Укріплена церква у населеному пункті Мошна

Для тих, хто хоче викрасти кілька годин під час канікул або відпустки і відвідати ці місця, село Мошна розташоване в долині річки Мошна, що впадає у Велику Тирнаву, на повітовій дорозі №141, у 10 км на південь від міста Медіаш.

Христина Манта, 18.08.2013, 11:08

Збудована умілими і невтомними руками саксів (привезених в Трансільванію, аби захистити кордони Угорської імперії десь у дванадцятому столітті), укріплена церква в селі Мошна є свідченням історії цих місць і людей, гідною супутницею протягом усієї історії трансільванських країв інших саксонських населених пунктів, яка розповідає зараз і нам про саксонську цивілізацію, що зіграла вирішальну роль у створенні історії Трансільванії. Для тих, хто хоче викрасти кілька годин під час канікул або відпустки і відвідати ці місця, село Мошна розташоване в долині річки Мошна, що впадає у Велику Тирнаву, на повітовій дорозі №141, у 10 км на південь від міста Медіаш.

Розташована у центрі села, євангельська церква видніється здалека, так що ви не повинні витрачати часу питаючи про те, як туди дістатися. Будучи вперше згадана в документах від 1283 року, оскільки тут вже було земельне укріплення, цей населений пункт є насправді продовжувачем у часі набагато давнього населеного пункту, датованого I-III ст.(свідченням цього будучи виявлений скарб сріблих римських монет, з часів імератора Неро). В останню чверть XV століття закінчується будівництво євангельської церкви в готичному стилі сібіуським майстром Андреасом, церква будучи одним з найбільш представницьких памятників такого роду в південній Трансільванії, побудована на місці давньої базиліки, сліди якої ще й досі видніються на східній стіні фортеці.

Після зведення церкви саксонці перейшли до її укріплення, піднявши для цього пять оборонних веж і стіни заввишки 9 метрів. Не будучи розташована на шляху навал кочових народів, фортеця була укрита від трьох відомих в історії міграційних хвиль, її деградація будучи результатом виключно плину часу і людської байдужості. Церква має три нефи, північні та південні стіни передбачені боковими входами, захищеними двома оборонними вежами. У вежі церкви знаходяться три дзвони (два великі і один маленький). Їх вважають одними з найбільших в Трансільванії, і люди кажуть, що сильний звук цих дзвонів протягом часу викликав тріщини в стінах башти.

Однією з найцікавіших веж — це Вежа “Солонин”, розташована у південній частині фортеці, названа на честь давнього звичаю саксонської громади, яка зберігала в башті буджанину, а також і інші харчові продукти у разі нападу на фортецю. У південній вежі улаштовано Музей звичаїв та знарядь, використаних німцями протягом часу, де виставлені і деякі предмети, виявлені під час розкопок, проведених тут (римські монети, мечі, списи), більшість предметів знаходиться у даний момент в музеї міста Сібіу і ​​будуть привезені сюди лише після завершення ремотних робіт, що почалися вже кілька років тому за фінансової підтримки Світового банку.

У найдавнішому документі, в якому розповідається про саксонські населені пункти регіону Тирнав, датований 1283 роком, згадується імя священика села Мошна (Петрус), що підтверджує той факт, що церква була вже зведена. Мошна була процвітаючим населеним пунктом і від її заснування десь в сьомому десятилітті тринадцятого століття, і до 1533 року воно змагалося з Б’єртаном і Медіашем стати регіональним центром, однак врешті-решт цей титул отримав Медіаш.