ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Актор Флорін П’єрсік, відзначений на Преміях Гопо

В рамках Премій Гопо актор Флорін П'єрсік був відзначений, отримавши премію За всю кар'єру.

Актор Флорін П’єрсік, відзначений на Преміях Гопо
Актор Флорін П’єрсік, відзначений на Преміях Гопо

, 23.07.2016, 03:35

В рамках Премій Гопо актор Флорін П’єрсік був відзначений, отримавши премію За всю кар’єру. Упродовж своєї кар’єри Флорін П’єрсік мав плідну співпрацю з режисером Іоном Попеску-Гопо, чиє ім’я носить найважливіший захід, присвячений цінностям румунської кінематографії. В момент, коли актор Флорін П’єрсік піднявся на сцену, щоб отримати статуетку – премію за всю свою діяльність – публіка Великого залу Бухарестського національного театру влаштувала йому довгі овації. Я не знаю, кому подякувати за премію Гопо. Потрібно б подякувати мені, що дожив до цього віку, – пожартував Флорін П’єрсік при врученні трофею.

Одним з найважливіших трофеїв, премією За всю кар’єру було нагороджено в попередніх випусках емблематичних акторів румунського фільму: Коку Блеос, Раду Белігана, Мітіку Попеску, Юріє Даріє, Іона Бесою, Драгу Олтяну-Матей, Маріна Морару, Жана Константіна. Народжений 27 січня 1936 року в м. Клуж-Напока, Флорін П’єрсік є одним з найулюбленіших та найбільш плідних румунських акторів, із вражаючою кар’єрою як в театрі, так і в кінематографі та телебаченні. Випускник Інституту театральних та кінематографічних мистецтв (випуск 1957 р.), Флорін П’єрсік дебютував два роки пізніше на сцені Бухарестського національного театру у головній ролі учня диявола. За цією роллю прийшли інші головні ролі у виставах Оптимістичні трaгедії, Люди й миші, Орфей у пеклі, Політ над гніздом зозулі, Сойки, Наречені приземляються в Парижі, Незнайомці серед ночі або Солодкий птах молодості, й ці ролі продемонстрували його вражаючу багатосторонність. Одна з вистав, яка відзначила його існування, як каже Флорін П’єрсік, була вистава Пер Гюнт Едварда Гріга. Це вистава, яку актор обрав і у святковий момент, у січні, коли відсвяткував свій день народження на сцені Клузького Румунського національного оперного театру. В рамках вистави під назвою Не питайте, скільки мені років! актор виконав монологи з вистави, в той час як Оркестр Клузького оперного театру виконав сценічну сюїту з концерту Пер Гюнта на музику Едварда Гріга.

Флорін П’єрсік: У 22 роки, коли я закінчив театральний факультет Інституту театру й кінематографії, Діну Чернеску, один з режисерів, яких я любив й оцінював найбільше, розподілив мене в цій ролі, що охоплювала три віки. Тому що я грав в юності, і зрілому віці, у 45 років, і зараз, у 80 років. Вистава є однією, але те, що я представляю, є насправді історією Пер Гюнта, розказана мною у 9 монологах, сказаних мною в різному віці. Але що є вражаючим, і відбувається в 19-ий раз, так це акомпанемент Оркестру румунського оперного театру, який інтерпретує музику Едварда Гріга, складену спеціально для Гюнта. Коли я дебютував у 22 роки, Діну Чернеску мав ідею використати у виставі музику Гріга у важливих сценах. І ще можу сказати, що завдяки цій ролі я не став актором Клузького Національного театру, де мріяв бути на сцені, і був на місці ж прийнятий на роботу до Бухарестського національного театру великим письменником і академіком Захарією Станку, моїм улюбленим викладачем Александру Фінці, моїм наставником та винятковим режисером.

