Відзначення 175-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску українськими учнями Сучавського повіту

Українські учні Сучавського повіту відзначили 175-ту річницю від дня народження національного поета Румунії Міхая Емінеску та День національної культури.

Христина Штірбець, 30.01.2025, 09:49

День народження видатного румунського поета, прозаїка, драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня, був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося 175 років з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого літературні критики вважають найважливішим поетом у румунській літературі. З нагоди Дня національної культури у Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи.

Українська меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували українські вчителі та учні Сучавського повіту в школах, де викладається українська мова. Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску розповідає про заходи, присвячені 175-й річниці від дня народження видатного румунського поета, які були організовані у коледжі, що носить його ім’я: «День коледжу став святом літератури та мистецтва, об’єднавши учнів, викладачів та гостей у спільному прагненні популяризувати спадщину Емінеску серед молоді. Подія включала різноманітні заходи: поетичні конкурси у двох категоріях – декламування творів поета та власних поезій, інсценізацію поеми «Лучаферул», дебати серед учнів ліцею на тему сучасної ролі Емінеску, а також інтерактивний проєкт «Під небом слів», який спонукав учнів прикрасити приміщення школи написами з поетичними ідеями та творчими роботами. Проєкт «Караван Емінеску» вразив своєю інноваційністю, залучивши громадськість до участі у грі, спрямованій на перевірку знань про життя і творчість поета. Важливою частиною святкувань стала III-а Міжнародна наукова конференція «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску», організована в гібридному форматі за участю представників Сучавського Університету «Штефан чел Маре», Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича, Державного університету Молдови. До заходу також долучилися викладачі закладів-партнерів у різних освітніх проектах між сучавським коледжем та українськими школами, а саме: Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Боянського Ліцею «Лідер», Димківського навчально-виховного комплексу. Ці заходи не лише відзначили видатний внесок Емінеску у світову літературу, але й підкреслили необхідність популяризації його творчості серед нових поколінь. Поглиблення інтересу до літератури та мистецтва сприяє формуванню естетичного смаку, критичного мислення та культурної ідентичності молоді, яка є запорукою збереження духовних цінностей у сучасному світі.»

Делія Мартіняк також брала участь у Міжнародній науковій конференції «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску» з цікавою доповіддю: «Я провела порівняльне дослідження теми природи у Емінеску та у Шевченка. Обидва автори оспівують природу, наділяючи її глибоким символізмом. Дослідження цього питання дозволяє розкрити спільні та відмінні риси світосприйняття поетів та їхній емоційний зв’язок до рідного краю. Маючи на увазі тему природи у віршах “Садок вишневий коло хати” (Шевченко) та “Sara pe deal” („Вечір у полі”) (Емінеску) я знайшла спільні риси Шевченка та Емінеску в тому що обидва поети представляють романтичну течію в літературі.  Природа виступає не лише як тло для подій, а й як активний учасник поетичного сюжету. Їхні твори сповнені ліризму, ностальгії та філософських роздумів та використовують народні образи у поезії. Щодо зображення сільського пейзажу, я помітила, що Шевченко описує українське село вперед вечірню пору, підкреслюючи гармонію сімейного життя та природи, а Емінеску створює картину романтичного заходу сонця, сповненого мрійливості та ностальгії. Насиченість звукових образів у Шевченка – шум вітру, спів соловейка, голоси дівчат, а у Емінеску – дзвони, звуки бучума. Символіка природи різна: у Шевченка – садок, вишні, вечірнє небо символізують родинний затишок, мирне життя селян, а у Емінеску – місяць, зорі підкреслюють мрійливість та роздуми ліричного героя – закоханого юнака. Природа в поезії Шевченка і Емінеску виконує різні функції: у Шевченка вона підкреслює гармонію сімейного життя, а у Емінеску – відображає внутрішні переживання ліричного героя. Однак, обидва автори залишаються глибоко пов’язаними зі своєю землею та її красою».

У Восьмирічній школі Палтіну учні першого класу під керівництвом вчительки Елени-Елізабет Саучук створили діораму, натхненну віршем «Сонні пташки». 3D виставка, реалізована юними художниками, проілюструвала пейзажі Емінеску, виводячи на перший план їхній талант та уяву. Учні, під керівництвом своєї вчительки Константини Бурсук, взяли участь у мистецьких майстер-класах та створили колаж з пісень та поезії на віршах Емінеску. Деталі подає Константина Бурсук: «Учні Восьмирічної школи Палтіну весело відзначили день великого румунського поета Міхай Емінеску. Спочатку учні представили біографію видатного поета румунською та українською мовами. Учні нарисовали портрет великого поета та зробили малюнки на його вірші. Наприкінці учні співали вірші поета Міхая Емінеску румунською та українською мовами, такі як: «Лучаферул», «Чому не йдеш», “Чом ти, лісе, хилишся». На цьому заході взяли участь учні від 1 до 8 класів. Це було велике свято у нашій школі.»

Учні Арджелської восьмирічної школи разом з вчителькою Чераселою Чорней вшанували творчість Емінеску, говорячи про життя і творчість поета та декламуючи вірші в рамках освітнього проекту «Емінеску – незрівняний поет». Таким чином учні більше дізналися про те де поет провів свої дитячі та юнацькі роки, що надихало його писати поезії, де він навчався, про його дружбу з великим байкарем Іоном Крянге. Учні також створили колажі, пазли та малюнки, натхненні віршами Емінеску. Вони співали пісні на вірші поета, переконані, що любов до народу і країни потрібно зберігати в глибині душі. Восьмирічна школа місцевості Келінешть також організувала музичні події, натхненні віршами поета, під керівництвом вчительки Лоредани Миндриштяну.