Стратегічне зближення Румунії та України: інфраструктура, економіка і спільна безпека
Румунія та Україна продовжують системно розвивати двосторонні відносини, демонструючи послідовний перехід від політичних домовленостей до практичної реалізації спільних ініціатив.
Василь Каптару, 06.05.2026, 08:23
Румунія та Україна продовжують системно розвивати двосторонні відносини, демонструючи послідовний перехід від політичних домовленостей до практичної реалізації спільних ініціатив. Останні події засвідчують, що співпраця між двома державами охоплює дедалі ширший спектр сфер – від економіки, інвестицій, інфраструктури і підтримки бізнесу до цифровізації, кібербезпеки та протидії сучасним гібридним загрозам. Такий багаторівневий підхід формує основу для довгострокового стратегічного партнерства, яке має не лише двостороннє значення, а й впливає на стабільність усього регіону.
Цифровізація та підтримка бізнесу як пріоритет співпраці
Важливим кроком у цьому напрямі стала зустріч міністра економіки, підприємництва, цифровізації та туризму Румунії Амброзіє-Ірінеу Дареу з міністром економіки, довкілля та сільського господарства України Олексієм Соболевим. Участь у переговорах також взяли Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула та заступник українського міністра Олександр Циборт. Центральною темою обговорення стало розвиток стратегічного партнерства між Україною та Румунією, зокрема, розширення співпраці в промисловості, оборонних технологіях, підтримка цифровізації МСП.
«Україна та Румунія посилюють партнерство, як ми і домовлялися у Спільній декларації, яку підписали Президенти України та Румунії Володимир Зеленський та Нікушор Дан 12 березня 2026 року у Бухаресті. Щоб працювати ефективніше, ми відновлюємо роботу спільної міжурядової комісії. Також хочемо поділитися своїм досвідом у цифровізації та підтримці малого і середнього бізнесу з Румунією», – зазначив міністр Олексій Соболев.
Так, українська сторона поділилася досвідом розвитку цифрових сервісів для бізнесу — таких як єЧек, «Пульс» та «Обрій». Розглянули можливість підтримки платформи «Обрій» як цілеспрямованого інструменту для відновлення ринку праці в регіонах, що постраждали від війни.
Окремо було порушено питання участі Румунії в Альянсі стійкості МСП (SME Resilience Alliance) — міжнародній платформі, що координує підтримку малого та середнього бізнесу, зокрема у сферах цифровізації, навчання та перекваліфікації підприємців.
Серед інших напрямів стратегічного партнерства двох країн – транспорт і логістика, сільськогосподарська галузь, прикордонна інфраструктура, енергетика, співпраця в оборонно-промисловому секторі. Українська сторона висловила зацікавленість у залученні румунського бізнесу та капіталу для реалізації важливих інвестиційних проєктів. Також запросила Румунію взяти участь у Міжнародній конференції з питань відновлення України 2026, яка пройде 25-26 червня у польському Гданську, де питання бізнесу та інвестицій стануть центральним елементом конференції. Також передбачається бізнес-ярмарок та B2B-зустрічі.
Нові можливості для експортерів і імпортерів
Переходячи від міжурядового рівня до практичних механізмів економічної взаємодії, варто відзначити, що досягнуті політичні домовленості поступово знаходять своє втілення у фінансовій та банківській сферах. Саме тут формується реальний інструментарій підтримки бізнесу, який дозволяє підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати, мінімізувати ризики та розширювати свою присутність на зовнішніх ринках. У цьому контексті особливого значення набувають ініціативи, що забезпечують доступ до фінансування, страхування експортних операцій та створюють сприятливі умови для двосторонньої торгівлі.
Яскравим прикладом такого підходу стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Exim Banca Românească та українським банком «Південний» у межах пілотного проєкту «Ініціатива експортного кредитування InvestEU». Ця ініціатива, реалізована за підтримки Європейської комісії та Європейського інвестиційного фонду, спрямована на підтримку європейських експортерів, насамперед малих і середніх підприємств.
