Різвдо у Румунії

Колядування, прикрашання ялинки, релігійні вистави та щедрі обіди - звичне явище в усіх куточках Румунії, особливо в селах, де звичаї збереглися найкраще.

Данієль Оня і Аліна Околот, 26.12.2024, 06:57

Різдво – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят у році. Це час традицій і звичаїв, що передаються з покоління в покоління. Колядування, прикрашання ялинки, релігійні вистави та щедрі обіди – звичне явище в усіх куточках Румунії, особливо в селах, де звичаї збереглися найкраще.

Розташований на півночі Румунії, Марамуреш є одним з найпопулярніших місць для зимового відпочинку. Сьогодні ми зупинимося в місцевості, що складається з 12 автентичних сіл, розташованих в долинах річок Мара та Косеу, в оточенні Гутинського гірського масиву. Вони утворюють екодестинацію Марамуреш. Тут нас зустрічає менеджерка Едіт Поп. «Ці автентичні села запрошують гостей провести в них свої зимові канікули. Що це означає? Просто стати частиною сільського життя. Туристів чекають на Різдво та зимові свята, щоб познайомити з місцевими звичаями. Тут дуже багато традицій, які досі зберігаються. Є ті зимові страви, які господині готують з особливою ретельністю. Оскільки ми перебуваємо в екотуристичному регіоні, відпочинок на природі ̶ це те, що ми зазвичай пропонуємо туристам, які приїжджають на відпочинок у мармамуреські села, запрошуємо їх на прогулянки сільськими вулицями. Намагаємося ознайомити їх з унікальністю цього місця, пропонуємо відкрити для себе цивілізацію дерева, місцеву архітектуру села та пізнати цивілізацію сіна по сусідству з селами, на полонинах, всіяних сотнями копиць сіна, адже взимку вони створюють казковий пейзаж.»

На Різдво старі дерев’яні церкви стають головною визначною пам’яткою в селах Марамуреша. Місцеві жителі та туристи приходять до унікальних релігійних споруд з високими шпилями. «Це, власне, головні принади або атракції для туристів. Їх запрошують взяти участь, разом з місцевими жителями, у всіх святкових заходах. Якщо вони приїжджають трохи раніше на Різдво, то можуть взяти участь у забої свині 20 грудня, у День Ігната. Найцікавішими є Різдво та Святвечір, адже на Святвечір всі будинки освітлені, двері відчинені, а діти та молодь колядують від хати до хати і сповіщають про народження Ісуса Христа. Господарі винагороджують їх калачами, горіхами та яблуками, адже доки на небі не з’явиться світло Ранкової зорі, марамуреське село все ще перебуває в різдвяному пості. Тільки тоді починаються різдвяне святкування. Усе село одягається в традиційні костюми. І туристів, які відпочивають у цьому місці, місцеві жителі одягають у традиційні костюми та запрошують приєднатися до них у цьому святкуванні Різдва Господнього. Наприкінці року є багато розваг, якими можуть зайнятися відпочивальники. Якщо пощастить і випаде сніг, то популярністю користуються катання на санях, запряжених кіньми. Якщо снігу немає, їх замінюють бричкою, на якій туристам показують казкові місця. Марамуреш прекрасний зі снігом, але він не менш красивий і без нього.»

У цьому омріяному пейзажі виділяються красиво вирізьблені ворота, паркани будинків, всі зроблені з дерева, – каже Едіт Поп, менеджерка дестинації Еко Марамуреш. «Цивілізація деревини, або історія деревини, як ми виклали її в туристичній пропозиції, є культурною основою нашого регіону. Деревина, безумовно, була зручною сировиною в давніх селах. Нескінченні ліси Марамуреша забезпечували місцевих жителів необхідною деревиною. З дерева будували як будинки, так і господарські будівлі, з нього виробляли різьблені ворота. Плетена огорожа також була дерев’яною, і церкви, які є культурною пам’яткою марамуреських сіл, також були дерев’яними. У кожному селі є дерев’яна церква, а в деяких селах їх навіть по дві. До нас приїжджають багато туристів з північних країн, США, Австралії, Ізраїлю. Багато людей приїжджають, щоб познайомитися з Європою і не знаю як, але Марамуреш ніколи не залишається осторонь. Вони зачаровані сільським життям і тут не можна назвати якусь одну річ, яка їм подобається. Це чарівність цього регіону, це спосіб буття, спосіб життя марамуреського села, який досі зберігає свою неповторність.»

Отець Валеріу Мірча Вана розповів нам про теплу атмосферу зимових свят у Марамуреші. «Є різні специфічні події. Фестиваль звичаїв та традицій Сігету Мармацієй проводиться вже в 55-й раз. Він проходить на третій день Різдва. Крім того, кожен пансіонат, а також органи державної влади, оскільки вони співпрацюють, намагаються подарувати радість, тому що це свято сім’ї та радості, затишної атмосфери, де люди беруть участь у традиціях і насолоджуються гастрономічними делікатесами. До того ж, є складова, призначена для душі, так звана автентична, чиста складова. Це, крім відвідування визначних пам’яток, адже тут є і культурні об’єкти, музеї, дерев’яні церкви, вісім церков Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, монастирі, і Марамуреш одягнений у святкове вбрання. Ті, хто приїде, точно не пошкодують, але для цього їм потрібно зв’язатися з фахівцями, щоб це був справді унікальний досвід у позитивному сенсі.»

Ми дізналися від отця Валерія Мірчі Вана про важливість ремісників у ці святкові дні. «До святкових туристичних пакетів включені й зустрічі з місцевими майстрами. Дуже важливо не просто відвідати виставку, але й поекспериментувати, самому вирізати тарілку. У нас є мистецтво ткацтва, різьби, розпису на склі, дакійська кераміка. Можна брати участь у майстер-класах за різними напрямками, наприклад, у гончарних майстернях, не на професійному рівні, але просто проекспериментувати. Те, що кожен робить і йому здається цікавим, красивим, він може забрати з собою. Після відвідування храму всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ми запрошуємо наших гостей, незалежно від віку, до інтерактивної частини. Діти, дорослі та люди похилого віку можуть взяти участь у майстер-класі з розпису ікон на склі, дізнаються про тутешні традиційні стави, народні костюми, адже зв’язок людини з божественним був завжди. Так вони винайдуть для себе й мотиви, кольори, які мають глибокий символізм.»

У Марамуреші ви також можете обрати проживання в традиційних будинках, які збереглися такими, якими вони були понад 100 років тому. Інтер’єри є специфічними, з блакитними стінами та маленькими дерев’яними вікнами. Їх прикрашають предмети, виготовлені місцевими майстрами. Ці будинки також можна відвідати, вони відкриті для туристів у будь-яку пору року.