ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Свято української весільної пісні у Вишавській Долині

У селі Вишaвська Долина Марамуреського повіту, 29 вересня поточного року, відбулося «Свято української весільної пісні». Захід був спрямований на просування та продовження українських весільних традицій, звичаїв та обрядів.

Свято української весільної пісні у Вишавській Долині
Свято української весільної пісні у Вишавській Долині

, 03.10.2019, 12:35

У селі Вишaвська Долина Марамуреського повіту, 29 вересня поточного року, відбулося «Свято
української весільної пісні». Захід був спрямований на просування та продовження
українських весільних традицій, звичаїв та обрядів. Організаторами виступили
Марамуреська філія Союзу українців Румунії та місцева сурівська організація.

obiceiuri-de-nunta.png


Голова
місцевої організації та Жіночої
організації СуР-у Ледія Співалюк, яка займалася організацією цього заходу подає деталі: Свято відбулося 29 вересня після обіду, як вже люди
вийшли з церкви після закінчення Cвятої літургії. Це свято ми придумали для
того, щоби продовжити наше традиційне весілля, частина якого і сьогодні
зберігається. Прекрасно лунали гарні коломийки, весільні пісні,
навіть ліричні пісні про кохання, про молодих та про весілля. Були присутні на
святі всі голови місцевих організацій з українських сіл Мараморощини та провід
Марамуреської філії СуР-у. Почалося свято з виступом нашого ансамблю «Молоді
гуцули» з Вишавської Долини, які прекрасно одягнуті у нашому традиційному
одязі, заспівали наші місцеві коломийки. Потім виступив змішаний хор, який діє
при Марамуреській філії Союзу українців Румунії. До нас завітали також гості з
Буковини із села Палтіну Сучавського повіту, а саме жіночий вокальний колектив
«Полонинка», який доказав нашим місцевим жителям, що пісня немає віку,
що пісню треба любити та співати. Потім виступив народний ансамбль «Тисяночка» селища Буштино, України, під проводом директора школи пані Олени Вейгеш. Члени
ансамблю виконали ліричні пісні, а наприкінці чудову коломийку таку саму як
співається і у нашому селі. Вони дуже приємно були вражені тим, що на території
Румунії у такому маленькому нашому селі могли почути такі прекрасні коломийки і
тим, що у нашому селі говориться гарною українською мовою. Далі виступив
жіночий вокальний колектив «Рунянські дівачата» з Вишньої Рони та чоловічий
вокальний колектив з Полян «Голос Полонини». На сцені також виступили наступні
творчі колективи: «Реметянка» з Реміт, «Веселка» із Луга над Тисою, «Зелений
барвінок» з села Кричунів, «Красняночка» з Красного, «Надія» з Кривого, а також
вокально- інструментальний гурт «Червона калина» та скрипаль з його хлопцями
з Рускови. Закінчилося свято весільним танцем у виконанні ансамблю «Молоді
гуцули». Всі виступили прекрасно та зачарували присутню публіку, за що отримали щир
і оплески.

tecanocika.png




І тому, що центральною темою свята було весілля, на пропозицію пані Ледії Співалюк, Марамуреська філія СуР-у нагородила подружжя, які разом більше 50-ти років: За допомогою депутата Миколи Мирослава Петрецького та голови Марамурської філії СуР-у Мирослава Петрецького були нагороджені 15 сімей грамотами та подарунками за більше 50 років подружнього життя. Також були нагороджені жителі Вишавської долини, які підтримують український дух у нашому селі та які завзято працюють на українській ниві, як наприклад священники, директор школи, вчителі та інші особи, які зберігають наші традиції та люблять нашу українську коломийку.

