Банк та родина Хриссовелоні
У старому центрі Бухареста, у традиційному торговому районі відомому під назвою Ліпскань знаходиться і фінансовий центр нашої столиці, свого роду столичне «Сіті».
Христина Манта, 19.05.2013, 01:06
У старому центрі Бухареста, у традиційному торговому районі відомому під назвою “Ліпскань” знаходиться і фінансовий центр нашої столиці, свого роду столичне «Сіті». Тут розташований будинок Національного банку Румунії, а також будинки банків, які вплинули на історію країни. Серед них, Банк Хриссовелоні, будинок неповторної краси, який зберігся до наших днів. Власниками цього банку були члени родини Хриссовелоні, про яких розповість історик Дан Фалкан: ”Банк Хриссовелоні має понад столітню традицію у Румунії. Засновником цієї майбутньої банківської та промислової імперії був грек Занніс Хриссовелоні. Він почав свій бізнес в 1830 році в Константинополі. Згодом, у 1848 році оселився у Волощину, де відкрив банк та імпортну компанію у місті Галац. Після відкриття філій в містах Бреїла та Бухарест, він повільно почав розвиватися. У 1881 році його банк зливається з іншим банком, а в 1889 році громадяни Бухареста могли вже користуватися послугами банку Хриссовелоні. Бізнес перейняв Ніколя Хриссовелоні, син засновника.”
У ті часи, Банк швидко розвивається і стає одним з основних банків у Румунії. Водночас, сімя вкладає свої гроші у нерухомість, промисловість і сільське господарство. “Бум” цей має місце особливо після Першої світової війни. Дан Фалкан продовжує розповідати історію банку Хриссовелоні: ”Після Першої світової війни, управляють бізнесом родини Жан і Думітру, а особливо Жан, який помер у досить молодому віці. Народився він в 1880 р. і помер в 1926 році. Він і збудував будинок, розташований у кварталі Ліпскань. Архітектором будинку був видатний Г.М.Кантакузіно, а банк був побудований в прекрасному стилі пізнього ренесансу. Банк є, очевидно, чудовою будівлю. На жаль, 1929 року настала економічна криза. На тлі кризи і румунський банк починає відчувати труднощів. Під час Жана Хриссовелоні, сімейний бізнес розтягується по всій Європі, маючи філії в Парижі, Лондоні, Нью-Йорку, в Афінах.”
Архітектор Г.М. Кантакузіно співробітничав щодо проекту Банку Хриссовелоні із Аугустом Шмідігеном. Відкритий в 1928 році, будинок банку подібний на флорентійський палаццо з камяними мереживами і різними прикрасами у вигляді павичів, левів і сфінксів. Економічна криза, яка почалася всього через рік після відкриття банку, вдарила по сильному банку. Однак, завдяки досвіду її керівників, банку владося вижити. Дан Фалкан розповідає: ”На жаль, Жан Хриссовелоні помер в 1926 році. Його син Нікі переймає родинний бізнес, будучи ще дуже молодим. Він народився в 1909 році, а коли тільки що почалася криза він ще вчився в Оксфорді. Він повертається тільки в 1931 році і теж тоді, на 22 році життя, стає членом ради директорів, а в 1936 році – стає головою Банку. Під час кризи, головою був Дімітріє Гіка, та банк вів себе винятково. Родина доклала відчайдушних зусиль, аби врятувати банк від банкрутства. Нікі Хриссовелоні пожертвував для цього все своє майно. Платить вкладникам із власних грошей, зменшує статутний капітал на 250 млн. лей. І малу-помалу в 1934 році, хоча і дуже слабким банк Хриссовелоні був оголошений Національним банком Румунії життєздатнім банком. З великими зусиллями їм вдається врятуватися.”
Під керівництвом Нікі Хриссовелоні, банк починає відновлювати престиж і провідне місце в румунській банківській системі. Фінансова установа розвивалася, а 3 червня 1948 року банківський баланс вказує на прибуток у розмірі 2 млрд. леїв. Це не завадило комуністам націоналізувати його вісім днів потому. Нікі Хриссовелоні був арештований незабаром після цього, а 1960 року відправився в Грецію із родиною. Будинок банку був відремонтований кілька років тому, а сьогодні можна ним милуватися у центральному районі столиці.
