ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Свято Ольги Кобилянської у Клужі

З нагоди 150-річчя з дня народження відомої української письменниці Ольги Кобилянської українська громада Клузької філії Союзу Українців Румунії зібралася, щоб віддати данину її творчому таланту.

Свято Ольги Кобилянської у Клужі
Свято Ольги Кобилянської у Клужі

, 30.11.2013, 01:31

З нагоди 150-річчя з дня народження відомої української письменниці Ольги Кобилянської українська громада Клузької філії Союзу Українців Румунії зібралася наприкінці листопада в Філологічному факультеті Клузького університету ім. Бабеша-Бойої, щоб віддати данину її творчому таланту та ознайомити з цією письменницею-новаторкою румунських учасників заходу: студентів-румунів українського відділення, колег кафедри слов’янських мов та прихильників української культури.



Не можна було розглядати особливість творчості Ольги Кобилянської без розгляду її життєвого шляху, адже життя і творчість видатної майстрині слова були тісно переплетені. Тож присутні послухали доповіді про життя і творчість Ольги Кобилянської, про її приєднання до феміністичного руху та великий літературний внесок у творення нового образу жінки – інтелектуальної, самодостатньої особистості, адже їй одній з перших письменниць-жінок ХІХ ст. вдалося асимілювати феміністичну ідею через власну творчість у літературний процес. Дуже цікавим був виступ лектора доктора Міхаели Гербіль, яка представила для багатьох невідому інформацію про письменницю з її автобіографії, а пані Мотря Крамар, член Клузької філії СУР-у, розповіла про дружбу Ольги Кобилянської з іншою відомою українською письменницею-однодумицею Лесею Українкою. А ще Мотря Крамар представила увазі публіки стару фотографію 80-літньої давності, розповівши про зустріч в Чернівцях її батька Євгена Оленчука з Ольгою Кобилянською, який разом з українським хором дав концерт на честь письменниці з нагоди її 70-ліття. Захід завершився переглядом уривків з фільмів, створених на основі творів письменниці.



src=http://devrri.freshlemon.ro/wp-content/uploads/2023/10/foto.jpgЗнаючи, що на українському відділенні Клузького філологічного факультету вчаться як українці, так і румуни, я запитала лектора доктора Міхаелу Гербіль, яким чином їй вдається ознайомити з життям та творчістю українських письменників усіх її студентів. Виявилося, що це непроста робота, адже рівень студентів, і тут маємо на увазі, в першу чергу, розуміння української мови, досить різний. Тож викладання програмного матеріалу ведеться, практично, на двох рівнях: підвищеному для вихідців з українських родин та початковому для студентів-румунів. Про Ольгу Кобилянську та її творчість студенти вивчають на другому курсі, але наявність українського тексту не є достатньою. Тож я запитала Міхаелу Гербіль про те, чи існують переклади бібліографічних даних про Ольгу Кобилянську та наявність її творів на румунській мові: «Я знаю, що декілька оповідань, якщо не помиляюся — і роман «Земля» перекладені румунською мовою. На жаль, в нашій бібліотеці творчості Кобилянської, перекладеної на румунську мову, немає».



Тож початківці вивчають перекладену викладачем біографію та невеличкі переклади уривків з її творів, а від студентів-українців вимагається вивчення творів Кобилянської українською мовою: вони ознайомлюються з творами «Земля», «Царівна» та «Людина».



Як я вже згадувала, заходи Союзу Українців Румунії відвідує дуже різноманітна публіка, проте найчисельнішою є, природно, присутність членів української громади, склад якої від заходу до заходу майже не змінюється. Я запитала одну з новіших членів СУР Ольгу Сенишин, яким їй видався захід, присвячений Ользі Кобилянській, та наскільки актуальною й цікавою є головна тема, порушена Ольгою Кобилянською, — тема жінки, яка бореться за свої права і шукає свого жіночого щастя поруч з чоловіком, який її зрозуміє: «Перше враження — це враження про жіночу долю і життя жінки в суспільстві, яке воно було колись і яке воно є зараз, і наслікьки воно подібне, не дивлячись на те, що різниця, скажімо, 100-200 років. Колись вважалося, що жіноча доля — це гарно одружитися, створити сім’ю і за нею доглядати. Зараз пройшло багато років, але можна знайти багато прикладів, може, мимоволі кажуть: «От не вдалося в неї життя, тому що вона не одружилася, або не втримала чоловіка — це все залишки того колишнього життя. Тепер ми можемо собі уявити, що було 200 років тому. Зараз емансипація, зараз жінки практично на одному ж рівні з чоловіком, а як тоді було важко Кобилянській не тільки розказувати про те, що жінка має якісь права, що вона може бути освідченою, а взагалі так і жити по тих принципах. Вона ніколи своїм принципам не зрадила, вона каже, що молодою була занадто романтичною, але, практично, вона цей романтизм дотримала до кінця свого життя, вона так і не змогла знайти своєї пари, це її трагедія як жінки. Може, більшість жінок теж не знайшли ідеальної пари, але вони одружувалися, створювали сім’ї і продовжували жити, а Кобилянська не змогла, вона хотіла бути такою, як хотіла бути, і ніяких компромісів інших вона зробити не змогла. Я думаю, їй було тяжко не тільки як особі, яка це розуміла, а їй було тяжко й тому, що її ніхто не підтримував, або підтримували лише близькі подруги і знайомі, а решта людей її осуджували».



Дивлячись «свіжим» оком на діяльність СУР та проведені ним заходи, я запитала Ольгу Сенишин, чим вражають її ці заходи: «Саме тим, що сюди приходять дуже багато молодих людей, скажімо, половина з присутніх це молодь, це студенти. Вони приходять зі своїми рефератами, своїми працями, вони їх презентують. Але після урочистої частини цей осередочок молоді збирається і живе своїм життям, він переповнює всю залу своїм життям. Це завжди сміх, жарти, це співи української пісні, і це створює таку неповторну атмосферу, чи ми ще можемо десь колись знайти. Я думаю, що вона показує нам всім не тільки, що ми є однією сім’єю як українці, ми взагалі є однією сімєю як люди, і коли ми збираємось, коли в нас є просте бажання зрозуміти одне одного — як це може бути гарно. Вони сюди приходять, не завжди думаючи про те, що вони є майбутніми носіями нашої української культури, але вони сюди приходять і показують, що вони ними є, при всьому тому, що живуть вони в Румунії, але залишаються українцями».

Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
sursă foto: facebook Animest
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Il progetto Bestiario - Bene di consumo
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company