Новорічні традиції
Новий рік є одним із свят року, яке відзначається дуже інтенсивно. Незалежно від часового пояса чи культури, біла ніч між роками відзначається у всіх регіонах земної кулі.
Monica Chiorpec, 02.01.2016, 12:14
Новий рік є
одним із свят року, яке відзначається дуже інтенсивно. Незалежно від часового
пояса чи культури, біла ніч між роками відзначається у всіх регіонах земної
кулі. У певних зонах Румунії давні традиції ще заміняють сучасний спосіб
святкування Нового року. В історичній Мараморощині (північ) перехід у новий рік
сприймається як справжнє свято.
Делія
Суйоган, фахівець в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре
розповідає: Новий рік означає відродження часу. Помирає старий рік і
відроджується новий, молодий рік, даючи людині таким чином право на нове життя. Звичайно ж, люди з
традиційного середовища вміли дуже добре відзначити це ритуалами, тому що він
постає під знаком сонця. Всі звичаї концентруються на символістиці вогню і
світла. Як і всі великі свята, передноворічна ніч є найважливішою, а не сам
день, тому що треба переконатися, що все буде в стані рівноваги, коли увійдеш в
нове коло. Тому дуже важливо, що їдять і як проводять цей час. Новий рік
означає неспання. Неспання означає як частування, так і запалювання чи
погашення світла в дуже добре встановлені в народному менталітеті моменти.Тому
в цей святий день люди збираються довкола столу, відновлюють те захисне коло, а
опівночі вимикають світло, щоб потім його увімкнути, що означає вхід у новий
час.
Перекликання
через село є іншим ритуалом, який шанують у етнофольклорних зонах Румунії в ніч
між роками. Біля мікрофону Делія Суйоган: У давнину в цю ніч виходили на
пагорби і робили переклик через село. Це дуже гарний ритуал, тому що здобуття
рівноваги означало примирення зі всім злим, скасування зла через його визнання.
Тому вигукувалися включно і сварки між сусідами, членами сім’ї, та
врегульовувалися елементи, які здавались, що порушують баланс в житті громади.
Якщо дівчина не одружилася вчасно, якщо парубок женився, робилися ляльки з
ганчірок, діди й баби, яких грали ці люди і садили за стіл. В цей день не
вживалося нічого з пташиного м’яса, тому що курка має звичай підгрібати й
кидати назад. А в цей момент нам потрібно йти вперед. Тому добре мати на
новорічному столі холодець чи речітуру, як його називають на Мараморощині
(історичний регіон з півночі Румунії), зварений зі свинячих ратиць та рила
свині, яка риє весь час вперед.
Колядки є
найважливішим ритуальним розміром Нового року. В етнофольклорних зонах, таких
як Мараморощина (північ Румунії), новорічні побажання зберегли свою архаїчну
форму. Делія Суйоган: В цей день ще ходять колядувати. Йдуть із Зіркою, Козою,
Плугушором. Це звичай, який ще зберігається в багатьох зонах, тому що зі всіх
цих парубоцьких ватаг дівчата зникають в момент колядування ватаги. Першим, хто
входить у дім, повинен був бути чоловік, а ці ватаги приносять звістку нового
нащадка, особливо через Плугушор, який колись виконували у всіх зонах країни;
він мав і функцію зробити першу борозну і вкинути насіння: пшоно, кукурудзу,
пшеницю. Кидали і в борозну, і по хаті, тому що все, що означає нове, повинно
бути під знаком родючості.
Брондоші
є іншим звичаєм, який є специфічним у зоні Мараморощини й унікальним у країні.
Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в
костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою
дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання
всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими
віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі
духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі, і цей звичай зберігся
й на сході Румунії. З подробицями
етнолог Флорін Філіп: У Молдові є добре відомі звичаї, пов’язані з
вигнанням злих духів із хати та із сіл, із місць, де проживають румунські
громади. Ватаги колядників, кеюці, споріднені із келушарами, ходять селами і
сповіщають про прихід нового року. Як кажуть деякі дослідники, Плугушор нагадує
про завоювання Дакії імператором Траяном, в той час як інші пов’язують його
виключно з новим аграрним роком через символізм плуга, запряженого волами.
Багато століть тому ватаги колядників навіть ходили від хати до хати з плугом,
запряженим волами, і на ниві плугом робилася символічна борозна. На півдні є
дуже багато новорічних звичаїв. Тут є й специфічні колядки, які співають жіночі
ватаги.
Румуни з
традиційних громад дотримувалися й певних забобонів. Існувало вірування, що злі
духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі
вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. Цей звичай був перейнятий
сучасним суспільством через уже звичні феєрверки на рубежі року.
