На велосипеді по Бухаресту
В Бухарестських парках зявилися велосипеди усіляких розмірів і майже для будь-якого віку, які можна взяти на дві години на основі посвідчення особи.
Василь Каптару, 04.09.2012, 13:59
Пройшло вже декілька років відколи велосипед, здається, став найкращим другом людини. Зросло число тих, які надають перевагу педалюванню до роботи впродовж 15 хвилин, аніж стоянню в пробках по 40 хвилин. В Бухарестських парках з’явилися велосипеди усіляких розмірів і майже для будь-якого віку, які можна взяти на дві години на основі посвідчення особи. З’явилася і громада велосипедистів з Бухареста, які закликають до екологічного ставлення такими закликами як: «Крути педалі для себе і для Бухареста: настав час повернути нам наше місто!»
Відовідальною за появу велосипедів у бухарестських парках є Асоціація «Green Revolution», яка є ініціатором цієї ідеї в нашій країні. Корнел Белчуг, директор програм асоціації, розповість, звідки їм прийшла ця ідея: «Ідея не є новою чи новаторською, а звичайною. Велосипед повинен бути альтернативним засобом пересування в будь-якій міській агломерації. І, звичайно ж, так як Бухарест, будучи містом, найбільше постраждало від міського руху, було природним розпочати звідси, але ми присутні з проектами безкоштовного прокату велосипедів в Яссах, Клуж-Напоці, Тімішоарі, скоро ми будемо і в Сібіу та Констанці. Ми спробувати прийти з цим проектом у всі великі міста країни, так що можемо сказати, що за декілька років велосипед займе належне йому місце, а саме серед засобів пересування, які можна використовувати щодня. В Бухаресті ми розпочали проект три роки тому, розпочали меншою кількістю велосипедів, пізніше розширилися і зараз ми є в кожному великому парку міста. А ще ми почали робити проекти для студентів, ми забезпечили безкоштовними велосипедами й університетські містечка та місця поблизу великих компаній, щоб велосипедами змогли користуватися і люди, які працюють в офісах».
У перші два роки функціонування з проектом «Ivelo» асоціації вдалося зібрати понад півмільйона користувачів. Бачучи, що з’явилося все більше велосипедистів, мерії взялися обладнувати спеціальні доріжки для велосипедів. Хоча в Бухаресті траси це досить обмежені, подивімося, все-таки, де ми можемо покататися. З пропозицією приходить Корнел Белчуг: «Я б порадив усім прийти до парку Херестриу, вхід Шарль де Голль, зі сторони телебачення, звідти вони зможуть покататися алеями парку. Парк Херестриу дуже великий, має гарні алеї та доріжки для велосипедів. А якщо вони хотять виїхати з парку, то можуть податися бульваром Авіаторілор, Статуя Авіаторілор, Каля Вікторієй, П’яца Вікторієй, П’яца Романа, Універсітате, старий центр або навіть можуть поїхати ще далі до парку Тінеретулуй чи парку Ізвор. Повертаючись, вони можуть поїхати знову по вулиці Кісельова, Тріумфальній арці. Є маршрути з гарно відмежованими велосипедними доріжками, ними легко користуватися. Я раджу користуватися велосипедом у північній зоні та центрі столиці, де інфраструктурта дозволяє користуватися велосипедом і не зовсім освідченим велосипедистам».
Скористалася і я пропозицією відкрити для себе Бухарест на велосипеді і залишила за спиною парк Херестриу, легко педалюючи по бульвару Кісельова, обрамленому колишніми дворянськими садибами, багато з яких були відремонтовані, щоб відродити красу колишнього бульвару. Спереду — Тріумфальна арка, відкрита для відвідування, а перехожі зібралися довкола неї, щоб насолодитися панорамою з його платформи. Недалеко дві імпозантні споруди чекають своїх гостей: справа — Музей румунського селянина, де історія має сімейний характер, нагадуючи про бабусину хату в селі, а зліва — Музей геології, який ховає мінералогічні та палеонтологічні скарби Румунії. На П’яца Вікторієй — Національний музей природознавства «Ґріґоре Антіпа» в модернізованому варіанті, який примушує тебе коливатися між бажанням насолоджуватися і далі прогулянкою на двох колесах чи досвідом провокуючого музею.
Навіть якщо ми вирішимо поїхати далі, прямуючи велосипедною доріжкою, яка веде нас через переповнену площу, не залишаємося далеко від культурних спокус. Навпаки, я б сказала так: якщо ми трішки звернемо з дороги і в’їдемо на Каля Вікторієй, то можемо відвідати Музей «Джордже Енеску», колишній палац Кантакузіно чи трішки далі Музей кераміки та скла, тематика якого підкреслює артистичні достоїнства обробки глини, починаючи з посуду для щоденного використання і завершуючи артистичними виробами зі скла та фарфору. Якщо залишимося на велосипедній доріжці, за найкоротший час доїдемо до Універсітате, де було б шкода прогавити саме історичний центр.
Якщо ви насолодилися бодай частиною цих спокус, це означає, що ви повинні дуже швидко педалювати назад, щоб здати велосипед, тому що ви перевищите 2 години прокату. Все-одно, якщо вам сподобалося — ви неодмінно повторите цей досвід. (Ана-Марія Кононович, Людмила Дорош)
