ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Театральний фестиваль у Тімішоарі

Кінець травня став для мешканців Тімішоари особливим театральним святом. Угорський державний театр ім. Чікі Гергея організував новий випуск Єврорегіонального театрального фестивалю TESZT, який цього року ознаменував 60-річчя установи.

Театральний фестиваль у Тімішоарі
Театральний фестиваль у Тімішоарі

, 03.08.2013, 01:26

Кінець травня став для мешканців Тімішоари особливим театральним святом. Угорський державний театр ім. Чікі Гергея організував новий випуск Єврорегіонального театрального фестивалю “TESZT”, який цього року ознаменував 60-річчя установи.



Починаючи з першого випуску, який відбувся у 2007 році, фестиваль ставить собі за мету виявляти мультикультурність єврорегіону ДКМТ (Дунай-Кріш-Муреш-Тиса) та зміцнювати зв’язки між театрами цього регіону, що робить цей захід унікальним у Румунії. Атілла Болаж, директор фестивалю, розповів про напрямок, який пропонує захід: “Щороку є певні течії, які ми виявляємо, і це створює головну лінію фестивалю, до якої додаються інші вистави та інші додаткові програми. Цього року ми мали виставу, поставлену режисером Хойду Соболчем, дуже відомим і в Румунії, тому що він за фахом є кінорежисером. Наприклад, він був режисером “Biblioteque Pascal”, де зіграли Резван Васілеску, Оана Пелля, і цей фільм Угорщина запропонувала на Оскар в категорії “Найкращий іноземний фільм”. У виставі, поставленій Хойду Соболчем у нашому театрі, режисер є й автором тексту, і одним з акторів розподілу. В рамках фестивалю була представлена вистава поставлена Коканом Младеновичем з Нового Саду (Сербії), де чітко видно руку режисера, тому що другий акт з “Останньої Опери” – “Весілля Фігаро” – був переписаний Коканом. Вистава “Чайка” з Національного театру із Нового Саду є також виставою, де режисер присутній, і ця присутність помітна. Це 6-годинна вистава, де тема “Чайки” Чехова розвинена в багатьох напрямках.”



Вищезгадані вистави і стали одними з найулюбленіших вистав цьогорічної публіки. Театральний критик Котолін Коло: “Мені дуже сподобалася вистава “Чайка” Сербського національного театру з Нового Саду. З професійної точки зору, для мене це був дуже добрий досвід. Хоча вона й тривала 8 годин, з трьома 30-хвилинними перервами, вона була немов театральний мастер-клас, на якому вартувало пробути 8 годин. Мені сподобалася й вистава угорського театру з Нового Саду — “Остання опера”, це сатира, поєднання між оперою та прозою — вистава Бомарше “Весілля Фігаро” та опера Моцарта. І вистава Угорського театру з Тімішоари “Гарденія” була зіграна дуже добре, і акторська робота протагоністів мені дуже сподобалася.”



“Гарденія” — це сімейна історія чотирьох польських жінок послідовних поколінь, яких зіграли чотири дуже оцінені тімішорські актриси: Андрея Токай, Емілія Борбей, Ріта Лорінц та Моніка Тор. Для Андреї Токай це був дуже насичений виступ: вона першою виходить на сцену і виконує по черзі ролі дочки, коханої, дружини, матері, бабусі й прабабусі: “Коли я вперше прочитала текст, я сказала, що це феноменально, я закохалася в нього та в персонажів, яких повинна була виконувати. Звичайно, тут не йдеться про героїв, це не позитивні персонажі, там майже всі нещастя – бідність, проблеми з алкоголізмом, покинута жінка, зраджена жінка… Але він має глибину, життя, про яке не можна розповісти в декількох словах. Він інший… Можливо, й через те, що був написаний дуже молодим автором”.



