ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

10 лютого виповнилося 625 років від першої писемної згадки про Сучаву

Сучава, одне з найстаріших і найбільш важливих міських поселень середньовічного Молдовського князівства, є першою офіційно зафіксованою столицею Молдови, центром якої була протягом двох століть.

10 лютого виповнилося 625 років від першої писемної згадки про Сучаву
10 лютого виповнилося 625 років від першої писемної згадки про Сучаву

, 11.02.2013, 02:00


Сучава є одним з найстаріших і найбільш важливих міських поселень середньовічного Молдовського князівства є, першою офіційно зафіксованою столицею Молдови, офіційним центром якої була протягом двох століть. Розташоване на крайній півночі сучасної Румунії, місто розвинулося на шляху розширення середньовічного Угорського королівства в напрямку на північ від Карпат.




Створення міста має безпосередній зв’язок з виникненням середньовічної держави Молдова. У середині XIV-го століття, румуни з Мараморощини, на чолі з місцевим лідером Драгошем, отримали наказ від угорського короля Людовика I-го захистити буферну територію Молдову від татарської загрози зі сходу.



Таким чином після консолідації Молдовського князівства упродовж останньої чверті XIV-го століття Сучава стала княжою резиденцією Петра I Мушата (1375-1391 рр.) і залишилася столицею князівства протягом двохсот років.




Є дві версії щодо походження назви міста. Одна із версій така. Літописець Семен Диякон, який написав в XVІІ столітті “Літопис Молдови до Арона Воде”, в якому він цитує Григорія Урекє, розповідав, що в Сучаві оселилися кожухарі з Угорщини. В угорській мові “кожух” означає szücs (вимовляється суч). Отож назва міста є результатом поєднання угорського слова суч та румунського суфіксу – ява, і означало ” кушнірська майстерня”. За іншою версією назва міста походить від поєднання назви дерева бузини [румунською “сок”] зі словянським суфіксом -ва, тобто бузиновий ліс.



Про середньовічну Сучаву в наші нагадують дві фортеці, навколо яких розвинулося місто. Перша фортеця, яку називають Шкея або Західна фортеця Сучави, знаходиться на північний захід від міста. Вона розташована на пагорбі заввишки 384 метрів, на висоті 80 метрів над рівнем моря і була складовою оборонних споруд, побудованих князем Петром І Мушатом в кінці XIV-го століття. У часи господаря Александра Доброго, на початку XV-го століття, фортеця була занедбана. В даний час руїни фортеці є важливим археологічним обєктом і представляють особливий інтерес для істориків і просто любителів історії. Так само вони були включені до Списку памяток історії повіту Сучава.



Друга фортеця — Тронна фортеця Сучави, розташована на схід від міста, на пагорбі заввишки 70 метрів. І ця фортеця була побудована в кінці XIV століття молдовським господарем Петром I Мушатом, але на відміну від першої була збережена і розбудована його наступниками. Ця кріпость була місцем коронації молдовських господарів. У XV столітті вона була істотно зміцнена молдовським господарем Штефаном Великим.




Проте в XVII столітті, а саме в 1675 році за наказом турків господар Думітрашку Кантакузино зруйнував фортецю. Турки боялися, що вона може бути використана проти них молдовськими господарями, які не хотіли підпорядковуватися Османській імперії або польською армією. Кажуть, що її заповнили гарматним порохом та підірвали, але стіни витримали. Потім покликали грецького фахівця, який констатував, що розчин, що з’єднував каміння і цеглини являв собою суміш вапна та піску, і велів наповнити фортецю дровами та підпалити їх. Фортеця згоріла, мури звалились і тому мало що залишилось від колишньої оборонної споруди.



Про неї забули до того часу, коли її побачив австрійський архітектор Карл Адам Ромшторфер та розповів імператору про давню фортецю Молдови. Теж він провів тут перші археологічні розкопки в період 1895 — 1904 роки.




Реставрація Сучавської фортеці почалася в другій половині ХХ сторіччя, коли її стіни були частково відбудовані, до рівня, що дозволяв уникнути подальшу руйнацію оборонної споруди. Біла демаркаційна лінія, яку можна побачити на стінах старої фортеці зараз відмежовує колишнб основу від відбудованих стін. І Тронна фортеця включена до Списку історичних памяток Сучавського повіту. В даний час Тронна фортеця знаходиться на реставрації.






Отже понад двісті років, у XV — XVI століттях, Сучава займала центральне місце в історії Молдовського князівства, будучи найбільш важливим торговим центром того часу. Піку своєї могутності місто досягло в часи великого господаря і полководця Штефана Великого (1457-1504 рр.), який укріпив та розширив фортецю, побудував Господарський двір та інші будівлі в місті, піклуючись і про економічний та культурний розвиток Сучави.




У 1775 році взамін на позицію нейтралітету під час військового конфлікту між Росією і Туреччиною (1768-1774 рр.), Австрія отримала частину молдовської території в тому числі й місто Сучаву. Протягом півтори століття ця територія входила до складу Австро-угорської імперії, отримавши назву Буковина. Сучава була другим за величиною і важливістю буковинським містом після Чернівців.






Зараз місто є центром Сучавського повіту і його населення становить приблизно 86 тисяч осіб. Слід відзначити, що в Сучаві народився Петро Могила, а професор Костянтин Мандичевський у 1884-1893 рр. працював вчителем у Сучавському ліцей де читав історію та німецьку мову. І теж у Сучаві певний час мешкала з родиною видатна буковинська письменниця Ольга Кобилянська.

Національний собор
Сторінки історії Понеділок, 10 Листопада 2025

Національний собор

Модернізація румунського суспільства, що почалася у XIX столітті, досягла в...

Національний собор
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 03 Листопада 2025

Румуни в хроніці Георгія Бранковича

Серед джерел, які стосуються середньовічних румунських територій, є праці...

Румуни в хроніці Георгія Бранковича
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 27 Жовтня 2025

Публікації, заборонені в комуністичній Румунії

Комуністичний режим у Румунії був встановлений 6 березня 1945 року за підтримки...

Публікації, заборонені в комуністичній Румунії
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 20 Жовтня 2025

Бібліотека Румунської академії між 1948 і 1989 роками

Бібліотека Румунської академії, яка налічує понад 14 мільйонів примірників,...

Бібліотека Румунської академії між 1948 і 1989 роками
Сторінки історії Понеділок, 13 Жовтня 2025

Румуни на півострові Істрія

Не всі румуни живуть у Румунії, так само як і інші народи не живуть повністю у...

Румуни на півострові Істрія
Сторінки історії Понеділок, 06 Жовтня 2025

З історії румунської жандармерії

Румунська держава почала створювати свої силові структури з середини XIX...

З історії румунської жандармерії
Сторінки історії Понеділок, 29 Вересня 2025

Реабілітація Лукреція Петрешкану

16 квітня 1954 року адвокат Лукреціу Петрешкану, провідний член Румунської...

Реабілітація Лукреція Петрешкану
Сторінки історії Понеділок, 22 Вересня 2025

КПР поза законом

З початку свого створення Румунська комуністична партія діяла як терористична...

КПР поза законом

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company