Інтерв’ю з новим вікарієм Миколою Лауроком
Сьогодні, шановні радіослухачі, пропонуємо вашій увазі Інтерв'ю з новим вікарієм Українського православного вікаріату Румунії, отцем д-р Миколою Лауруком.
Христина Штірбець, 30.09.2021, 07:23
Сьогодні, шановні радіослухачі, пропонуємо вашій увазі Інтерв’ю з новим вікарієм Українського православного вікаріату Румунії, отцем д-р Миколою Лауруком.
– Преподобне отче Миколо Лаурук, в першу чергу, дозвольте привітати Вас з обранням вікарієм Українського православного вікаріату в Румунії, після виходу на пенсію отця вікаря Івана Піцури. Спочатку розкажіть, будь-ласка, коротенько про Український православний вікаріат в Румунії. Коли він був заснований? Кому підпорядковується? Про осідок? Скільки парафій охоплює?
– Український православний вікаріат був заснований 1948 року і діяв коротенько. Від 1952 роу він був перетворений на протопопіат з осередком у селі Поляни і так діяв до 1990 року. Отець Іван Піцура замістив отця Бойка, котрий був протоієреєм українського протопопіату. Від 1952 року до 1990 року цей протопопіат належав до Клузької румунської православної єпархії. Український протопопіат був тоді єдинною установою, яка служила етнічним українцям, тому що 1963 року розснувалися всі школи на українській мові у Румунії. Український вікаріат був відновлений 1990 року, відразу ж після революції. Його осідок знаходиться в місті Сігету Мармацієй Марамороського повіту та належить прямо до Румунської патріархії. На даний момент до вікаріату належать два протопопіати: Сігетський протопопіат, якого очолює тепер отець Петро Рахован та Банатський протопопіат, якого керує отець Петро Росоха. Належать до вікаріату 29 парафій: 15 з Мараморощини та 13 з Банату, а також Бухарестська парафія, яка записана до Марамороського протопопіату. Також маємо три монастирі: два в Мароморощиці (в селах Русково та Верхня Рівна) та один в Банаті.
– Українська православна церква «Воздвиження Чесного Хреста» в Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, де Ви служити вже понад 30 років, відзначила 27 вересня 2021 року своє храмове свято. Хто відслужив святу літургію? Хто був присутній на цьому святі ?
– Це було відмінне свято для нас. Цим роком ми були свідками двох чудес стосовно нашого храмового свята. По-перше, Господь Бог подарував нам прекрасну погоду і могла взяти участь велика кількість людей, маючи на увазі той факт, що минуло року через пандемію ми не організували храмове свято. Був великий собор – 23 священники. Була приємна атмосфера і нам вдалося відслужити святу літургію дуже гарно, співаючи ектенії на два голоса. Був присутній і отець Іван Арделян, якому завдячується цей спів священників на два голоса. Інше чудо стосовно храмового свята стосується нашого церковного хору, який був на Міжнародному фестивалі релігійної пісні в Польщі та якому вдалося повернутися додому під час, щоб брати участь у святій літургії, після того як пройшов майже 2000 кілометрів.
– З якими установами співпрацьовує Український православний вікаріат Румунії?
– Насамперед ми маємо тісні зв’язки з Румунською патріархією, з Блаженнішим Патріархом Даниїлом. Минулими днями відбулися теж гарні події, а саме посвячення монастиря у селі Русково, відправлення архиєрейської літургії у Верхній Рівні, де був встановлений новий священник Юрій Чінар, після виходу на пенсію отця Юрія Албічука, потім була віслужена гарна вечірня єпископом патріархським вікарієм Варлаамом Плоєштянул, який відмітив у інтерв’ю Сігетському телебаченню, що наші українські православні парафії є динамічними парафіями. Потім маємо тісні зв’язки з Союзом українців Румунії, якому висловлюємо щиру подяку за надані кошти для участі нашого хору «Благовісник» у Міжнародному фестивалі релігійної пісні у Польщі та за кошти для організування храмового свята. Потім бажаємо, щоб наш вікаріат мав тісні зв’язки з школами, щоб викладалася релігія українською мовою, щоб продовжили співпрацю з єдиним Українським ліцеєм в Румунії імені Тараса Шевченка в місті Сігету Мармацієй. Також бажаємо мати тісні відносини з меріями кожного села, де розміщені наші парафії. Ми дуже вдячні, що на святі у Сіготі були присутні мер міста Васіле Молдован та його заступниця Данієла Івашку, голова СУР Микола Петрецький, голова Марамороської філії СУР Мирослав Петрецький.
