ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Дорогоцінні хранителі добруджанського фольклору

Ансамбль «Доброджанка» Будинку культури Суліна був заснований у 2010 році і складається з молодих любителів фольклору, які цінують народні танці з Добруджі та інших частин країни.

У Радівцях стартував новий румунсько-український освітній проєкт
У Радівцях стартував новий румунсько-український освітній проєкт

, 21.05.2024, 10:39

Ансамбль «Доброджанка» Будинку культури Суліна був заснований у 2010 році і складається з молодих любителів фольклору, які з великою енергією та ентузіазмом цінують народні танці з Добруджі, а також з інших частин країни. Швидкими і точними кроками і різноманітною хореографією цей ансамбль наповнює серця глядачів радістю, тому що він виражає здоров’я і бадьорість, а також вдячність за традиційні цінності, що все частіше зустрічається серед молодого покоління. Тим більше приємно бачити, як юнаки та дівчата у віці 13-19 років із задоволенням займаються цим  танцем.

Флорентіна Дунаєв, культурний референт Будинку культури міста Суліна розповіла про дітей, які входять до складу ансамблю «Доброджанка»: «Діти приходять до Будинку культури приблизно від 3-4 років, ми починаємо з маленьких танців, легких, з маленьких ігор, і вони поступово доходять до найбільшого ансамблю- “Доброджанка”. Тут хореографія трохи складніша. Хореографію робить майстер-хореограф Роман Жора, а я – викладач-координатор, і ми робимо все можливе, щоб показати, що культуру можна творити і в Суліні. Восени буде міжнародний фестиваль, і ми сподіваємося взяти в ньому участь».

19 –річна Андрея Марія поділилася з нами своєю історією: « В ансамблі «Доброджанка», який діє при Будинку культури, я працюю більше 10 років. І що це означає? Все, чесно кажучи, музика, танець, так ми самовиражаємося, звільняємося від стресу. Це досить складно, ми дуже багато працюємо і намагаємося виправляти себе кожен день, але ми докладаємо багато зусиль, але це те, що нам подобається, це те, що ми робимо. І на змаганнях, і під час виступів ми іноді нервуємо, але ми дуже впевнені в собі, тобто ми знаємо, що ми підготувалися, ми намагаємося прагнути якомога вище».

15-річний Сербов Александру Міхаїл із захопленням танцює в цьому ансамблі: «Я виступаю в цьому ансамблі вже близько 5 років. У Будинку культури в Суліні я займаюся більше 10 років. Для мене танець – це пристрасть і це означає все. Крім того, на змаганнях, я думаю, що у всіх нас є емоції. Але як тільки починається музика, ти позбуваєшся всіх емоцій і опиняєшся у своєму власному світі».

На запитання, чим би вони хотіли займатися в майбутньому, ці молоді ентузіасти відповіли, що не уявляють свого майбутнього життя без танцю: Сербов Александру Міхаїл: «Чим би я не займався, танець завжди буде частиною мене, і куди б я не пішов, я хочу танцювати».

Піоара Андрея Марія: «Зараз я навчаюся в університеті, у Військово-морській академії, але, як сказав мій колега, мій партнер по цьому в ансамблі, я буду танцювати незалежно від того, скільки мені буде років, я хочу, щоб частина мене залишилася там».

А оскільки відомо, що дівчата частіше цікавляться танцями, ніж хлопці, ми поцікавилися у юних танцюристів, чому вони обрали саме танці, а ні якиїсь спорт. Сербов Александру Міхаїл відповів: «Я дуже люблю рухатися, і в танцях я знайшов себе, це запалило любов в моєму серці» А Піоара Андрея Марія додала: «Можна сказати, що це все ж таки вид спорту, який до того ж набагато веселіший, командний і гармонійний».

Завдяки таланту та наполегливості учасників ансамбль став відомим після участі у різноманітних фольклорних фестивалях. Головною метою колективу є популяризація традиційних танців, адже молоді артисти є любителями краси та гармонії. Протягом багатьох років, завдяки красі та жвавості танців, завдяки особливій сценічній присутності, ансамбль запрошували на різні фестивалі в країні, де він здобув багато нагород та відзнак. Найвизначніші з них: Трофей фестивалю національних меншин на фестивалі «Serbările Deltei» (Суліна, 2017), Перша премія, секція етнічного танцю, на фестивалі «Lina Chiralina» (Бреїла, 2018); Приз за кращу хореографічну музичну виставу на фестивалі «Serbările Deltei» (Суліна, 2019).

Що стосується майбутніх планів, то до Міжнародного фестивалю восени ми вже знаємо про два виступи: у травні на рибному фестивалі у місцевості Малюк та в червні на фестивалі-конкурсі національних меншин «Serbările Deltei». Але запрошення до участі в різних заходах надходять, і члени ансамблю без вагань приймають їх!

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Неповторна Румунія Вівторок, 31 Березня 2026

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу

Басейн Гацегу є одним із найважливіших місць у Європі для вивчення динозаврів...

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Румунка слідами Нансена
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Березня 2026

Румунка слідами Нансена

Багатонаціональна експедиція з дослідження полярних регіонів дійшла до Арктики...

Румунка слідами Нансена
Марарони (foto: Mariana Chirita/ RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Березня 2026

Традиції зі смаком

Спіралки, макарони, локшина-гнізда або лешкуце та інші назви, що походять з...

Традиції зі смаком
Публічні виступи та самопізнання з Аліс Ніколає
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Березня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань...

Публічні виступи та самопізнання
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Березня 2026

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні

Участь Румунії в конкурсах з готельного бізнесу (HoReCa) зазнала значного розвитку в...

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Лютого 2026

Від кіно до активізму

З повідомленням на екрані «Більше квитків – більше любові!» і визнаючи, що в...

Від кіно до активізму
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Лютого 2026

Мовою кажанів

Попри поширені повір’я, що кажани завдають шкоди, заплутуються у волоссі людей...

Мовою кажанів
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Лютого 2026

Фізика. Магія. Прогрес  

Європейська організація з ядерних досліджень у Швейцарії, відома як CERN, має у...

Фізика. Магія. Прогрес  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company