на базарі”. Серед обробок були “Копашильська сюїта”, “Летіла зозуля” а серед авторських пісень “Живи українська родино”, “Ой за високою горою” Богословського та “Ішло дівча лучками” на слова Ященка з України. Треба сказати, що концерт тривав дві години з половиною, тому що кожний гурт мав багатий і добре підготовлений репертуар. Публіка складалася із українців, мешканців міста Решіца, але прибули і румуни та представники інших меншин, яким ми перекладали зокрема дані про переселення українців із Закарпаття та Галичини в Банат на початку XX століття. Треба зазначити, що прибули журналісти телебачень з Решіци та Тімішоари, радіо Решіци та газет міст Решіца і Карансебешу. У нас були і почесні гості Іван Марочко, депутат від української меншини у Парламенті Румунії та Юрій Глеба, голова Тіміської сурівської організації. Художні колективи дуже гарно були одягнуті а це завдяки старанню зокрема голови СУР-у Степана Бучути, який завжди дбає аби наші художні колективи мали традиційні народні костюми, щоб гарно виглядали на сцені. ”
Далі Іван Лібер скаже якою була мета цього культурного заходу: “Метою цього концерту є та як й інших організованих нами концертів, а саме: загальне та естетичне виховування, враховуючи той факт, що музика є та, яка дає нагоду виховуватися будь-якій людини. Крім цього, виконані народні пісні на цих концертах нагадують людям старшого віку про пісні, які колись вони співали на селі, на весіллях та інших забавах. Дуже важливим є, щоб виконувалися якомога більше пісень на українській мові, бо так можемо зберегти нашу рідну українську мову. Також, глядачі мають нагоду почути українські пісні і поезії та побачити український танець, розвеселитися. Всі художні колективи зачарували своїми виступами присутню публіку.”
Серед запрошених був і голова Тіміської філії СУР-у, який супроводив на концерті гурт танцюристів з села Щука Тіміського повіту, де більшість населення складають українці. Він сказав, що такого роду події входять до річної програми СуР-у, який запланував, щоб кожного місяця організувалися культурні заходи у місцях компактного проживання української меншини.
Слід уточнити, що у Карашсеверінському повіті проживають майже 2.500 українців, переважна більшість у селах Корнуцел, Копешили, Зоріле, Селбеджел та містах Решіца і Карансебеш та що у майже кожній місцевості діє колектив народної художньої творчості, які виступають на різних фестивалях та концертах.