– Скажіть, будь-ласка, якими є головні пріоритети вікаріату на наступний період?
– Бажаємо, щоб вікаріат мав свою веб-сторінку, щоб про нашу діяльність зналося по свій державі, та навіть закордоном. Так само бажаємо оновити журнал вікаріату «Благовісник». Нам потрібно також зробити аудіо- чи відеозапис з нашими ектеніями на два голоса, тому що це залишиться молодому поколінню. Так само бажаємо організувати конкурси на релігійну тему по наших парафіях серед учнів і тим відмінним вручати премії. Минулими роками на кошти Сігетської парафії ми організували гарні конкурси з учнями Українського ліцею ім. Тараса Шевченка з Сіготу. Бажаємо організувати також курси для наших діяків, для співців, тому що відчувається велика потреба. Так само бажаємо робити пожертвування для Румунської патріархії. Бажаємо приділяти особливої уваги наших монастирям та Бухарестській українській православній церкві, щоб мала власне приміщення, там де після отця професора Дмитра Колотило, який вийшов на пенсію, служить тепер отець Володимир Малкович. Якщо нам вдасться ми хочемо заснувати ще 1-2 українські парафії у Тирнові та Дуді Арадському повіті, де проживають багато українців. Це був для нас великим успіхом, тим більше що румунський архієпископ Тімотей згідний дати благословення для організування цих парафій.
– Ви є автором багатьох книг, сотніх статей в українських газетах, що видаються Союзом українців Румуніїта, в румунських газетах та навіть іноземних. Розкажіть коротенько про цю сторону Вашого життя.
– Бажаю продовжити цю діяльність, можливо не у такій великій мірі як було дотепер, тому що я маю дуже багато проблем розв’язувати як вікарій, але хочу щоб не зів’яла ця моя дія, тому що я дуже велику втіху маю коли знаходжуся вдома у моїй бібліотеці. Бажаю далі співпрацювати з тими самими часописами, з якими я працював дотепер від Союзу українців Румунії, з Пряшева (Польщі), де я захистив мою докторську роботу, з України та з румунськими газетами. Бажаю готувати відповіді на питання, які ставлять нам люди, котрі цікавляться дуже серйозно щодо їхнього духовного життя. Нехай Господь Бог допоможе всім нашим вірним, щоб не зів’яли у вірі. Нехай Господь Бог допоможе щодо перепису, який стоїть перед нами, щоб ми не встидалися своєї нації.
– Щиро дякую за розмову, бажаю Вам міцного здоров’я, благополуччя та успіхів у Вашій нелегкій та важливій праці!
Отець доктор теологічних наук, вікарій Микола Лаурук народився 24 жовтня 1953 року в селі Верхня Рівна Марамороського повіту, де компактно проживають етнічні українці. Вищу освіту здобув на Богословському університеті міста Сібіу (1975-1979). 1999 року захистив докторську дисертацію на Православному богословському факультеті Пряшівського університету. З 1980 по 1990 років був парохом Української православної церкви «Сшестя Святого Духа» села Русь-Поляни. Починаючи з 1990 року є парохом Сігетської православної церкви «Воздвиження Чесного Хреста». З 1990 до 2021 року отець Микола Лаурук був радником Українського православного вікаріату Румунії, а у 2021 році був обраним вікарієм Українського православного вікаріату Румунії. Написав числинні книги, сотні статей в українських румнських та іноземних газетах. Серед його книг слід відмітити: «Навчання Апокаліпсису» – 1996, «Еклезіологія в Апокаліпсису й в соборних посланнях святого Йоана Богослова» -1999, Шість таємних слів Святого Письма – 2017, «Хай воскресне Бог» – 2020, «Доповіді, статті, проповіді» – 2020, «Акафісти Святого Паїсія Величковського».
