Romanian Dance Showcase

Найважливіша подія 2014-го року в сфері румунського сучасного танцю - Romanian Dance Showcase, проведена Бухарестським Національним центром танцю зібрала упродовж тижня 55 танцюристів на справжній марафон сучасного танцю.

România Internațional, 17.05.2014, 04:21

Найважливіша подія 2014-го року в сфері румунського сучасного танцю – ”Romanian Dance Showcase”, проведена Бухарестським Національним центром танцю зібрала упродовж тижня 55 танцюристів на справжній марафон сучасного танцю. Задуманий як міжнародний захід з просування сучасного румунського танцю в центральній та східній Європі, “Romanian Dance Showcase-2014” спробував зібрати в одному місці публіку різних форм мистецтва.

Юлія Поповіч, куратор заходу розповідає: ”Це, безперечно, найважливіший танцювальний захід, організований Бухарестським Національним центром танцю, і, як на мене, найважливіший танцювальний захід для всієї громади, тому що центральною ідеєю було представити сучасний румунський танець в різних його напрямках для іноземної та місцевої публіки у такий спосіб, щоб відбір дав якомога повніше зображення того, що означає сьогодні сучасний танець в його дуже різноманітних напрямках і, в той же час, він сприятиме відтворенню відчуття спільності, яке представляє Бухарестський Національний центр танцю ще відколи проводить різні заходи в приміщенні Національного театру.”

Однією з основних цілей Romanian Dance Showcase було ознайомлення іноземних фахівців з румунською сферою танцю й перформенсу. На виставах, представлених упродовж тижня, були присутні й численні іноземні гості. Юлія Поповіч розповіла про відбір вистав: ”Ми пішли не по ідеї товарності, а по ідеї відбору заголовків, які б відповідали поточним очікуванням та естетиці європейського танцю. Ми пішли скоріше за формулою ознайомлення, ”зачарування”, занурення іноземних гостей в нашу культуру танцю. Ми спеціально запросили організаторів програм та критиків, яких вважали близькими і зацікавленими сучасним румунським танцем, зосереджених на фестивалях та публікаціях східної та західної Європи. Вірніше, все повинно було починатися з цього, зі зміцнення регіональної ідентичності сучасного танцю, враховуючи те, що в цьому регіоні він розвивається зовсім інакше, ніж в західній Європі, бодай і через простий факт, що він розвився з перервами, і не можна говорити про мейнстрим сучасного танцю у нас в 60-ті, 70-ті або 80-ті роки, саме в той час, коли він зазнав максимального розвитку в західній Європі.”

Отже, Romanian Dance Showcase об’єднав вистави, створені артистами з різними підходами, щоб запропонувати якомога повніше уявлення про те, чим є сучасний румунський танець. Однією з таких вистав був і ”Дует”, створений Адріаною Гьорге та Андреєю Давід. Адріана Георге, танцювальний критик, та Андрея Давід, архітектор, — два розуми в ”тандемі” в тому ж просторі та часі. Викликом для них було створення кожною з них іншого потрібного простору, бути чуйною до потреб іншої. Адріана Гьорге: ”Ми даємо одна іншій, в основному, простір для прояву, для несучасних тем, як мені подобається їх називати. Ми намагаємося ввести в цей перформативний простір публіку на рівні словесного та сценічного дискурсу — речей, які нас турбують, про що не говориться чи говориться дуже важко, говориться подумки і дуже важко приймається відповідь вголос, і ще рідше — публічна та перформативна відповідь. Наприклад, про те, що таке час, життя…”

Паул Дунка закінчив хореографічне відділення Національного університету театрального та кінематографічного мистецтва, а потім магістратуру в драматургічному письмі. Він мав власну передачу на телеканалі MTV, брав участь в громадському мистецтві, в якості перформера представляв Румунію на Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, грав у фільмах і, звичайно ж, створює вистави сучасного танцю. У рамках Romanian Dance Showcase він представив виставу ”Інститут змін”, про яку розповідає так: ”У ній йдеться про зміну світу. Всі ми, хто працює й досяг 30 років, переживаємо різні зміни. Наприклад, я відчуваю, що запахи стали сильнішими в 30 років. Я розраховую на розповідь набагато серйозніших тем. Врешті-решт, мої вистави є дуже театральними. Я хотів бути актором, а потім став вивчати хореографію, тому що мені дуже подобалося танцювати, і зараз я користуюся обидвома здібностями. Обрані мною теми серйозніші, але сказані в комічному, самоіронічному реєстрі. Я дуже вірю в костюм та в створення атмосфери, яка включає й цю фізичну частину. І мені здається, що перший візуальний контакт проходить з тим, як хтось виглядає. Публіка дуже важлива в цій виставі. Вона є десь половиною вистави. Я дуже покладаюся на публіку.”

Сімона Дяконеску вивчала кінорежисуру, працювала на телебаченні як кіносценарист і намагається поєднати ці дві пристрасті — фільм і танець — у виставах, в яких вимагає дуже багато від танцівників. В рамках Romanian Dance Showcase Сімона Дяконеску була запрошена з проектом ”Кімната 0001. Фабрика снів”: ”Кімната 0001” є пілотним проектом серіалу, який я вирішила зробити. Серіал розділено на епізоди — я називаю їх віртуальними кімнатами. Кожен епізод вивчає по контексту, в якому розвивається мистецтво по відношенню до технології та науки. ”Фабрика снів” є пілотним епізодом. Я подумала не обов’язково про сни, які нам сняться вночі, а про те, що якщо об’єктивно подивитися на світ ззовні, намагаючись трішки відсторонитися, він здається сном через те, що є дуже хаотичним. Тому що так стається і в пізнавальному процесі людини: жодна думка не є плавною, чіткою. І називається ”Фабрика снів” тому, що, наскільки я бачу в цей момент, прожите нами життя є свого роду сном, який ми намагаємося постійно зрозуміти, коли було б правильніше проживати його, не ставлячи дуже багато запитань, чому так стається.”

”Дует”, ”Інститут змін” та ”Кімната 0001. Фабрика снів” — це лише декілька з вистав, призначених представити ідентичність румунського танцю в рамках Romanian Dance Showcase. Куратор заходу, критик Юлія Поповіч, формулює кінцеві висновки: ”Урешті-решт, навіть не хочачи, ми все одно дещо продали. Вже існують запрошення для деяких вистав чи артистів. Інший висновок полягає в тому, що іноді добре ризикувати. Було декілька вистав, які ми вирішили включити в програму, хоча вони викликали суперечливі реакції і не були представницькими по відношенню до того, що відбувається зараз з точки зору деяких представників громади, чи, можливо, не були вражаючими чи визнаними, і все-таки вони викликали надзвичайно захоплені реакції з боку експертів з відбору.”