ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Румунський класичний театр

Вже 21 рік поспіль в Араді проходить Міжнародний фестиваль класичного театру. Організований, звичайно ж, Класичним театром імен Йоана Славіча, він є єдиним фестивалем цього роду в Румунії.

Румунський класичний театр
Румунський класичний театр

, 12.12.2015, 07:07




Вже 21 рік поспіль в Араді проходить
Міжнародний фестиваль класичного театру. Організований,
звичайно ж, Класичним театром імен Йоана Славіча, він є єдиним фестивалем цього роду в Румунії. Цьогорічний фестиваль пройшов під егідою одного,
здавалось би, парадоксу, запропонованого театральним критиком Марією Зернеску: «Творіння є класичним тоді, коли є сучасним».




З огляду на те, що сучасний текст викликає все
більший інтерес, особливо молодих творців, ми спробували дізнатися від
організаторів та учасників фестивалю, яке місце займає класичний театр в
румунському художньому просторі. «У ці моменти, коли наступ нового є настільки
сильним, класичний театр є єдиним способом запропонувати надзвичайно важливий
пункт рівноваги, щоб театр не заповнили повністю соціальність та політика. Я
пережив ці часи, коли актор був обов’язково громадянином, де соціальний аспект
був найважливішим, а політичний – визначальним. Дійшло до того, що із п’яти
прем’єр, які представляв Молодіжний театр у місті П’ятра Нямц, обов’язково були
принаймні три румунські
вистави, з яких, знову ж,
бодай дві були на актуальні політичні проблеми. І все-таки, в той період, не
знаю, завдяки яким невеличким клапанам, пробивалася подеколи справжня вистава
класичного театру, яка не має
кольору, не має нічого соціального чи політичного, а розповідає про людське. І
це людське завжди дійсне. Ось вам відповідь на те, наскільки важливим є класичний театр,
який визначає й утворює на сцені людину в художньому вигляді. У всіх його болях її комічних моментах.»



Ця думка належить Константіну Кожокару, відомому 70-річному
румунському актору, який прийшов на Арадський фестиваль з виставою «Дика качка» за Ібсеном, поставленою Петером
Керекем цією осені в Бухарестському театрі «Буландра».




Лівіу Пінтілясі 38 років, він актор театру ім. Марії Філотті в місті Бреїла. На Арадському фестивалі
класичного театру побував із виставою «Платонов». Відомий і за ролі в
кінофільмах та виставах незалежного театру, Лівіу Пінтіляса розповідає з такою
ж великою радістю, як і набагато старший його колега, про класичний текст та
класичний театр: «Мабуть, це був період, коли сучасні тексти були в моді, але я відчуваю, що
в останні декілька років люди повертаються до класичних текстів. Доказом цього
є й те, що незалежні простори, де зазвичай люди шукають сучасні тексти,
повернулися до класичних текстів. Добрим прикладом можу бути й я, тому що окрім
того, що працюю в Бреїлі, де, як ви бачите, був поставлений і
зараз, і буде ставитися і в майбутньому класичний текст, у
Бухаресті, наприклад, в «Унтеатрі» (незалежний театр) переважна більшість
текстів є класичними і, на превелику нашу радість, ми маємо глядачів для
класичного театру.»





Майже загальною думкою є те, що принаймні в
Румунії молоді режисери надають перевагу сучасним текстам, в той час як у
відомих режисерів більший апетит до класичного тексту. Александру Мезгеряну
відноситься до категорії молодих творців, але в його постановках вистави на класичні тексти займають
рівне місце із сучасними творами. До Арадського фестивалю Александру Мезгеляну
був запрошений із виставою «Плутні Скала»
Мольєра, поставлену на сцені Молодіжного театрув П’ятра Нямц. «Я
спробував розповісти історію про молодих людей, які хочуть кохати, які закохуються, борються за своє кохання і не хочуть брати до
уваги правила. Це вистава про молодих індивідуалістів. Від цього я почав
будувати свою виставу. Я б не сказав, що маю особливий апетит до класичної драматургії. Мене приваблюють тексти з важливими, великими темами, з великими конфліктами. Можливо, це й пояснює причину, чому
я інколи схиляюся більше до текстів із класичної зони.»





