Місто Себеш
Документально засвідчене 1245 року під назвою “Mallenbak, місто Себеш було першим укріпленим містом Трансільванії.
Христина Манта, 24.03.2013, 16:23
Документально засвідчене 1245 року під назвою “Mallenbak”, місто Себеш було першим укріпленим містом Трансільванії. Стіни із оборонними вежами фортеці та геологічний заповідник Рипа Рошіє є основними туристичними атракціями міста. Про цей населений пункт згадується в документах ще з середини тринадцятого століття, а в 1301 році отримує назву Себеш. В кінці XIVі наступні століття фортеця була підкріплена стінами і 8-ма вежами, з яких до сьогодні збереглася лише частина західних воріт.
У стародавні часи на сьогоднішній території міста було поселення даків, що входило до складу Римської імперії. Місто було засноване в XII столітті саксонськими колоністами, котрі прибули сюди на заклик короля Угорщини. У Себеші осіло населення регіонів Рейн і Мозель (теперішній Люксембург та Західна Німеччина). Себеш було одним з найважливіших середньовічних міст Трансільванії, ставши одним з “семи міст”, які дали німецьку назву провінції “Siebenbürgen”.
Домінантною будівлею центральної площі міста Себеш є Євангельська церква, історичний і художній памятник, який вражає своєю різноманітністю архітектурних форм, тому що вона датується з двох різних епох.Давня частина в римському стилі цієї церкви датується ще часами татарської навали (1241 року) — це базиліка з трьома нефами. Ззовні церква декорована камяними статуями, балдахінами та фіалами. Церква була відреставрована у період 1960-1964 рр. Теж в центрі міста розташований і Королівський будинок, цінний історичний памятник, в якому зараз знаходиться Історичний музей.
Себешська фортеця була побудована наприкінці XIVпочатку XVстоліття. Вона складається з внутрішньої стіни довжиною 1700 м, в якій добре збереглися до сьогодення оборонні зубці та вали. Фортеця має чотири башти. Іншою туристичною атракцією міста є “Будинок Заполья”, в якому діє нині Міський музей. Це одна з найдавніших будівель міста. Він датується XV століттям і містить елементи специфічні готичному та ренесанському стилям архітектури. У 1540 році помер у цьому будинку князь Трансільванії і король Угорщини Іоан Заполья. Інший чудовий памятник архітектури — це колишні цехи, побудовані, ймовірно, у вісімнадцятому столітті, на західній частині центральної площі. Вони були відреставровані в 1838 році за кошти гільдії мясників.
На одному крутому схилі Секашських пагорбів, що утворюють правий берег Себешської долини, лише у 3-ох км. від міста Себеш, видніються кілька пропастей сірого і червоного кольору, з яких найбільш видовищною своїми формами є Рипа Рошіє, що була оголошена природним памятником. Цей геологічний заповідник, заввишкивід 80 до 100 м, простягається на 10-ти гектарній території. Вода вирила собі місце в пагорбі протягом близько 60 мільйонів років, створивши дивні форми: колони, вежі, піраміди, всі червонуватого кольору. Глибокі діри відкриваються вліво і направо, і дощова вода створює червоні струмки, що шумно падають вниз. Птахи видзьобали в глині собі десятки й десятки дір. (фото: http://ro.wikipedia.org/wiki)