Згідно з повідомленням румунського банку, після підписання меморандуму румунські експортери отримають фінансовий захист для контрактів, укладених з українськими партнерами. Водночас українські компанії – клієнти Банку «Південний», які імпортують продукцію з Румунії, матимуть доступ до покращених умов оплати.
Фактично ця угода створює рамки співпраці між двома фінансовими установами, спрямовані на стимулювання двосторонньої торгівлі та інвестицій, а також на зміцнення економічних зв’язків між Румунією та Україною.
Виконавчий президент Exim Banca Românească Траян Галалай підкреслив, що протягом останніх років румунські компанії суттєво зміцнили торговельні відносини з партнерами з України, а інтерес до цього ринку залишається високим. «У цьому контексті підписана угода має стратегічне значення. Як румунський банк та експортно-кредитна агенція, ми беремо на себе роль створення стабільної та передбачуваної системи, яка дозволить румунським експортерам реалізовувати міжнародні можливості та залишатися конкурентоспроможними. Завдяки нашим інструментам ми допомагаємо компаніям захищати свої надходження та управляти ризиками міжнародної торгівлі, а можливість переуступки страхових полісів фінансуючим банкам полегшує доступ до фінансування, необхідного для розвитку», – заявив він.
«У 2025 році обсяг платежів наших клієнтів на адресу румунських партнерів вже перевищив 100 млн євро. Підписання цього меморандуму є логічним кроком, спрямованим на масштабування успіху. Ми створюємо умови, за яких взаємодія експортера, імпортера та фінансових інституцій стає максимально прозорою та ефективною. Зацікавлені підприємства можуть звертатися до корпоративних центрів нашого банку для детальної консультації та індивідуального опрацювання кейсів», – зазначив Юрій Воєвода, директор департаменту інвестиційного бізнесу банку «Південний».
Новий фінансовий інструмент дасть змогу українським компаніям – клієнтам «Південного», які імпортують продукцію з Румунії, отримувати вигідні умови фінансування та підтримку через механізми європейських експортно-кредитних агентств. Головними перевагами цієї програми для українських імпортерів є: відтермінування платежів, що означає можливість отримати товар без повної передоплати, не задіюючи обігові кошти підприємства; доступ до товарного кредитування, що дає змогу збільшити період відстрочки розрахунків за імпортними контрактами; індивідуальний підхід, який дозволить отримати кредитні ліміти під конкретні потреби бізнесу.
Exim Banca Românească – єдина румунська банківська установа, яка діє як експортно-кредитна агенція, підтримуючи – на підставі мандата, наданого державою – експорт та міжнародні операції.
Минулого року банк приєднався до механізму гарантування експортних кредитів для України в межах InvestEU – спільної ініціативи Європейської комісії та Європейського інвестиційного фонду.
«Приєднання розширює можливості банку діяти від імені та за рахунок держави для підтримки малих і середніх підприємств, а також компаній сегмента small mid-caps, які експортують до України», – йдеться у заяві установи.
Серед інструментів, які Exim Banca Românească пропонує в межах механізму InvestEU, – поліс страхування ризику зовнішнього дефолту для неринкових ризиків (для експорту з терміном оплати до 2 років); поліс страхування експортних кредитів середньо- та довгострокового періоду (для контрактів із терміном оплати понад 2 роки); а також поліс страхування кредиту покупця – для кредитів строком понад 2 роки, наданих іноземним покупцям з метою придбання товарів і послуг у Румунії.
Exim Banca Românească є одним із провідних банків Румунії зі 100 % румунським капіталом. Банк пропонує корпоративному сегменту широкий спектр продуктів та послуг, що охоплюють весь цикл фінансування, а також транзакційні послуги – фінансування, гарантії, страхування, казначейські продукти, управління готівкою, факторинг і торгове фінансування. Exim Banca Românească має національну мережу, що складається з 82 відділень та 26 бізнес-центрів, останні з яких призначені виключно для корпоративних клієнтів.
