Кругова традиція в Національному музеї румунського селянина
Упродовж травня-червня 2022 року в Національному музеї румунського селянина проходить виставка спільного сучасного мистецтва - «Кругова традиція».
Ion Puican, 28.05.2022, 21:29
З травня по червня 2022 року в Національному музеї румунського селянина проходить спільна виставка сучасного
мистецтва – «Кругова традиція. Пов’язана з природою». Це зустріч між відомими сучасними митцями і традиційними ремісниками, які зберігають стародавні ремесла. Це поєднання інновацій,
технологій, мистецтва та ремесел.
Ми провели розмову з менеджером музею Вірджілом
Ніцулеску про концепцію виставки, про митців і ремісників та, не в останню
чергу, про коротку історію проєкту. Ось, що він сказав: «Це дещо інша концепція, ніж те, що відбувається зазвичай в нашому музеї. Ця концепція була натхнена проєктом, розпочатим в 2017 році під назвою «Румунія творчих
традицій», якого запропонували колишні менеджери Вінтіле Міхайлеску та
Теодор Фролу. Ця ініціатива намагалася об’єднати сучасних митців, які
приділяють особливу увагу традиційній румунській культурі. Виставка
«Кругова традиція» почалася з майстерню, в якій разом
працює в музеї група, до складу якої входять 6 сучасних митців та 6 румунських майстрів-ремісників. Митцями є Теодор
Граур, Мірча Кантор, Маріус Алексе (Бін), Ола Дьярфас, Вірджіл Скріпкаріу та Дан
Везентан. Кожен
з них працює з ремісником. Йде мова про наступні ремісники: Віорел Георге, Тенасе Бурнар, Адріан Міхаю, Мелінда-Марія Ондраш, Чаба Балінт та Чаба
Рац. Це гончарі, ремісники з обробки текстилю, шкіри, дерева, які зберігають румунські ремесла, передані з покоління в покоління. І я думаю, що йде мова зокрема
про обмін досвідом, тому що вони вчаться у сучасних митців деяким новим
технікам чи деяким новим ідеям, які циркулюють у сучасному мистецтві в Румунії,
але, звичайно, важливим є передача знання від цих ремісників сучасним митцям, які дуже зацікавлені у використанні традиційної тематики у своєму мистецтві.
Є митці, які усвідомлюють, що вони не можуть бути оригінальними або що важче
бути оригінальним і проявити себе на міжнародному рівні, якщо не починаєш від того,
що є специфічним громаді, де ти народився.»
Один із
співорганізаторів та один із ініціаторів проєкту «Румунія творчих традицій»
2017 року, проєкту, що став основою нинішньої виставки «Кругова традиція»,
архітектор та підприємець креативних індустрій Теодор Фролу розповів нам про
майстер-класи виставки, про залучення сучасних митців та ремісників і про
тонку лінію, що відокремлює візуального митця від традиційного ремісника.
Теодор Фролу: «Тут були відкриті майстерні для митців та ремісників, але багато з них працюють
разом уже багато років, і наша мета – показати, наскільки сучасним і актуальним
є традиційне ремесло і як його можуть трансформувати сучасні митці у твори
мистецтва високого рівня. І як їхні роботи можуть дістатися до приватних чи особистих
колекцій, і тут я говорю, зокрема про Мірчу Кантора, Теодора Граура, Дана
Везентана, Олаха Дьярфаса та Вірджіла Скріпкаріу. Вони є художниками, які так
чи інакше черпають свої творчі ресурси з традиційного ремесла. І не останнє, хочу
згадати про Маріуса Алексе (Біна), члена гурту Підкарпати
(Subcarpați), який вже використовує народний інструмент «кавал». Нещодавно
вони створили «Культурний центр Підкарпати», та можна побачити, як кожен із них
по-своєму намагається через сучасні твори мистецтва, які вони пропонують, засвідчити цінність цих людей. Бо, власне,
тут можна зустріти ремісника, який є водночас митцем, та митця, який є також ремісником та дуже хорошим майстром. Тому що митці, по суті, є й сучасні ремісники, оскільки
вони працюють безпосередньо з матеріалом, вони працюють з різними техніками і
дуже добре роблять все своїми руками, своїм розумом та уявою.»
Під час відвідання виставки Кругова традиція в Національному музеї румунського селянина нам вдалося поспілкуватися з
Мірчею Кантором, румунським візуальним митцем, який живе і
працює в Парижі, одним із найважливіших представників румунського сучасного
мистецтва і не тільки, лауреатом премії «Марселя Дюшана» у 2011 році на Паризькому міжнародному ярмарку сучасного мистецтва.
Кантор розповів нам про те, яке місце посідає традиційне мистецтво у його
власній роботі та про його постійну співпрацю з ремісниками: «Мені
здається, що це унікальний момент в історії музею, співпраця між ремісниками
та митцями. Але для мене це природний процес, а саме працювати з ремісниками та
визнавати їхній внесок у моє мистецтво, віддати їм належне і визнати, що праця з ремісником має бути нормальним процесом, тому що ми можемо таким чином лише виграти. Йде мова про взаємну
підтримку, взаємне визнання і розуміння, з професійної та фінансової точок зору, все це має бути природним шляхом розвитку і
може лише нас збагачувати, збагачувати громадськість, заохочувати цих людей,
які хотіли б співпрацювати з ремісниками. Зрозумліо,
далі можна виховувати громадськість у цьому сенсі, наприклад дітей у школах за
допомогою дуже добрих освітніх програм Міністерства освіти. Діти за фінансової підтримки Міністерства могли б вчитися цим ремеслам, робите
це із задоволення, але також щоб заробити. Цими ремеслами можна заробляти на життя. І тоді я думаю, що це створило б
довготривалий ефект доміно, який буде позитивним для всіх, тобто для митців та ремісників, для суспільства, для освіти, і це буде йти лише на
висхідну лінію.»