Румунія на Лондонському книжковому ярмарку 2024
Через 35 років після Румунської революції Румунський інститут культури відзначив свободу у всіх її творчих формах на новому Лондонському книжковому ярмарку
Коріна Сабеу і Христина Штірбець, 13.04.2024, 08:06
Через 35 років після Румунської революції Румунський інститут культури відзначив свободу у всіх її творчих формах на новому Лондонському книжковому ярмарку. Під девізом “Голоси свободи”, участь Румунії в цьогорічному Лондонському книжковому ярмарку – одному з найбільших заходів, присвячених літературним професіоналам – була присвячена всім поколінням місцевих письменників, які творили в умовах повної свободи слова. Румунський інститут культури підготував програму заходів, що включала презентації книг, конференції та виступи спікерів, які відбулися на стенді інституту на ярмарку, а також у приміщенні інституту в Лондоні, бібліотеці Барбікан і Конвей-холі.
Елі Бедіке, координаторка та ініціаторка колекції сучасної румунської літератури видавничої групи Nemira, розповіла нам про свою участь у Лондонському книжковому ярмарку з точки зору видавця: «Звичайно, такий ярмарок доступний і для публіки, але це не продаж книг. Це не такий ярмарок, як у Румунії, де відбувається багато подій і презентацій, це подія переважно для літературних агентів, видавців, культурних менеджерів і перекладачів, літературного нетворкінгу, але також і комерційна. Для мене та моїх колег по цій індустрії це важливий ярмарок, другий за важливістю у світі після Франкфуртського. Саме тому вони також мають певне стратегічне розташування, адже саме навесні та восени зазвичай купуються права на переклад. Повертаючись до присутності Румунії на цьому ярмарку, деякі заходи відбулися в приміщенні Румунського інституту культури в Лондоні, а два інших – у бібліотеках, у чудових місцях. Були присутні румунські письменники, літературні критики, культурні менеджери, які взяли участь у дуже цікавих дискусіях. Також були представлені деякі нещодавні переклади з румунської на англійську мову. І під час цих заходів знову виникла дискусія про те, що лише 3% англосаксонського книжкового ринку представлено перекладами. Я кажу це, щоб зрозуміти, наскільки важко видавцям намагатися знайти видавництва для румунських письменників у цій сфері, де англійська мова домінує на книжковому ринку. У мене було кілька зустрічей у Лондоні з перекладачами, видавцями та агентами, які дійсно зацікавлені в тому, що пишуть румунські письменники. Мало хто знає, що, як правило, видавничі плани, які складаються в цій галузі, спрямовані на дуже невелику кількість письменників зі Сходу, іноді лише на одного за видавничий рік. І тоді ідея полягає в тому, що ви повинні спробувати переконати видавця, перекладача або агента, що цей східноєвропейський письменник заслуговує на те, щоб він був з Румунії.»
Участь у цьогорічному Лондонському книжковому ярмарку відкрилася заходом, присвяченим письменницям з Румунії та Велико-Британії. Однією з письменниць, яка взяла участь у дискусії, була Елена Вледеряну, ініціаторка та координаторка премії “Софія Недежде”, що присуджується сучасним румунським жінкам-письменницям. Елена Вледеряну ствердила: «Однією з письменниць, яка брала участь у цій дискусії, була письменниця Аліна Пуркару. Аліна Пуркару також є координатором, разом з Паулою Ерізану, тритомної антології “Століття румунської поезії, написаної жінками”, виданої видавництвом Cartier. Це дуже важлива антологія, тому що Аліна і Паула зібрали століття румунської поезії, відібравши і представивши сучасним читачам жінок-письменниць, яких багато хто навіть не знає. Дві дуже цікаві письменниці та філософи з Великої Британії, Сюзанна Ліпскомб та Ханна Давсон, які мають багатий творчий доробок та є докторами філософії, також взяли участь у цій дискусії. Сюзанна Ліпскомб є фахівцем з історії і нещодавно ініціювала премію, яка пропонується за нон-фікшн літературу і є додатком премії, яка присуджується у Великобританії за художню літературу. Під час дебатів, організованих Румунським інститутом культури в Лондоні, Сюзанна Ліпскомб розповіла, що ідея премії виникла коли вона помітила, що в академічних колах здебільшого згадуються тексти та дослідження, написані чоловіками. Вона подумала, що це був би гарний спосіб привернути увагу до цих нехудожніх текстів, написаних жінками, і саме тому вона ініціювала премію, яка цього року буде вручена вперше. У свою чергу Ханна Давсон, фахівець з філософії мови, нещодавно опублікувала у видавництві Penguin антологію під назвою “ The Penguin Book of Feminist Writing” (“Книга феміністичного письменства”). Щоб укласти цю антологію, Давсон проаналізувала щонайменше 100 років літератури, написаної жінками. Її передусім цікавив пошук тих невідомих текстів, які торкаються феміністичної тематики. І вона була здивована, знайшовши дуже старі тексти, тексти, яким навіть більше 100 років, які дуже сучасно піднімають феміністичні теми, такі як рівність, право на освіту, соціальний статус жінок, відносини, які жінки мають у сім’ї, а також у суспільстві.»
Меделіна Кеуняк, Ліліана Коробка, Космін Перца, Флорентін Попа, Марія Стадницька, Матей Вішнєк, Маріус Ківу, Богдан Крецу, Алекс Чіорогар і Сьюзен Кертіс, Юліан Морарь, Габі Рей і Мілена Делева доповнюють список учасників, присутніх на заходах, організованих Румунським інститутом культури під час Лондонського книжкового ярмарку.