Банк «Південний» – один із лідерів фінансового ринку України, вже 32 роки є надійним фінансовим партнером для малого, середнього та великого корпоративного бізнесу, а також приватних клієнтів. Належить до трійки найбільших банків із приватним українським капіталом за розміром активів. За визначенням Національного банку України, «Південний» сім років поспіль входить до категорії системно важливих банків. Спеціалізується на комплексному обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності. Банк представлений у 19 областях України, регіональна мережа налічує 38 відділень.
Регіональна кібербезпека: спільні рішення для спільних загроз
Послідовно розширюючи горизонти співпраці, Румунія та Україна дедалі більше зосереджуються не лише на економічних чи фінансових аспектах, а й на питаннях безпеки, які в сучасних умовах набувають особливої актуальності. З огляду на зростання кіберзагроз та активне використання цифрових технологій у всіх сферах життя, кібербезпека стає одним із ключових напрямів взаємодії між державами. Саме тому розвиток партнерства у цій сфері логічно доповнює економічну та політичну співпрацю, формуючи комплексну систему регіональної стійкості.
У цьому контексті показовими стали навчання «Resilient Trident», які відбулися 27–28 квітня в Бухаресті в межах ініціативи «Кібернетичний альянс за регіональну стійкість». Захід об’єднав представників установ, відповідальних за кібербезпеку в Румунії, Україні та Республіці Молдова, і був спрямований на зміцнення регіональної співпраці в умовах дедалі складніших цифрових загроз. Загалом до навчань долучилися понад 40 організацій із трьох країн. Програма включала стратегічні панельні дискусії, спеціалізовані технічні сесії, командно-штабні навчання, а також кіберзмагання формату CTF із компонентом «live-fire».
Високий рівень заходу підкреслила участь у відкритті радника Президента Румунії з питань національної безпеки Соріна Кирсті, міністра економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Румунії Ірінеу Дареу, послів Великої Британії та України в Румунії, заступника керівника дипломатичної місії США в Бухаресті, а також Радника-посланника Посольства Республіки Молдова в Бухаресті.
Учасники наголосили на важливості практичних форматів співпраці для посилення колективної кібербезпеки регіону.
Директор Національного директорату кібербезпеки Румунії Дан Кимпян підкреслив ефективність взаємодії в межах Кіберальянсу: «Навчання “Resilient Trident” – це яскравий приклад того, що може забезпечити Кібернетичний альянс за регіональну стійкість між Румунією, Україною та Республікою Молдова. Упродовж цих днів наші команди експертів працювали разом у Бухаресті, обмінювалися досвідом, відпрацьовували оперативні завдання та зміцнювали спільні спроможності».
«Кібернетичний альянс регіональної стійкості Україна – Румунія – Молдова – це не просто формат співпраці, а реальне партнерство, покликане спільно протидіяти новим загрозам. Це також чіткий сигнал нашому спільному ворогу: наша справжня сила – в єдності, свободі, демократичних цінностях і готовності підтримувати один одного, адже ми незламні, коли стоїмо разом», – наголосила Наталія Ткачук,секретар Національного координаційного центру кібербезпеки, керівниця профільного департаменту Апарату РНБО України.
Заступник директора Агентства кібербезпеки Республіки Молдова Іон Вінтіле підкреслив важливість партнерства з регіональними та євроатлантичними союзниками для захисту спільного кіберпростору: «Навчання “Resilient Trident” чітко демонструють, що кіберстійкість більше не може розглядатися як ізольована відповідальність окремих держав. Республіка Молдова разом із Румунією та Україною стикається з однаковими загрозами. Агентство кібербезпеки продовжуватиме інвестувати у зміцнення технічних і стратегічних спроможностей, а також у розвиток партнерства з регіональними та євроатлантичними союзниками задля захисту спільного кіберпростору та підтримки європейського курсу нашої країни».