Завдяки любові деяких артистів до класичних
текстів та перевазі великої частини публіки до великих текстів, Арадському
Міжнародному фестивалю класичного
театру вдалося дійти цієї осені до 21 випуску. Богдан Костя, директор Класичного театру ім. Іоана Славіча, організатора фестивалю, є стриманішим, проте коли йде
мова про майбутнє класичного театру: «Можу щиро заявити, що
сьогодні досить важко зробити відбір, маючи в основі тексти класичного театру.
Я не думаю, що фестиваль класичного театру, класичний театр та класичний текст
помре остаточно, але він пройде період, коли справи стануть більш чутливими.
Гадаю, що молодим режисерам буде все важче випробовувати свій талант чи режисерський стиль при зустрічі з класичним театром.»





Критик Марія Зернеску, селекціонер цьогорічного
випуску Арадського фестивалю, певним чином заперечує директора театру-організатора
фестивалю і вважає, що попит на класичну драматургію буде й надалі: «Мене радує
той факт, що дуже багато режисерів, молодших чи ні, починають усвідомлювати, що
потрібні нові переклади. Особливо із зони Мольєра, французького класицизму…
там дійсно відчувається потреба в нових перекладах. Друга потреба, яку я
відчула в багатьох, є потреба в поєднанні для перемоги вражаючого, мистецтва.
Звичайно, я не хочу сказати, що кожна вистава повинна ставати музичною, але це
поєднання та синкретизм мистецтв вимагає все більше й більше, тому що публіка
не може бути настільки уважною, як у XVII-XVIII ст., виключно до тексту, а коли говоримо і про давній переклад – це ще важче,
тому тут потрібні й інші стимули. Я не вірю, що класичний текст втратить колись свою силу, допоки сьогоднішні творці вмітимуть робити його сучасним.»

Воркшоп: «Рухомі простори»
Світ культури Субота, 03 Травня 2025

Воркшоп «Рухомі простори» у Бухаресті

Міжнародний день танцю відзначається щороку 29 квітня, починаючи з 1982 року. З цієї...

Воркшоп «Рухомі простори» у Бухаресті
Крістіан Бота, головний герой комедії «Дрізки»
Світ культури Субота, 26 Квітня 2025

Крістіан Бота, головний герой комедії «Дрізки»

Крістіан Бота, один з найактивніших і найвідоміших акторів нового покоління,...

Крістіан Бота, головний герой комедії «Дрізки»
Фестиваль французького кіно – Échos
Світ культури Субота, 19 Квітня 2025

Фестиваль французького кіно – Échos

Французький інститут у Румунії організував 29-й Французький кінофестиваль – Échos,...

Фестиваль французького кіно – Échos
Виставка «Портрети: образ і дзеркало»
Світ культури Субота, 12 Квітня 2025

Портрети в палаці Cуцу

Бухарестський муніципальний музей представляє до кінця серпня цього року...

Портрети в палаці Cуцу
Світ культури Субота, 05 Квітня 2025

Університетські діячі та спадщина Бухареста

Муніципальний музей Бухареста в партнерстві з Бухарестським університетом...

Університетські діячі та спадщина Бухареста
Світ культури Субота, 29 Березня 2025

Нове італійське кіно в Румунії

Кінофестиваль «Visuali Italiane – Нове італійське кіно в Румунії», який цього року...

Нове італійське кіно в Румунії
Світ культури Субота, 22 Березня 2025

Дана Пеперуз, лауреатка багатьох премій і нагород

Дана Пеперуз розпочала свою кар’єру дизайнерки костюмів на початку 2000-х років,...

Дана Пеперуз, лауреатка багатьох премій і нагород
Світ культури Субота, 15 Березня 2025

Аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан

Надзвичайно успішна аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан була перевидана...

Аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company