Виставою, послання якої перекривається з посланням фестивалю TESZT, є вистава “Місто демонів – Pass-port Суботиця” режисера Урбана Ондраша, зіграна театром ім. Дежьо Костолані з Суботиці. Вистава є частиною трилогії, яка піднімає проблему співіснування в багатокультурному просторі. Актриса Марто Береш: “Суботиця — це місто, в якому я живу. Вистава розповідає про проблеми багатокультурних місць. Є багато добрих речей у співжитті багатьох культур, навіть якщо є й декілька проблем. Гадаю, що ця вистава не дає відповіді, а скоріше всього показує наш спосіб життя, піднімає запитання. Гадаю, що політики й історики показують нам речі, які насправді не є реальними. Тому ця вистава використовує іронічну мову. Я угорка, але народилася в Сербії, як мій тато і дідусь, тож я відчуваю, що Сербія — моя земля, і мені подобається там жити, я не хочу виїжджати звідти. Мій коханий — серб, і я відчуваю, що найкращий спосіб жити разом — це зберігати свою культуру, поважати культуру інших, жити разом з іншими і не втрачати самого себе”.



Театрам, які щороку беруть участь в Єврорегіональному театральному фестивалі з Тімішоари, з часом вдалося сформувати громаду. Завершимо нашу передачу зізнанням директора фестивалю, актора Атілли Болажа про те, чим він планує зробити TESZT: “Нас цікавить, в якому напрямку прямує наш театр і з якими партнерами. Ми хочемо показати тімішоарській публіці, що ми не самі на цьому шляху, і що ми не впевнені — тому що в основі мистецтва є ця невпевненість, якщо ти переконаний, що все ідеально, що ти ідеальний, – тоді немає сенсу йти далі. Через цю “невпевненість” ми закликаємо всіх подібних нам людей провести разом один тиждень. Нашим бажанням є, щоб ці зв’язки зблизилися і спілкування між нами стало прямішим і швидшим. Режисери переміщаються між цими театрами… Це вже сповнені мрії. Я мрію поставити спільну виставу, наприклад, між Тімішоарою, Суботицею, Новим Садом, Шегедом, з великим режисером — щоб ми об’єднали свої сили, і тоді ми б змогли поставити мегавиставу. Головне, щоб це був артистичний акт на основі ідеї, сформульованої разом. Коли ми збираємося всі разом, ми починаємо робити плани на майбутнє і багато з них здійснюються. Ми вже не чужі один одному.

Актриса Доріна Лазер / Фото: Agerpres
Світ культури Субота, 12 Вересня 2026

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі

Актриса Доріна Лазер отримала премію за видатні досягнення у кар’єрі на церемонії вручення премій Гопо 2026. Ця нагорода відзначає акторський шлях, що…

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі
Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 05 Вересня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією «Транзит» у партнерстві з MODEM — Дебреценським центром сучасного мистецтва та…

Програма «Культиватори життя»
Фільм Катане
Світ культури Субота, 29 Серпня 2026

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно

Після успішного міжнародного туру, світової прем'єри на IFFI Goa/ Міжнародному кінофестивалі в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну …

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Фільм "Нічні метелики"
Світ культури Субота, 22 Серпня 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні метелики», дебютний фільм Андрія Реуцу, пропонує інтимний погляд на її …

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
Світ культури Субота, 15 Серпня 2026

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Документальний фільм «Світле майбутнє», знятий режисеркою Андрою МакМастерс та спродюсований Монікою Лазурян-Горган, який мав свою світову прем’єру на…

«Світле майбутнє» — архів колективної історії
Світ культури Субота, 08 Серпня 2026

Кизим – між традицією і свободою

«Кизим», новий фільм Раду Поткоави, вперше демонструє на екрані історію, натхненну татарською громадою в Румунії. Знятий за сценарієм, підписаним Еліа…

Кизим – між традицією і свободою
Світ культури Субота, 01 Серпня 2026

Gipsy Queen – ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в культурі», побудувала свою кар’єру на перетині соціального театру, кіно та кул…

Gipsy Queen – ідентичність і мужність
Світ культури Субота, 25 Липня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною справжньої війни. З цієї, на перший погляд, простої передумови народ…

«Межа» – між реалізмом і гумором

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company