Румунія на Книжковому салоні в Парижі
Румунська література здобула ще більшої видимості на французькому літературному ринку після участі Румунії У 34-ому Книжковому салоні в Парижі – заявила Ліліян Замфірою...
Corina Sabău, 12.04.2014, 05:29
“Румунська література здобула ще більшої видимості на французькому літературному ринку після участі Румунії У 34-ому Книжковому салоні в Парижі” — заявила Ліліян Замфірою, Голова Румунського культурного інституту, установи, яка займалася проведенням румунських заходів. Маючи темою “Книги майбутнього, майбутнє книги”, румунська програма містила дебати, презентації книг та зустрічі, в яких взяли участь редактори, письменники, перекладачі, журналісти.
Гьорге Аріон, Сільвен Аудет, Гьорге Бану, Жан-Пьєр Брах, Роксана Бодуін, Лінда Марія Барос, Мішель Карассу, Александру Келінеску, Коріна Чокирліє, Космін Чотлош, Флоріка Чодару Курріол, Бенуа-Жозеф Курвуазьє, Августин Купша, Марк Деспот, Реджинальд Гайар, Мішель Гаваза, Діну Флиминд, Домінік Іля, Ніколає Манолеску, Мірча Мартін, Бужор Недельковіч та Матей Вішнієк налічувались серед письменників, які в період 21-24 березня взяли участь на 34-ому Книжковому салоні в Парижі.
Біля стенду Румунії відбулися, як ми вже зазначали, й захоплюючі дебати як “Авангард та модернізм”, “Езотерика й святість у сучасному світі”, “Книги майбутнього, майбутнє книги”, “Французькі книги, румунські читачі/Румунські книги, французькі читачі”, “Дійсність та вигадка у спорті. Інше письмо?” та “Сучасні румунські художники у Франції”.
Журналістка й письменниця Адела Гречану була присутня на заході і вважає, що розгорнута стендом Румунії програма була живою й різноманітною, викликаючи інтерес читачів та іноземних журналістів. “В останні п’ять-шість років салон знову став одним з найбільших заходів книжкового ринку Європи. Цього року почесним гостем була Аргентина, яка мала абсолютно вражаючий стенд, де домінувала виставка Хуліо Кортасара, від народження якого сповнилося 100 років. Для мене було надзвичайним подарунком те, що Аргентина була почесним гостем і я змогла побачити надзвичайні фотографії з Хуліо Кортасаром, і особливо Зошит із відмітками для “Класиків”, виставлений у вітрині посередині виставки, який можна було полистати в цифровому варіанті. Що стосується присутності Румунії, мені здається дуже важливим те, що я побачила румунські книги не лише на стенді Румунії. У мене склалося враження, що румунська література починає ставати все відомішою. Наприклад, книги Габріели Адамештяну були на полицях видавництва “Галлімард”, роман Резвана Редулеску “Життя і вчинки Іллі Казане” продавалася у видавництві “Зулма”, а на стенді видавництва “Actes Sud” я побачила роман Александра Вони “Замуровані вікна”.”
Дебати, які зібрали чисельну публіку, мали як тему “Перспективи європейської інтеграції Республіки Молдова”. У них взяли участь Посол Республіки Молдова у Франції Олег Серебрян, письменник і директор кишинівського видавництва “Квартал” Гьорге Ерізану, історик Матей Казаку та письменник Еміліан Галайку-Пеун. Олег Серебрян розповів про дії його країни для інтеграції до Європейського союзу. Він сказав, що починаючи з 2009 року, швидкість була дуже високою, вдалося зробити багато речей, підписати угоду про вільну торгівлю, що стало важливим кроком для економіки Молдови. Наслідки будуть відчутними, можливо, через декілька років, і це будуть благотворні наслідки, – зазначив Олег Серебрян.
Про європейську інтеграцію Р. Молодова розповіла також письменниця й журналістка Адела Гречану: “Після дебатів я мала розмову з Емільяном Галайку-Пеуном, записала інтерв’ю про європейську інтеграцію Республіки Молдова. Він мені сказав, що для них дуже важливо те, що письменники румунської літератури з Республіки Молдова були присутні цього року на стенді Румунії в рамках Книжкового салону в Парижі. Для них це свого роду визнання того факту, що вони вже є частиною як румунської літератури, так і Європейського союзу.”
Флоріка Чодару Курріол представила на паризькому Книжковому салоні французьку версію роману Марти Петреу “Вдома, на рівнині Армагеддон” (видавництво Поліром, 2011 р.). Видавництво “lÂge dHomme опублікувало перекладений роман Флоріки Чодару Курріол під назвою “Notre maison dans la plaine de lArmageddon/Наш будинок на рівнині Армагеддон” не вперше друкує румунську літературу. Матей Караджале, Лучіан Блага, Вінтіле Хорія, Іон Карайон вже були надруковані цим видавництвом.
Флоріка Чодару Курріол розповідає про роман Марти Петреу, який нещодавно побачив світ на французькому книжковому ринку: “Мені дуже сподобався цей роман. Це роман з автобіографічними нотами, де існують страхітливі замітки, як, наприклад, про аутопсію батька. Коротко кажучи, це історія однієї сільської сім’ї з Трансільванії, яка охоплює ціле століття. Паралельно з цією історією спостерігаємо за формуванням молодого оповідача, який має багато подібного з письменницею Мартою Петреу. На мій погляд, західноєвропейцям буде цікаво побачити, як розвинувся трансільванський регіон Румунії напередодні Другої світової війни. У романі описано, як російські війська пройшли через Клуж, дезертирство батька з армії, колективізація, марксистська освіта у школі, релігійні проблеми Трансільванії. Марта Петреу доводить свою розповідь до наших днів, коли засуджує й економічний занепад, і нищення навколишнього середовища. Роман має декілька шарів, так що його можна аналізувати з багатьох точок зору. У передмові французького видання я назвала роман метафізичним.”
Флоріка Чодару Курріол представила свої враження від 34-ого Книжкового салону в Парижі: “Румунські заходи були на висоті, особливо тому, що вони проходили після тогорічного книжкового салону, де Румунія була почесним гостем і була прийнята з пишністю. Багато уваги було приділено поезії, і гадаю, що це добре, тому що поезію дуже часто залишають осторонь, як в Румунії, так і у Франції. Що стосується сприйняття румунської літератури у Франції, ми й далі чекаємо відлуння.”
Міжнародний книжковий салон в Парижі, присвячений як фахівцям у видавничій галузі, так і широкій публіці, користується максимальною видимістю у французькій пресі. Після того, як у 2013 році була почесною гостею, румунська література проникла на французький ринок з понад 20 новими книжками румунських авторів, серед яких Габріела Адамештяну, Раду Алдулеску, Ана Бландіана, Лучіан Боя, Норман Маня, Лучіан Дан Теодорович, Адіна Росетті, Резван Редулеску, Варужан Восганіан.