Кінематографічний дебют Флоріна П’єрсіка відбувся в 1957 році у франко-румунському фільмі Береганські будяки, автор сценарію і режисер Луї Дакен за романом Панаіта Істраті. Підтвердження прийшло, однак, завдяки співпраці, яка продовжуватиметься протягом декількох десятиліть. Один з улюблених акторів Іоана Попеску-Гопо, Флорін П’єрсік зіграв у не менш ніж п’яти фільмах маестро, від невеликих ролей – Історія, як в казках, Вкрадена бомба чи Кроки до місяця – до головних ролей, таких як роль принца-мрійника з Якби я був… Білий Харап чи, пізніше, роль з Імператора парі. Герой із Якби я був… разом з трагічною епопеєю сотника Сабінуса з епічного твору Мірчі Дрегана, Колона (1968) перетворили Флоріна П’єрсіка майже миттєво в секс-символа епохи, румунський варіант Ален Делона, Джуліано Джемми чи Фернандо Рея.

Флорін П’єрсік: Я належу публіці. Глядачам. Колегам, друзям, людям, яких ніколи не бачив у своєму житті. Публіка допомогла мені стати тим, ким я є, публіці я зобов’язаний тим, що я є актором Флоріном П’єрсіком, публіка підштовхнула мене вперед. Вона бачила мене в ролях на сцені, бачила мене й у кіно. Мене запитав хтось, що мені більше подобається, театр чи фільм. Звичайно, що театр. І мені він подобається тому, що театр схожий на те, що відбувається зараз зі мною, люди бачать один одного зблизька. Я повинен сказати лише одне: що я належу вам, Публіці, публіка є пульсом, моїм дзеркалом. Якби не було публіки, ми б не були нічим.

Упродовж п’яти десятиліть кінокар’єри, Флоріна П’єрсіка можна було побачити в міжнародних співпродукціях (Сім хлопців та пустунка, Гарні відпустки, Боротьба за Рим) та в румунських продукціях, що належать до всіх кінематографічних жанрів, від драми до комедії, від історичних фільмів до тривожних, пригодницьких, створених Савелем Стіпулем (Близько до сонця, Пригоди на Чорнім морі, Дивний агент), Франчіском Мунтяну (Нова дорога, Тунель, Рудоволосий), Мірчі Дрегана (Вибух, Брати Ждері, Штефан Великий – Васлуй 1475, Гніздо саламандри), Серджіу Ніколаеску (Міхай Хоробрий), Мірчі Мурешана (Пінтя, Лебідь зимою), Джео Сайзеску (Я, ти і Овідіу) або Вірджіла Калотеску (Остання межа смерті, Мережа S). Паралельно з цим, актор зміцнив свою позицію завдяки ролям з Ангел Шаптекай із серії фільмів з гайдуками, створеної Діну Коча (Гайдуки Шаптекая, Тиждень божевільних, Придане княгині Ралу) та Мерджелату з пригодницького фільму Жовта троянда, Дорога кісток, Таємниці Бухареста, Срібна маска, За все платиться, Бірюзове намисто. Останніми ролями з великого екрану були експериментальні й незалежні постановки Fix Alert та Емінеску versus Емінем, створені Флоріном П’єрсіком молодшим.

Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 05 Вересня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією...

Програма «Культиватори життя»
Фільм Катане
Світ культури Субота, 29 Серпня 2026

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно

Після успішного міжнародного туру, світової прем’єри на IFFI Goa/ Міжнародному...

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Фільм
Світ культури Субота, 22 Серпня 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні...

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
«Світле майбутнє» — архів колективної історії
Світ культури Субота, 15 Серпня 2026

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Документальний фільм «Світле майбутнє», знятий режисеркою Андрою МакМастерс та...

«Світле майбутнє» — архів колективної історії
Світ культури Субота, 08 Серпня 2026

Кизим – між традицією і свободою

«Кизим», новий фільм Раду Поткоави, вперше демонструє на екрані історію,...

Кизим – між традицією і свободою
Світ культури Субота, 01 Серпня 2026

Gipsy Queen – ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в...

Gipsy Queen – ідентичність і мужність
Світ культури Субота, 25 Липня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною...

«Межа» – між реалізмом і гумором
Світ культури Субота, 18 Липня 2026

Виставка «Лія та Дан Пержовські. ПРОЄКТ спільної ретроспективи»

У Культурному центрі міста Бухарест «ARCUB – Hanul Gabroveni», розташованому в самому...

Виставка «Лія та Дан Пержовські. ПРОЄКТ спільної ретроспективи»

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company