ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

“Соляріс” режисерки Ілінки Стіхі – в офіційному конкурсі на Prix Italia 2022

Дві вистави Національного радіотеатру- «60-ті роки» Еми Стере у постановці Міхні Келару та «Соляріс» Станіслава Лема в вільній адаптації та постановці Ілінки Стіхі, взяли участь у розділі «Радіодрами» офіційної програми Prix ​​Italia...

“Соляріс” режисерки Ілінки Стіхі – в офіційному конкурсі на Prix Italia 2022
“Соляріс” режисерки Ілінки Стіхі – в офіційному конкурсі на Prix Italia 2022

, 08.10.2022, 06:20

Дві вистави Національного
радіотеатру- «60-ті роки» Еми Стере у постановці Міхні Келару та «Соляріс»
Станіслава Лема в вільній адаптації та постановці Ілінки Стіхі, взяли участь у
розділі «Радіодрами» офіційної програми Prix ​​Italia, одного з найдавніших і
найпрестижніших міжнародних фестивалів-конкурсів у сфері радіо, телебачення та
інтернету. Цього року 74-й конкурс Prix Italia відбувся в м. Барі з 4 по 8
жовтня. Організатори повідомили, що на конкурс надійшла рекордна кількість -
321 продукція у трьох категоріях – «Радіо», «Телебачення» та «Інтернет» – з
яких 94 – у категорії «Радіо».




Радіовистави,
включені до офіційної програми конкурсу надійшли від 83 суспільних радіостанцій
у 50 країнах світу. Ілінка Стіхі, авторка радіовистави «Соляріс» за романом Станіслава
Лема, є гостею нашої студії. Вона вивчала кінорежисуру в бухарестській Академії
театру та кіно, а з 2005 року є режисеркою на Румунському радіо. У 2013 році
разом з Атілою Візауером, головним редактором редакції «Театр» румунської
суспільної радіостанції та звукорежисером Міхнею Келару, вона ініціювала перший
у Румунії Міжнародний радіофестиваль «Grand Prix Nova». До тепер Ілінка Стіхі
отримала 7 міжнародних нагород за свої постановки та премію Національної спілки
театральних діячів Румунії за найкращу радіовиставу 2013 року. Крім цього вона
була членом журі Нью-Йоркського міжнародного радіофестивалю у 2013 році, а наступного
року президентом журі Фестивалю радіотеатру Prix Marulić у Хорватії.




«Режисерка-авторка
сценаріїв, вона детально і повністю продумує свої звукові вистави, будуючи все
від сценарію до кінцевої обробки звуку, в глибині звукових шарів. Часто
літературні джерела використовуються нею як привід для звукової інтерпретації,
яка зберігає оригінальну тему, але виходить за рамки оригінального тексту, як частина
комплексної звукової архітектури», – зазначає критикиня Оана Крістя Григореску.




Обираючи теми для
своїх радіопостановок, Ілінка Стіхі враховує актуальність тем. «Соляріс
став для зустріччю, на яку я не відважувалася сподіватися. Звичайно, всі знають
шедевр Андрія Тарковського, фільм «Соляріс». Багато хто прочитав роман
Станіслава Лема, який відзначається вражаючою складністю і розповідає,
насамперед, про людський стан, хоча це наукова фантастика. Треба сказати, що
деякий час я не наважувалася йти цим шляхом, оскільки дуже важко запропонувати
власну версію, коли великі митці вже висловлювалися щодо цієї історії. Але отримавши
таку пропозицію від Польського Інституту через продюсерку Оану Крістю
Григореску, я подумала, що це запрошення є своєрідним знаком і прийняла рішення
спробувати свої сили. І можу сказати, що, справді, зустріч, або краще сказати повторна
зустріч з Солярісом після складного досвіду пандемії, який всім нам
довелось пережити, справила на мене великий вплив. Для мене Соляріс
– це історія усамітнення, тому що йдеться про людей, які застрягли на космічній
станції, застрягли в нелюдському всесвіті, які змушені розмірковувати про свій
стан. Так чи інакше, майже два роки ми перебували у певною мірою схожій
ситуації, тому мені здавалося дуже важливим задуматися над тим, що ми пережили
в цей період, спробувати відкрити поза історичним змістом сенс, який ця пандемія
залишила в нашому житті. З цією думкою я взялася за Соляріс і
спробувала створити вільну адаптацію, в якій дозволила собі написати власну
інтерпретацію. Сучасну інтерпретацію, яка є характерною для наших днів, поза
багатим змістом та абсолютно вражаючими описами роману, декілька з яких я
процитувала у радіовиставі. Так сформувався проєкт Соляріс, який потім
чудово розвинувся завдяки співпраці з композитором Крістіаном Лолею, автором
музики, та звукорежисером Томом Бриндушем. Разом із Саброю Дайчі я переклала уривки
з роману, тому що переклад румунською мовою, зроблений у 90-х роках, має старий
відтінок, з огляду на те, що за останні двадцять років технологія зазнала надзвичайного
розвитку. Сподіваюся, що окреслений нами всесвіт є не лише цілісним, але й виразним
для періоду, в якому ми живемо. Я хотіла би зазначити, що ми продумали виставу таким
чином, щоб вона була зрозумілою й для тих, хто не знає тексту Станіслава Лема, щоб
зрозуміти і відчути запропоновану мною адаптацію не потрібно обов’язково читати
Соляріс.»




