Від кіно до активізму
З повідомленням на екрані «Більше квитків – більше любові!» і визнаючи, що в цьому випадку любов дійсно проходить через шлунок, новий фільм, що вийшов у прокат в кінотеатрах Румунії, пропагує усиновлення бездомних собак і пропонує пов'язати продаж квитків з годуванням тварин у притулках.
Ана-Марія Кононовіч і Христина Манта, 24.02.2026, 07:56
З повідомленням на екрані «Більше квитків – більше любові!» і визнаючи, що в цьому випадку любов дійсно проходить через шлунок, новий фільм, що вийшов у прокат в кінотеатрах Румунії, пропагує усиновлення бездомних собак і пропонує пов’язати продаж квитків з годуванням тварин у притулках.
Ми говоримо про «Ефект Пуфі» з Крістіаном Кікі Васілеску, який є режисером, сценаристом і монтажером фільму, та з Габріелою Марін, актрисою, яка грає головну роль у фільмі, продавщицею в зоомагазині.
Крістіан Кікі Васілеску розповів нам про ідеї, що лежали в основі фільму: «Перш за все, тому що я вважаю, що фільми повинні мати позитивний посил, так як всі американські фільми мають позитивний посил. І позитивний посил, який я знайшов, полягає в тому, що до тварин потрібно ставитися з любов’ю, так як ми хочемо, щоб ставилися до нас. А оскільки це фільм до Дня Святого Валентина, він пропонує рішення для тих, хто сором’язливий і не знає, як підійти до когось. З власного досвіду я виявив, що найкращим способом розтопити лід є наявність собаки. Під час прогулянки можна познайомитися з усім районом. І фільм «Ефект Пуфі» також містить секрет, про який деякі люди навіть не уявляють, що їм потрібно знати, а саме: не кожна собака є хорошим магнітом для залучення когось. Тобто, на перший погляд, всі цуценята можуть бути хорошими для того, щоб заводити розмову з людьми, але не всі вони виконують свою роботу, щоб знайти вам пару. Це комічна передумова фільму, і я зняв і написав цей фільм, будучи впевненим, що, маючи собаку і кота, а собаку, якого я мав, теж звали Пуфі, я дуже добре знав, як написати історію, щоб працювати з непрофесійними чотириногими акторами. Оскільки вони не були дресировані, це були тварини з притулку, які були дуже симпатичними, але не були такими собаками, як у фільмі «Бетховен» або в інших суперпродукціях, де є три-чотири дресировані собаки, які вміють виконувати команди з точністю до міліметра.»
Габріела Марін підготувала потенційних глядачів: «Слід знати, що це комедія, люди можуть розважитися, але вони також можуть зробити соціальний внесок, оскільки за кожен придбаний квиток безпритульні собаки з притулків отримують миску корму. Отже, ефект Пуфі — це насамперед соціальний ефект. А потім є ще й комічний ефект Пуфі. Ми хочемо просувати ідею усиновлення, ідею усиновити бездомного собаку, а не купувати домашню тварину. Це одна з тем фільму, і, оскільки ми перебуваємо в місяці закоханих, акцент робиться і на цьому, на ідеї, що любов може змінити життя не тільки людей, але й собак та інших домашніх тварин».
І хоча фільм називається «Ефект Пуфі», це міська комедія, в якій діють люди, а не тварини, які є лише приводом для розвитку сюжету, розповів нам Крістіан Кікі Васілеску і додав: «Сценарій був дуже добре організований, і потім ми підготувалися до зйомок, ми знімали весь час трьома камерами, з логістичної точки зору це було викликом, тому що ми знали, що собака, яка у нас була на знімальному майданчику, буде реагувати тільки один раз протягом 15 секунд, і якщо ти не встигнеш зафіксувати цю реакцію, то більше її не буде, вона не повторить її вдруге. І все ж нам це вдалося. Під час зйомок, наприклад, у парку Чішміджіу, оскільки ми говоримо про усиновлення собак у фіналі, ми навіть врятували двох собак, які загубилися; один повернувся до своєї родини, а інший потрапив до прийомної сім’ї, і у нас є партнери, які допомагають нам у соціальній кампанії, так що за кожен квиток, який ми продаємо на цей фільм, ми можемо пожертвувати корм для безпритульних тварин. Є кілька притулків у країні, які нас підтримують, і врешті-решт, якщо ви підете на «Ефект Пуфі», починаючи з 6 лютого, ви не тільки розважитеся, але й зробите добру справу!»
Ми також дізналися, що у зйомках взяли участь 11 чотириногих, а також що у фільмі з’являється оповідачка Ірина-Маргарита Ністор, яка грає саму себе, створюючи атмосферу фільму та роблячи кумедні та самоіронічні коментарі протягом усього фільму.
Габріела Марін доповнила: «Всі собаки-актори або були врятовані і вже знайшли собі сім’ї, або були з притулків, і до закінчення зйомок вони знайшли сім’ї, які їх усиновили. У фільмі немає жодного дресированого собаки, жодного професійного собаки-актора. Ця кампанія відбулася завдяки тому, що Крістіна Йордаке, продюсерка фільму, має тісні стосунки з притулками, вона вже багато років рятує бездомних тварин, врятувала вже десятки тварин і знайшла їм сім’ї за кордоном, а також їй вдалося налагодити партнерські відносини з деякими компаніями, завдяки чому частина доходів від фільму може бути спрямована на собак з притулків. Саме тому вона і захотіла зняти цей фільм, щоб допомогти безпритульним собакам».
З 6 лютого в кінотеатрах країни демонструється фільм про емпатію, про усиновлення безпритульної тварини та про любов у всіх її проявах, але з гумором!
