Альтернативна Румунія
Чимало разів люди запитуються, якою була б історія, якби події відбулися інакше, ніж так як ми їх знаємо? Яку долю мали б окремі люди, суспільства, нації, світ, взагалі?
Steliu Lambru, 19.11.2018, 05:56
Чимало разів люди запитуються, якою була б історія, якби події відбулися інакше, ніж так як ми їх знаємо? Яку долю мали б
окремі люди, суспільства, нації, світ, взагалі? Альтернативна
історіяє літературним жанром, в
якому історія уявляється по інакшому, ніж та, яка привела нас до сучасності. Фантастична
література дуже
багата. Той, хто вперше використав назву альтернативна
історія,
був французький філософ і письменник Чарльз Ренувір, автор тексту від 1876 року, що так і
називався «Альтернативна історія». З тих пір, письменники почали використовувати свою уяву, і численні фантастичні сценарії вийшли друком на
папері.
«Альтернативна Румунія» або «Множинна Румунія» є фантастичною
промовою, в якій
такі письменники як літературознавець та професор порівняльної літератури
Вірджіл Немояну, професор в декількох американських університетах, побудував історію, в якій Об’єднання Румунії від
1918 року не
відбулося. У
молодих роках
Немояну був пристрасним читачем історичних романів: Все читаючи історичні романи, я
дійшов до новітнього
періоду та
виявив альтернативну
історію. Вона рушає з подій, які не відбулися, і які іноді можуть бути абсурдними, як
наприклад втручання
інопланетних істот під час Другої світової війни. Популярний письменник Гаррі Тертлдав, серед його численних
романів, має один під назвою Підкорена Британія. Він уявляє, що «Непереможна Армада» перемогла в 1588 році, підкорила Англію,королева Єлизавета була
поміщена у в’язницю, Англія стала знову католицькою державою. Лопе де Вега це молодий лейтенант, який хоче
дещо навчитися від Шекспіра про техніку драматургії. Але старі політики готують бунт, і, врешті-решт, вони
перемагають. У
нього також є інший роман Два Джорджа, в якому король Джордж III та Джордж Вашингтон уклали
договір, що вирішив проблеми між США та Англією.
У 1918 році з’явилася Велика
Румунія, в результаті об’єднання Королівства Румунії з
Трансільванією, Банатом та Буковиною, ситуацію, яку історики вважають єдиною
можливою і що будь-який інший сценарій недостойний історичної науки.
Вірджіл Немояну не вважає альтернативну історію абсурдною: Держави однієї мови
існують як в Європі, так і на карті світу. Які б були плюси?
Як можна зрозуміти речі таким чином? Перш за все, румуни,
майже 1.000 років, перебували на стику і між тисками великих
імперських держав зі сходу, півдня і заходу. Принаймні 3 тиски одночасно
були трьома впливами, вони змінювали спосіб буття
та мораль у кожній з цих країн.У колишньому королівстві існував французький і російський
впливи, а поза Карпатами німецький вплив,
незважаючи на угорське панування. Як ці країни розвинулися б? Я думаю, що переміщення людей з
одного боку Карпат в інший, було б простим і плідним. Переміщення існувало в будь-якому
випадку. Навіть після утворення Великої Румунії ми знаємо, що існують
протилежні тенденції. З одного боку, привабливість до Центральної Європи, з
іншого боку, до Балканської конфедерації, в якій Румунія бачила себе особливо
пов’язаною до таких країн, як Югославія, Болгарія та
Греція.
Злободенна Румунія складається з двох різних
геокультурних просторів, позакарпатського, де впливовими були
Османська імперія та християнсько-православна релігія, та центрально-європейського,
де впливовими були Угорщина, Австро-Угорська імперія та католицизм. На цих
передумовах Вірджіл Немояну створив
альтернативну історію множинної Румунії: Внутрішня сутність двох держав
була би іншою. Ми можемо уявити, що в Закарпатському регіоні урбанізація була б більшою, а політична
орієнтація була би напевно ліво-центристською, оскільки
існувала добре сформована соціал-демократична традиція та
існувала хороша фінансова система, з відносно невеликими
банками та початками промислової діяльності. Ця уявна
держава могла б бути подібною до таких держав як злободенні Словаччина,
Словенія, Хорватія. Вона б з більшою довірою могла б дивитись
на південь, до Балкан. З релігійної точки зору, в уявній закарпатській державі православні
дружили з греко-католиками. Старе королівство було чисто православним, отже
близьким до Балкан та Сходу. Об’єднана Румунія мала певну економічну потужність
в міжвоєнному періоді, навіть за часів комунізму. З інтелектуальної та
культурної точок зору ми можемо говорити про співпрацю та контакти між двома
територіями, розділеними Карпатами. Я не хочу сказати, що було б краще, якщо б ці
дві території були би відокремлені, якщо б існували дві румунські держави, я хочу
сказати, що йшлося би про плюси і мінуси. Ось, чому я уявив собі множинну Румунію.
Історія сталася так, як ми її знаємо сьогодні, тому що вона була варіантом, який в той час здавався найбільш корисним для людей. Альтернативна
історія лише
уявляє собі сценарії і є лише літературною грою.
