Пасхальні традиції у православних християн в Румунії
Великдень є найбільш важливим святом всіх християн світу. Останній тиждень Великого посту починається після Вербної неділі...
Monica Chiorpec, 18.04.2020, 03:12
Великдень є найбільш важливим святом всіх християн світу. Останній тиждень Великого посту починається після Вербної неділі, кульмінує Страсною п’ятницею для того, щоб звільнити місце для радості Воскресіння господнього.
Етнолог Флорін-Йонуц Філіп Някшу пояснює значення Великодня для православних християн Румунії: Великдень є найважливішим святом у румунів і, взагалі, християнських народів Східної Європи, та належить до східного православного віросповідання. У порівняні із західним християнством, де найважливішим святом є Різдво, у Румунії, Росії, Україні, Греції, а також в Сирії, Палестині та Єгипті, Великдень є найважливішим святом. У румунському просторі, ще з перших століть після Христа, учні апостолів прибули в Добруджу, а потім до інших регіонів сучасної Румунії, де Великдень став дуже важливим святом. В дослідження наших етнографів та істориків вказується, що Великдень співпав із певними весняними святами гето-даків та фракійців. З 1925 року, коли Румунська православна церква почала бути очолена Патріархом, Великоднє богослужіння стало відправлятися опівночі, коли розділялися вірянам запалені свічки.
Розписування писанок та приготування традиційних страв є головними заняттями цього періоду в румунських господарствах. Мараморощина (історичний регіон на півночі Румунії) є одним з найбільш консервативних регіонів що стосується пасхальних звичаїв. Делія Суйоган, етнолог в Північному університеті міста Бая-Маре, пояснює що означає для православних вірян Страсний тиждень: У понеділок Страсного тижня виймається одяг з хати і залишається на сонці, бо весь одяг має оновитися, і сонце має цю властивість очищати. Перші три дні цього тижня присвячені загальному очищенню. Господині миють столи, лавки, вікна, двері, білять піч і стіни, вимивають підлогу і перемивають посуд. З четверга, люди починають приготовляти страви специфічні Великодню. У п’ятницю є заборона щодо випікання паски, тому господині готують все з четверга. Четвер навіть називають днем розписування писанок, тому що теж тоді люди готуються робити милостиню у пам’ять про мертвих. У цей день ви повинні примиритися з усіма. Не обов’язково давати милостиню писанки, можна давати навіть сирі яйця, особливо бідним сім’ям, які не мають що ставити на святковий стіл. Так само люди намагаються бути небагатослівними в Страсний тиждень: уникати гулянь і співів. Чорна п’ятниця є днем відпочинку. Це день загальної медитації, коли кожен з нас повинен тримати чорний піст весь день. Субота відведена заходам з підготування святкового столу. Паска – це поєднання тіста та сиру. Жертвування ягнят у Великодню суботу – це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив наші гріхи та врятував нас від влади смерті. Приготування тушеної ягнятини та дробу (рулет баранини) – є лише декількома продуктами, поданими за стіл у неділю.
У румунській народній традиції, з нагоди важливого свята, ніколи не споживається їжа без благословення. І Великодній кошик був формою благословення всіх продуктів, які повинні були бути спожиті за святковим великоднім столом. Флорін-Іонуц Філіп Някшу пояснює: У всіх регіонах країни страви, приготовані для великоднього столу, мають бути освячені у церкві. Йдеться особливо про червоні писанки, останнім часом забарвлені і в інші кольори, що символізують життя та відродження. Це ще один звичай із давніх часів, який зустрічається в кельтів, але також у фракійців. Господині приготовляють багато традиційних страв, з-поміж яких борщ з ягнятини. Подібно до звичаїв єврейського Великодня в Палестині, у Румунії стало традиційним жертвування ягнят, овець і кіз. Навіть етимологічно, слово Великдень єврейською мовою означає перехід і було перейняте християнами як прохід до світла через Воскресіння. У Буковині, Бессарабії і Молдові, але і в східній частині Трансільванії, на додаток до козанака та інших великодніх страв, таких як наприклад дроб (рулет з баранини), господині приготовляють і пиріг з солодким сиром та родзинками. У центральній та західній Трансільванії, але й в Банаті, прийнято приготувати спеціальний калач, який так і називається Великдень, який освячується у церкві і розподіляється між вірянами.
Специфічним для Мараморощини є звичай не дуже добре збережений в інших регіонах країни. Йдеться про освячення пасок до святкового столу. Тут віряни говіють включно у ніч з суботи на неділю. Господині навіть готують кілька пісних страв. Непісні страви з’їдається лише в неділю після того, як люди приносять з церкви кошики з традиційними стравами.
