Міжнародний книжковий салон Bookfest
Майже один мільйон томів, у тому числі кілька тисяч нових назв запропонував публіці IX-ий Міжнародний книжковий салон Bookfest, який пройшов наприкінці травня у Бухаресті у виставочному комплексі Ромекспо.
Monica Chiorpec, 26.07.2014, 09:41
Майже один мільйон томів, у тому числі кілька тисяч нових назв запропонував публіці IX-ий Міжнародний книжковий салон Bookfest, який пройшов наприкінці травня у Бухаресті у виставочному комплексі Ромекспо. Крім різноманітньої літературної пропозиції, у рамках Салону Bookfest мали місце майже 300 культурних заходів, серед яких презентації книг, літературні дебати, круглі столи, семінари, покази фільмів, автограф-сесії, відкриті дискусії з видатними та популярними письменниками сучасності.
Цікавою подією книжкового салону була зустріч з відомою поетесою, прозаїком, та перекладачем Норою Юга, яка ствердила: “На мою думку, я єдина, яка залишилася серед письменників, які особисто знали поетес, які вже не знаходяться з нами. Було відзначино 100-річчя від дня народження поетеси Марії Бенуш, про яку я неодноразово говорила на різних культурних заходах. На книжковому ярмарку Санда Голопенція подарувала мені книгу “Наше життя”, в якій розповідає про її мати Штефанію Голопенціу, яка була моєю вчителькою румунської мови у ліцеї імені Юлії Хашдеу, яку я дуже любила та завдяки якій, у велекій мірі, я стала поетесою.”
Марія Бенуш дебютувала в 1937 році з книгою віршів “Країна дівчат”. Книга одразу ж привернула увагу читачів і літературних критиків, у тому числі видатного літературознавця Джорджа Келінеску, який включив її до “Історії румунської літератури з зародження до наших днів” від 1941 року. Нора Юга: “З Марією Бенуш я познайомилася, коли вона переживала важкі моменти, коли майже ніхто не хотів з нею поговорити. Це було у 1971-1972 роки, відразу після так званої “культурної революції”. Її діти поїхали на Захід, через що Марія Беншу дуже багато постраждала, навіть не можна уявити. Все відбувалося під час комунізму, коли спочатку Марію Бенуш вважали без перебільшення “Еверестом румунської літератури”. Я завжди думала про те, що дуже жахливо впасти з такої висоти до найглибшої глибини. Я думаю, що вона сильно страждала. Коли її було 75 років, я написала статтю у журналі “Роминія літераре”, в якій стверджувала, що єдинна поетеса, яка заслуговує звання “Великої леді румунської поезії” це Марія Бенуш. Тоді, мені дорікали, що я підняла її на цей пєдестал.”
Почесним гостем IX-го Міжнародного книжкового салону “Bookfest”, була Польща. Під гаслом “Куди ідеш, Польщо? До наступного Нобеля”, Польський Інститут підготував для салону “Bookfest 2014” серію заходів, спрямованих на просування польської літератури та зростання інтересу румунської громадськості до сучасних авторів та класиків польської літератури. Чіпріан Мечешару, поет й письменник: “У рамках салону “Bookfest” я презентував дві книги. Перша це антологія Віслави Шимборської. Також відбулась презентація роману “Самотність у мережі” польського автора, якого ми радо зустріли на книжковому ярмарку. Про поетесу Віславу Шимборську не треба багато говорити, оскільки вона стала лауреатом Нобелівської премії в 1996 році. Новизною цієї антології є той факт, що до неї входять й поеми з останніх томів авторки, томи, які показують її силу мови. Є чудова поема про події від 11 вересня 2001 року, інша поезія, яка говорить про расизм. Є вірші про те, що у нас, про те, що ми маємо, про те з чим ми повинні примиритися. У Шимборської завжди існує паралель між людською слабкістю і тихим, непроникнутим та нескінченним всесвітом. Інша представлена книга належить Вишневському, який здійснює компютерні програми, дослідуючи зареєстрований прогрес у галузі хімії. Він почав писати досить пізно, “Самотність у мережі” є його першим романом. Все ж таки, ця книга користується великим успіхом. Лише в Росії, надруковано мілйьон примірниікв цієї книги у 11-му виданні. У Польщі, роман був екранізований. “
У ході Міжнародного книжкового салону “Bookfest” відвідувачі користувалися безкоштовним входом у кіноматограф “Bookfest”, у рамках якого були показані премійовані фільми на міжнародних кінофестивалях, поставлені у розпорядженні Угорським інститутом, Посольством Норвегії, Французьким інститутом та Полським інститутом в Бухаресті.