У розмові з Ілінкою
Стіхі ми торкнулися й важливості відбору до конкурсної програми Prix Italia. «Prix Italia- найдавніший радіофестиваль в
Європі та в світі, тому що Європа має найдавнішу традицію в мистецтві звукового
виконання. Очевидно, це величезна честь і величезна радість бути в колі колег з
усього світу, які представляють найцікавіші твори, обмінюватися досвідом, почути
один одного. Велику радість ці фестивалі приносять нам, тим, хто захоплений
радіотеатром, завдяки можливості послухати наші твори та мати колегіальний обмін ідей і
поглядів у час, коли звукове мистецтво переживає ренесанс по всій Європі. Ми
всі знаємо, що подкасти та все, що означає звук, мають рекордну аудиторію в
Інтернеті і тоді кожен з нас шукає нові, більш цікаві форми спілкування зі
слухачами.»


Радіовистави «60-ті
роки» Еми Стере у постановці Міхні Келару та «Соляріс» Станіслава Лема в
вільній адаптації та постановці Ілінки Стіхі, можна прослухати на платформі
e-teatru.ro, яка містить багатий архів радіопродукцій, створених Румунським Радіо.




Актриса Доріна Лазер / Фото: Agerpres
Світ культури Субота, 12 Вересня 2026

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі

Актриса Доріна Лазер отримала премію за видатні досягнення у кар’єрі на церемонії вручення премій Гопо 2026. Ця нагорода відзначає акторський шлях, що…

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі
Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 05 Вересня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією «Транзит» у партнерстві з MODEM — Дебреценським центром сучасного мистецтва та…

Програма «Культиватори життя»
Фільм Катане
Світ культури Субота, 29 Серпня 2026

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно

Після успішного міжнародного туру, світової прем'єри на IFFI Goa/ Міжнародному кінофестивалі в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну …

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Фільм "Нічні метелики"
Світ культури Субота, 22 Серпня 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні метелики», дебютний фільм Андрія Реуцу, пропонує інтимний погляд на її …

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
Світ культури Субота, 15 Серпня 2026

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Документальний фільм «Світле майбутнє», знятий режисеркою Андрою МакМастерс та спродюсований Монікою Лазурян-Горган, який мав свою світову прем’єру на…

«Світле майбутнє» — архів колективної історії
Світ культури Субота, 08 Серпня 2026

Кизим – між традицією і свободою

«Кизим», новий фільм Раду Поткоави, вперше демонструє на екрані історію, натхненну татарською громадою в Румунії. Знятий за сценарієм, підписаним Еліа…

Кизим – між традицією і свободою
Світ культури Субота, 01 Серпня 2026

Gipsy Queen – ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в культурі», побудувала свою кар’єру на перетині соціального театру, кіно та кул…

Gipsy Queen – ідентичність і мужність
Світ культури Субота, 25 Липня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною справжньої війни. З цієї, на перший погляд, простої передумови народ…

«Межа» – між реалізмом і гумором

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company