polonenca.png




Хоча з плином часу люди
змінюються, а також змінюється їх стиль життя, пані Ледія
Співалюк запевняє нас у тому, що чимало весільних обрядів збереглися досі в українському селі Вишавська Долина: Тепер вже модерні весілля, але у нашому
селі ще зберігаються весільні традиції, за що ми дякуємо Богові. Наприклад, починаючи
від сватання, коли молодий обирає одного старосту та разом йдуть до
дівчини у свати й тоді має місце і заручення, тобто дають один одному
обручки. Староста перев’язує руки молодих рушником, який потім залишається йому. Після цього, молоді вважаються зарученими. У нас хлопці-дружби
та дівчата- дружки мають свою роль. Вони ходять дві неділі перед
весіллям до церкви одягнені у нашому народному одязі. Дівчата мають віночки на
голові, гуцулки, кожухи вишиті шовком, сірові сукні, а хлопці носять
кресані, закосичені квітами та розмарином, сорочки-вишиванки та кожухи. Тиждень
перед весіллям ці дружби та дружки ходять від хати до хати запрошуючи людей на
весілля. Хлопці неодмінно тримають у руках балтину. такий топірець прикрашений з ленточками. Дружби та дружки заходять до хати і кажуть: «Просились би Бога святого та й Вас просимо бисьте були ласкаві прийти на весілля до нас
, просив
Вас няньо, просила Вас мама, молодий та молода і ми Вас дуже файно просимо, будьте ласкаві прийдіть.»
А ми відповідаємо «Ласкавісмо, Най буде Бог на Вас ласкавий, най Вам Бог помагає жити у мирі!». Давно весілля відбувалося вдома у молодої та молодого, тепер
робиться у Будинку культури або в місті, в ресторані. Перед прибуттям весільних
гостей, дружки причіпляють на груди кумам (вінчальним батькам) квітку з
розмарінкою та ленточками червоного або
синього кольорів. Давно, перед тим як починалося весілля у молодої вдома
вишивали перемітку, тепер на превеликий жаль перемітку вже не вживають, бо є ці модерні
вуалі. Перед тим як виходити на вінчання, батьки благословляють молодих, бажають
їм щасливої дороги у нове життя у яке вони поступають. Виходячи з дому, дружби ставлять у хрест балтини і молоді повинні переходити через них і це означає
щоб їх Бог хоронить від всякого лихого, головно від ворогів. До церкви на
вінчання йдеться співаючи дорогою, дружби наперед, потім музиканти і навкруг
них хлопці та
чоловіки. Всі співають гарні весільні пісні, коломийки. Повертаючись із церкви
ще зберігається гарний звичай йти по-під той калач. Два легіні тримають
калач-коровай, а весільні йдуть три рази по-під цей калач й нарешті один з
легінів повинен розбивати головою той калач і кажуть, що той, котрий зуміє це зробити,
одружиться скоро після того весілля. Ще зберігається звичай йти навкруг стола.
Одна жінка бере тарілку на якій ставлять пшеницю та всі тримаються за руки у
коло навкруг стола, а жінка обсіває зернами пшениці. Молоді тримають руки і
кажуть, що скільки тих зерна впаде у руки, стільки у них народяться дітей. Потім сідають за стіл і ніхто не починає їсти й пити доти,
доки не моляться. Молитву каже священник, якщо він не є присутнім на весіллі, тоді молитву каже один з старших людей. Інший звичай, який дуже добре зберігся є покривати
молоду. Хлопці своїми балтинами беруть з голови молодої вуаль, (колись
перемітку) і молодий завиває молоду сіровою ширінкою. Молода тричі
відкидає ширінку з голови, нарешті вона приймає лише червону ширінку. В цей час
співають молоді: «Ой віночку зелененький чесно
тя зносила та у церкві на
престолі там я тя лишила. А, червона ширінончка, червона, червона, як у ню мене завили, вся жура
готова». Молода має маленький калачик, якого молоді розривають й дають один одному скуштувати, потім з того калачика дають й іншим
присутнім на весілля. З цим звичаєм наше весілля закінчується. Хочу уточнити,
що навіть якщо весілля роблять у ресторані, наші односельчани не забувають звичаї йти по-під
калач, обсівати молодих пшеницею, покривати молоду і таким чином проводити гарно цю, як
кажуть у нас, нашу потребу або забаву.

День української мови в Румунії
Українці в Румунії Четвер, 12 Листопада 2026

День української мови в Румунії  

Союз українців Румунії провів 9 листопада у Бухаресті захід «День української мови в Румунії». День української мови в Румунії був запроваджений у 201…

День української мови в Румунії  
Українці у місті Клуж відзначили 170-ту річницю від дня народження Івана Франка
Українці в Румунії Четвер, 05 Листопада 2026

Українці у місті Клуж відзначили 170-ту річницю від дня народження Івана Франка

Члени Клузької філії Союзу українців Румунії у співпраці з спеціальністю «Українська мова та література» Філологічного факультету Університету імені Б…

Українці у місті Клуж відзначили 170-ту річницю від дня народження Івана Франка
Cвяткування 200-річчя греко-католицької громади в Майдані foto-uur-ro.jpg
Українці в Румунії Четвер, 29 Жовтня 2026

Cвяткування 200-річчя греко-католицької громади в Майдані

У неділю, 18 жовтня 2026 року, греко-католицька громада в Майдані Сучавського повіту, що входить до складу Буковинського протопопіату, відзначала 200-…

Cвяткування 200-річчя греко-католицької громади в Майдані
Фестиваль української релігійної музики та поезії у Бухаресті
Українці в Румунії Четвер, 22 Жовтня 2026

Фестиваль української релігійної музики та поезії у Бухаресті

Бухарестська філія Союзу українців Румунії організувала, 17 жовтня 2026 у своєму приміщенні, десятий Фестиваль української релігійної музики та поезії…

Фестиваль української релігійної музики та поезії у Бухаресті
Українці в Румунії Четвер, 15 Жовтня 2026

Захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційна українська кулінарія»

Захід під назвою «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційна українська кулінарія» пройшов 11 жовтня 2026 року у селі Пеуліан, комуні Доба. Він…

Захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційна українська кулінарія»
Українці в Румунії Четвер, 08 Жовтня 2026

Делегація освітян Республіки Молдова здійснила робочий візит до Сучави

Наприкінці вересня 2026 року делегація освітян з Республіки Молдова здійснила робочий візит до міста Сучава. У ході цієї поїздки представники теоретич…

Делегація освітян Республіки Молдова здійснила робочий візит до Сучави
Українці в Румунії Четвер, 01 Жовтня 2026

Клузький дитячий клуб провів захід «Гарбуз в українській культурі»

«Клуб української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії, провів 26 вересня 2026 року черговий захід під назвою «Гарбуз в україн…

Клузький дитячий клуб провів захід «Гарбуз в українській культурі»
Українці в Румунії Четвер, 24 Вересня 2026

Захід «Зустріч із синами села та українські кулінарні традиції» у Кричунові

Захід «Зустріч із синами села та українські кулінарні традиції» це тепле та душевне традиційне культурно-громадське свято єднання місцевої громади, ви…

Захід «Зустріч із синами села та українські кулінарні традиції» у Кричунові

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company