Митрополит Волощини Варлаам
1678 року з щойно заснованої бухарестської друкарні вийшла книга казань українського письменника Іоанікія Галятовського під назвою “Ключ розуміння (“Cheia intelesului). Упорядником цієї книги був Варлаам, митрополит Волощини.
Христина Манта, 02.09.2015, 11:04
1678 року з щойно заснованої бухарестської друкарні вийшла книга казань українського письменника Іоанікія Галятовського під назвою “Ключ розуміння (“Cheia intelesului). Упорядником цієї книги був Варлаам, митрополит Волощини. На сторінках досліджень з історії румунської літератури існують мало відомостей про Варлаама, високо оцінену людину, книжника й письменника, діяльність якого заслуговує уваги.
Точна дата народження Варлаама не відома, народився він, найвірогідніше, в кінці 30-их років ХVII-го століття в селі Мошоая, Арджеського повіту (південь Румунії), напевне в досить заможній селянській родині. Замолоду постригся в ченці. У 1663-му році, коли йому ледве минуло 30 років, став ігуменом монастиря Козія (південь), згодом очолив інші монастирі Волощини, відтак став епіскопом в Римніку Вилча і, кінець-кінцем, між 1672-1679 рр., зайняв найвищий сан церковної ієрархії, бувши обраний митрополитом Волощини.
Між 1665 і 1668 рр. Варлаам побував в Україні та Росії. В Україні він ознайомився детально з яскравими результатами політики “відкриття культури, послідовно продовженої Петром Могилою. Подорожував через Львів та Київ, вивчив ще глибше словянську мову української редакції, і зустрінувся з відомими письменниками епохи, отримавши їхні твори. Серед них і твори Іоанікія Галятовського, вихованця Києво-Могилянської академії, великого книжника і видатного письменника, славного послідовника Петра Могили.
Відійшовши, наскільки це було можливим, від навколишніх сутичок і безкінечних непорозумінь, Варлаам намагався конкретизувати орієнтацію на “відбудову“ закладів корисних румунському народу. Після тривалого періоду перерви, Варлаамові вдалося відродити між стінами монастирів і поза ними інтерес до писаного слова. Навколо єпископа, а пізніше митрополита Варлаама, гуртуються дедалі численніші ядра книжників. Групуються навколо нього й талановиті перекладачі, які відтворили румунською мовою й інші частини “Ключа розуміння, а також “Небо ново, твір того ж Галятовського, який зазнає багаторазового рукописного “примноження. Але серед ініціатив митрополита-книжника почесне місце посідає друкарство. Старі друкарні часів господаря Нягоє Басасаба (у період 1512 – 1521 рр.) зруйнувалися. Варлаам заново заснував бухарестську друкарню. Складові частини друкарні дістав він, вірогідно, завдяки своїм звязкам з України.
Вибравши з-поміж різноманітних складових української проповідницької літератури, яскраво представленої творчістю Земки, Смотрицього або Ставровецького, саме твір “Ключ розуміння, зупинившись над текстом Галятовського, Варлаам вніс у румунську літературу барокову проповідь в одній з найкращих її східноєвропейських оформлень. Вибір румунського митрополита набуває ще більшого значення, коли його ставимо в контекст подібних орієнтацій.
У дусі відомого барокового “універсалізму і в імя закономірного зусилля “європеїзації, Галятовський рекомендує авторам “Казань звертатися і до “Святого письма, але й до історичних праць, до літописів, до різних праць про тварин, птахів, риб тощо. Лише за допомогою такого різнобарвного матеріалу можна глибоко й ефектно вразити читачів. Варлаам і згуртовані навколо нього талановиті перекладачі зрозуміли суть лекції Галятовського й дотримувалися її. З кількості проповідей українського письменника вони вибрали ті, в яких штучні елементи та стилістичні нагромадження не мають надмірної переваги.
Хоча тексти українського письменника, і ті, що друкувалися в 1678-му році, й інші, одночасно перекладені, але неопубліковані, – перевидавалися й пізніше, увійшовши також до різних рукописних збірок, казання Іоаникія Галятовського залишилися якось ізольованими, їм не судилося мати пряме наслідство на румунському ґрунті, бо через кілька років після їх першої появи румунська література знайшла в особі великого книжника Антіма Івірянула видатного майстра і найкращого до наших днів представника румунської проповідницької літератури.