Під час візиту до Бухареста Наталія Ткачук також провела робочу зустріч із міністром економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Румунії Ірінеу Дареу. Міністр високо оцінив досягнення України у сферах цифровізації, кібербезпеки та протидії гібридним загрозам, підкресливши, що формати співпраці, такі як Кібернетичний альянс, дають Румунії можливість вивчати та застосовувати найкращий український досвід.
«Застосування передового досвіду та обмін ноу-хау між Румунією, Україною та Республікою Молдова сприятимуть створенню кібернетичного та інформаційного щита, який дозволить захищати наші країни та зробити вагомий внесок у зміцнення стійкості Європейського Союзу і НАТО», – підкреслив Ірінеу Дареу.
«Разом ми вчимося, разом ми чинимо опір, разом ми захищаємося. Вітаю Національний директорат з кібербезпеки та дякую партнерам з України і Республіки Молдова за це дедалі тісніше й практичніше співробітництво. Ми перебуваємо у стані постійної гібридної війни, спровокованої та підтримуваної Російською Федерацією, і не лише нею. Заперечення цієї реальності вигідне лише тим, хто прагне знищення наших демократій. Саме тому профілактика та підвищення обізнаності як на рівні суспільства, так і інституцій є надзвичайно важливими та нагальними», – додав румунський міністр.
Успішне проведення навчань «Resilient Trident» сприяє досягненню ключових цілей Кібернетичного альянсу за регіональну стійкість: посиленню спроможності протидіяти кібер- та гібридним загрозам шляхом стратегічної координації, обміну досвідом, узгодженого реагування на транскордонні кіберінциденти та взаємної підтримки у захисті демократичних цінностей. Фундамент альянсу було закладено в Києві 20 лютого 2026 року під час підписання тристороннього меморандуму між Україною, Румунією та Республікою Молдова.
Стратегічний інфраструктурний проєкт на кордоні двох країн
Важливим символом практичного зближення Румунії та України стає розвиток прикордонної інфраструктури. Одним із найбільш очікуваних проєктів є відкриття транскордонного мосту через річку Тису, розташованого на околиці міста Сігету-Мармацієй. За словами голови Марамуреської повітової ради Габріеля Зеті, автомобільний рух мостом планується відкрити на початку липня.
Технічний прийом об’єкта вже відбувся на румунській стороні за участі голови Закарпатської обласної військової державної адміністрації Мирослава Білецького. Водночас на українській стороні активно тривають роботи з облаштування під’їзної інфраструктури та митної зони. Завершення цих робіт очікується орієнтовно до середини червня, з можливим перенесенням до початку липня. На першому етапі рух здійснюватиметься по одній смузі в кожному напрямку, а скористатися переходом зможуть як пішоходи, так і легкові автомобілі масою до 3,5 тонн.
За словами Габріеля Зеті йдеться про «масштабний інфраструктурний проєкт вартістю близько 50 мільйонів євро, який охоплює майже кілометр сучасної дороги – від національної траси №18 до самого мосту. Комплекс включає кругове перехрестя, зони прикордонного контролю, паркінги, адміністративні будівлі, сканери та службові приміщення». Сам міст має довжину 264 метри та спроєктований із розрахунком на столітню експлуатацію. Реалізація цього проєкту не лише покращить мобільність населення, а й створить нові можливості для торгівлі, туризму та регіонального розвитку по обидва боки кордону.
Саме інфраструктурні ініціативи такого масштабу створюють основу для ширшого стратегічного партнерства між державами. Вони не лише полегшують фізичне сполучення, а й стимулюють економічну активність, відкриваючи нові перспективи для бізнесу, інвестицій та транскордонної співпраці. Таким чином, розвиток румунсько-українських відносин набуває комплексного характеру, охоплюючи інфраструктуру, економіку, фінанси та безпеку. Послідовна реалізація спільних проєктів та ініціатив свідчить про формування стійкого партнерства, яке не лише відповідає актуальним викликам, а й створює передумови для довгострокової стабільності та розвитку в регіоні.
